Акустика то интердисциплинарна наука хтора ше занїма з преучованьом шицких механїчних габох [1] у ґазох, чечносцох и черствих субстанцох уключуюци ту вибрациї, звук, ултразвук и инфразвук. Науковец хтори роби на полю акустики то акустичар, а дахто хто роби у полю акустичней технолоґиї може ше наволовац инженєр акустики. Применка акустики присутна у скоро шицких аспектох модерного дружтва з найзначнєйшима индустриями: аудио и контрола галайку.

Осет слуха єден з найважнєйших осетох за преживйованє у швеце животиньох, а бешеда єдна з найособлївших характеристикох людского розвою и култури. Спрам того, маме ширенє акустики вонконцом велїх аспектох людского дружтва – музики, медицини, архитектури, индустрийней продукциї, войованя итд. На исти способ, даєдни файти животиньох як птици шпивачки и жаби хасную звук и осет слуха як ключни елемент ритуалу пареня лєбо означованя териториї.

Слово „акустика” виведзене зоз греческого слова ἀκουστικός (акоустикос) цо зачи "од лєбо за слуханє, порихтане за чуц” [2] и того зоз ἀκουστός (акоустос), „тото цо ше чуло, можлїве чуц” [3] цо походзи од дїєслова ἀκούω (акоуо), „я чуєм”.

Илустрация габох на дроту тримани на рижних местох. На тот способ ше творя розлични габово длужини звуку.

Звук настава кед даяка материя вибрирує. Фреквенция тих вибрацийох ше мера з єдинками цо ше наволую герци (по нємецкому физичарови Heinrichu Rudolfu Hertzu хтори дал вельке физикалне доприношенє у електромаґнетизме).

Латински синоним то „sonic”, после хторого ше зявел термин соника (анґ. sonics) як синоним за акустику[4] и познєйше конар акустики. Фреквенциї понад и попод обсягу хтори ше може чуц волаю ше „ултразвук” и „инфразвук”, респективно.

Поняце „фреквенция” одноши ше на число осцилацийох у секунди, а варияциї у фреквенциї звука продукую його висину, односно звук високого або нїзкого тоналитету. Чловеково ухо може чуц звук фреквенциї медзи 16 и 20 000 Hz (тот податок ше одноши на дзеци, з роками слух за високи фреквенциї слабнє, та реални податок 16 Hz - 16 kHz).

Литература

ушориц
  • Гажевић Никола, ур. (1970) Војна енциклопедија. I. Београд. б. 74—78.
  • Бабац, Марко (1993). Лексикон филмских и телевизијских појмова. Београд: Научна књига, Универзитет уметности у Београду.
  • D.J.Croome, Noise, Buildings and People, Volume 11, Pergamon Press, 1977.
  • Б. Будисављевић, “О сложеној звучној изолацији”, II југословенско саветовање, Београд, 1979.
  • Алдошина И., Приттс Р. Музыкальная акустика. Учебник. — СПб.: Композитор, 2006. — 720 б.
  • Маньковский В. С. Акустика студий и залов для звуковоспроизведения. — М.: Искусство, 1966. — 376 б.

Вонкашнї вязи

ушориц

Референци

ушориц
  1. Мишић, Милан, ур. (2005). Енциклопедија Британика. А-Б. Београд: Народна књига : Политика. б. 25.
  2. Akoustikos Henry George Liddell, Robert Scott, A Greek-English Lexicon, at Perseus.
  3. Akoustos Henry George Liddell, Robert Scott, A Greek-English Lexicon, at Perseus.
  4. Kenneth Neville Westerman (1947).