Владимир Бильня
Владимир Бильня (*25. фебруар 1927—†5. юний 2006) - белетриста и историчар-публициста медзи югославянскима Русинами/Руснацами.
Владимир Бильня | |
---|---|
Народзени | 25. фебруара 1927. |
Умар | 5. юния 2006. (79 р.) |
Державянство | югославянске |
Язик творох | руски, сербски |
Школа | Мишана гражданска школа |
Универзитет | Висша официрска интендантска академия, Ленїнґрад |
Период твореня | 1968—2000 |
Жанри | литература, публицистика |
Поховани | на Городским теметове у Новим Садзе |
Биоґрафия
ушорицВладимир Бильня народзени 25. фебруара 1927. року у худобней фамелиї у Старим Вербаше, оцец Яков (1893-1942) и мац Ирина, народзена Пляскач (1895-1944). Закончел штири класи основней школи и три класи Мишаней гражданскей школи у Старим Вербаше. Шицки члени фамелиї Бильня були антифашистично ориєнтовани и активно участвовали у одпору нємецкей солдатески. Яков Бильня осудзени у Сеґедину на 15 роки робиї, барз побити умар у авґусту 1942. року, Владимиров брат Велимир осудзени на 20 роки а забити є на Восточним фронту 1943. року, мац Ирина умарла пре чежке малтретованє 1944. року. Владимир пошол до илеґалносци у авґусту 1943. року, преруцел ше до Босни и приключел ше ґу оперативним єдинком НОВ.
По законченю войни, Команда 36. войводянскей дивизиї (Вершец) послал Владимира Бильню на школованє у СССР хторе тирвало од фебруара 1946. по май 1948. року. Бул питомец Висшей официрскей интендантскей академиї у Ленїнґрадзе. По врацаню до жеми у маю 1948. року бул розпоредзени до специялней горскей бриґади у ранґу дивизиї на длужносц начальнїка костираня и команданта позадини. У тей єдинки, хтора була стационована у Кавадарцох, гарештовани є 21. юния 1950. року як ибеовец и осудзени на осем роки строгого гарешту зоз „дружтвено хасновиту роботу" (його старши брат Микола тиж препровадзел 6 роки, административно покарани зоз „дружтвено хасновиту роботу", на Голим отоку). У концлагерох Ст. Ґрадишка, Святи Ґрґур, Уґлян, Билеча и Голи Оток Владимир Бильня препровадзел шейсц роки и пущени є на условну шлєбоду алє ше мал двараз тижньово явяц УДБ-и. Шицок його живот и робота од 1955. до 1991. року цекли под нєпреривним надпатраньом орґанох УДБ-и. По войни, робел як буквоскладач у друкарнї видавательней хижи Дневник у Новим Садзе.
Литература и публицистика
ушорицДо литературного швета вошол зоз свою першу приповедку Бачи Михал з брега (1968), хтору провадзели други приповедки, углавним о войни, хтори ше зявйовали у периодики Руснацох. Його перши зборнїк приповедкох Днї и ноци (1972) наградзени на конкурсу хтори обявени з нагоди 30-рочнїци народного повстаня у Югославиї. У Бильньовим дїлу доминую теми о борби процив Нємцох. Часц його другей прози дотика сучаснєйши збуваня у Югославиї а, з часу на час, його проза преходзи до журналистичних мемоарох. Таки стил характеризує його перши роман Аз єсм (1990). Написал роман о дзецох учашнїкох у НОР Дорушиц дугу (на сербским язику).[1] Числени приповедки му обявени у руских периодичних виданьох.
Вон цалого живота бул, у рамикох рускей култури и националносци, русинофил, почитовал и потримовал рускосц як основу еґзистенциї Руснацох у Войводини.
Владимир Бильня умар 5. юния 2006. року. Поховани на Городским теметове у Новим Садзе.
Литература
ушориц- A. D. Dulicenko. Die Entwicklung des literarischen Schaffens bei den Russinen in Jugoslawien. (Anhang: Die russinischen Schriftsteller in Jugoslawien). — Letopis, Reihe B, Budysin/Bautzen, 1974, Bd. 21/1, S. 32–33;
- Тамаш, Юлиян. Приповедна проза Владимира Бильнї. — Шветлосц, рок XVII, Нови Сад, 1979, ч. 5, с. 529–539;
- Тамаш, Jулијан Русинска књижевност. Историjа и статус. — Нови Сад: Матица српска, 1984, с.272–280;
- Тамаш, Юлиян. История рускей литератури. — Беоґрад: Завод за учебнїки и наставни средства, 1997, с. 236–, 508–.
Вонкашнї вязи
ушориц- Aleksandr D. Dulichenko (2005). Bil'nia, Vladimir. in Paul Robert Magocsi, Ivan Pop. //Encyclopedia of Rusyn History and Culture (Revised and expanded ed.). Toronto Buffalo London: University of Toronto Press, 2005. p. 40. doi:10.3138/9781442674431. [ISBN 0-8020-3566-3].(англ.)
- Гавриїл Колєсар (пририхтал): Вецей сом нє на витре / Особни досиє (В. Бильня), Руснаци у швеце, Рок V, ч. 2, Май-Авґуст, 2006, б. 15
- А. З. 25. 2. 2022: Недожытых 95 років белетрісты і публіцісты – ВЛАДИМІРА БІЛЬНЇ.
- Дуличенко А. Д. (1997). Бильня, Владимир. // Русины. Малая энциклопедия. (русс.)
- Мишанич О. В. Бильня Володимир.// Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [онлайн] / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. . (укр.)
Референци
ушориц- ↑ Vladimir Biljnja - Dodirnuti dugu
- ↑ Milan Belegišanin (Novi Sad, 1956), pozorišni i filmski režiser i književnik
- ↑ Rusini u Vojvodini: prilog izučavanju istorije Rusina Vojvodine, 1918-1945 (1989)