Демокрит

Демокрит зоз Абдери (греч. Δημόκριτος; коло 460. п.н.е. — коло 370. п.н.е.) антични филозоф родзени у Абдери, Греческа. Бул предсократски филозоф велького вплїву и школяр Леукипов зоз Елеї, хтори розвил атомску теорию о космосу.

Демокрит
Особни податки
Полне мено	Демокрит
Датум народзеня	коло 460. п. н. е.
Место народзеня	Абдера, Греческа
Датум шмерци	коло 370. п. н. е.
Филозофска робота
Епоха	Предсократска филозофия
Реґия	Заходна филозофия
Школа филозофиї	Предсократска филозофия
Интересованя	Метафизика, математика, астрономия
Идеї	Aтомизем
Вплїви од	Леукип, Мелис зоз Самосу
Вплївовал на	Аристотел, Пирон, Епикур, Лукрециє, Джордж Сантайна

Демокрит написал 52 дїла, медзитим од того зачуване лєм 299 фраґменти и то углавним етичного характеру. Демокрит учел од Леукипа, Ґимнофиста, Єгипчаньох, Етиопейцох, часто путовал од Штредожемного по Чарне морйо и так зберал информациї.

Випатра же идея атома рушела од його учителя Леукипа (5. в. п. н. е.), алє Демокрит барз преширел його теорию. Винєсол идею же у универзуму постоя лєм празни простор и атоми, и же атоми нєвидлїво мали, черстви, вични и у безконєчним рушаню. У складзе з тим прилагодзуюцим, материялистичним попатрунком потолковал смак, пах, звук, огень и шмерц.

Його дїло Вельки порядок швета го преславело. По тим як го пречитал согражданом, купел хижу и прежил остаток живота ту (дума ше же жил вецей як 100 роки), у Абдери. Назвиска Демокрита у його чаше були „мудросц“ и „нашмеяни филозоф“. Нє женєл ше. Гваря же анї нє жадал патриц на красни жени, кед же є нє у стану же би их любел. Найпознатша Демокритова филозофия то твердзенє же основа (субстанцийох) шицких настатих и препадлївих существох то нєнастати, нєпрепадлїви и нєвидлїви атоми.

Дума ше же Демокрит зачатнїк строгого детерминизма (одредзеносци) односно фатализма. Демокритова теория о вецей як тисяч роки постанє принцип инерциї. Вон одруцує безсмертносц души бо дума же душа составена зоз огняних атомох. Вона препада вєдно зоз целом. Вон гвари же з осетами обачуєме существа и ствари, а з розумом атоми и празни простор.

Предпоставял же у форми и справованю атомох лєжи природна, нєбожеска причина шицких стварох и шицких збуваньох. Платон и Аристотел нє прилапйовали тоти идеї, хтори нїґда нє постали часц главней струї греческей филозофиї, алє их прилапел гречески филозоф Епикур коло 300. п. н. е., а обширно зазначел у длугокей поеми О природи стварох Римян Лукрециє (коло 99 - 55. п. н. е.). У 17. Вику Бойл и Нютн були свидоми тих идейох; сумнїве же чи вони дацо нєпоштредно допринєсли модерней атомскей теориї, хтора започала з Далтоном коло 1800.

Литература

• Bailey, C. (1928). The Greek Atomists and Epicurus. Oxford.
• Bakalis, Nikolaos (2005). Handbook of Greek Philosophy: From Thales to the Stoics: Analysis and Fragments, Trafford Publishing
• Barnes, Jonathan (1982). The Presocratic Philosophers, Routledge Revised Edition.
• Burnet, J. (2003).Early Greek Philosophy Kessinger Publishing
• Diodorus Siculus (1st century BC). Bibliotheca historica.

Вонкашнї вязи

• Atomisti; Leukip i Demokrit (filozofija.org) (язик: горватски)
• Berryman, Sylvia. „Democritus”