Дюра Дудаш
Дюра Дудаш (*5. марец 1901—† 1978.), почитовани учитель велїх ґенерацийох руских школярох.
|
Дюра Дудаш | |
|---|---|
 | |
| Народзени | 5. марца 1901. року |
| Умар | 1978. року (77) |
| Державянство | угорске, югославянске |
| Язик творох | руски |
| Школа | Класична ґимназия у Заґребе,
Учительска школа у Осиєку |
| Период твореня | 1925—1959. |
| Жанри | просвита, образованє |
| Поховани | у Руским Керестуре |
Биоґрафия
ушориц
Дюра Дудаш ше народзел у Руским Керестуре 5. марца 1901. року у парастскей фамелиї од оца Янка и мацери Мариї, народзеней Няради, иншак шестри владики Дионизия Нярадия. У Дудашовей фамелиї були тройо дзеци, двоме синове Дюра и Ґабор и дзивка Маґдалена.
Основну школу (штири класи) Дюра Дудаш закончел у Руским Керестуре, а школованє предлужел у Заґребе, дзе закончел осем класи и зложел вельку матуру у класичней ґимназиї. У Заґребе почал студирац богословски факултет на котрим бул два роки, предумал ше и одлучел закончиц учительску школу. Положел розлику испитох и з успихом закончел за учителя 6. септембра 1925. року у Осиєку. На початку учительскей роботи бул премесцани з єдного на друге роботне место. Почал робиц у Македониї, познєйше достал роботне место у Банаце у Арадцу дзе було надосц Словацох. Єден час робел як приправнїк у наших руских валалох Беркасове и Коцуре, а як учитель робел у Коцуре од 1925. по 1927. рок. После того учитель Дудаш пошол до Ивановцу (валал блїзко при Панчеве).
У медзичаше, 1928. року шє оженєл зоз Єлену Ерделї (1911-1989) и жили у малженстве полни 50 роки. Мали осмеро дзеци, двох хлапцох (Миронь и Янко) и шейсц дзивчата (Геленка, Мария, Иринка, Сенка, Ана и Терезка).
После частих премесцаньох на роботи учитель Дюра Дудаш 1930. року приходзи до Руского Керестура дзе ше затримал у просвити аж по свою пензию 1959. року. Пошвидко бул, як углядни и прикладни учитель, вибрани за директора школи 1936. року. Попри директорскей роботи окончовал и учительску роботу. Запаметани є як добри и совисни просвитни роботнїк з боку велїх ґенерацийох шолярох. По потреби викладал шицки наставни предмети, бул барз образовани, бешедовал добре по нємецки, знал латински и гречески. Поряднє ходзел до церкви зоз школскима дзецми, учел их церковному шпиваню, а сам шпивал як дзияк у церкви. Бул богобойни, ходзел до церкви и познєйше у социялистичней Югославиї, гоч ше то теди просвитним роботнїком бранєло. Його власни дзеци полюбели церковне шпиванє та од младосци його двоме хлапци шпивали у церковним хоре, а познєйше и у хору при Доме култури. Його власни брат Гавриїл пошол за паноца.
Под час директорованя учителя Дюру Дудаша розпочало ше будовац треци школски будинок у Руским Керестуре, такволану Ґимназию на Вельким шоре. У будованю участвовал цали валал и державни власци финансийно помагали, та так 1938/39. року настал красни будинок. По ошлєбодзеню у тим будинку були початки терашнєй ґимназиї у Руским Керестуре и, вообще, Руснацох у Югославиї, хтора ма и нєшка важну улогу у школованю рускей интелиґенциї.
Учитель Дудаш, попри роботи, писал до Руских новинох и до Нашей заградки дзе обявйовал свойо роботи и писнї за руских школярох.
Учитель Дюра Дудаш участвовал у дружтвеним живоце валала, помагал зоз порадами парастох, та робел як секретар, задармо, у тедишнєй Землєдїлскей задруґи Кооператива. У шлєбодним чаше ше занїмал з овоцарством та свойочасово у Старей школи, дзе мал квартель, подзвигнул мали овоцнїк.
Дюра Дудаш пошол до пензиї 1959. року и уживал ю по 1978. рок кед умар. Поховани є на теметове у Руским Керестуре. На хованю бул цали колектив тедишнєй основней и штреднєй школи як и велї його бувши школяре.
Ґалерия
ушориц-
Рускокерестурски учителє зоз парохом Михайлом Мудрого 1933. року. Учитель Дюра Дудаш стої, цалком на право. -
Дюра Дудаш учитель и школяре 1942. рок -
Учитель Дюра Дудаш (стої на лїво) на друженю младих у доме младей наставнїци Марґити Лїкар -
Наставнїцки колектив нїзшей ґимназиї у Руским Керестуре школского 1945/1946. року. Стоя: Елемир Папгаргаї, Йовґен Планчак, Йовґен Медєши, Яков Яша Баков, Евґений Джуня, Стеван Ґера, Микола Гайнал, шедза у штредку: Дюра Дудаш, Любица Медєши, Петро Ризнич, Радмила Рис, Мафтей Винай, перши шор: Єлисавета Будински Рогаль, Єлена Хромиш, Цецилия Ризнич, Аґафия Планчак и Єлена Чакан
Литература
ушориц- Иван Папː Дюра Дудаш, учитель з Руского Керестура, Studia ruthenica ч. 3, Дружтво за руски язик и литературу, 1992-1993, б. 313
- Тамаш, др Юлиян, Учителє у школи у Руским Керестуре 1753—1941, Руски Керестур, лїтопис и история (1745-1991), Месна заєднїца Руски Керестур, 1992, бок 412.