Енди Ворхол

Енди Ворхол
Особни податки
Ориґиналне мено	Ендру Вархола
Датум родзеня	6. авґуст 1928.
Место народзеня	Питсбурґ, ЗАД
Датум шмерци	22. фебруар 1987 (58)
Место шмерци	Нюйорк, ЗАД

Енди Вархол (анґ. Andy Warhol;*Питсбурґ, 6. авґуст 1928 †Нюйорк, 22. фебруар 1987), америцки уметнїк-маляр, режисер, публицист, ґлумец и найзначнєйша фиґур поп-арта.

Биоґрафия

Ендру Ворхола родзени у Питсбурґу у Пенсилваниї у фамелиї Андрея Вархола (його презвиско у Европи глашело „Varhola“ алє є пременєте на Ворхола кед емиґрировал до ЗАД) и мацери Улї Юстини Завацкей. Його родичи були имиґранти зоз шорох роботнїцкей класи, були русинского походзеня зоз валалу Mikó, Угорска (нєшка Микова, Словацка). Фамелия була член Русинскей грекокатолїцкей церкви и упражньовала грекокатолїцке виросповиданє. У рижних биоґрафских жридло найдзене же ше Ендру Ворхол народзел медзи 1928. и 1931. роком. Познєйше Енди твердзел же 1931. рок як рок його родзеня бул фалсификат у матичних кнїжкох. Найчастейше ше наводзи як датум його родзеня 6. авґуст 1928. року. Його оцец, и попри того же у вецей биоґрафийох було наводзене же робел у рудокопох, найчастейше робел на вибудови будинкох у Питсбурґу и околїску. Енди мал двох братох.

У трецей класи основней школи Енди Ворхол ше похорел од хореї, неуродеґенеративней хороти хтора спричинює корчи мускулох. Тота хорота приведла и до пременки у пиґментациї Ендийовей скори, а познєйше вон достали гипохондрию и страх од лїкарох и шпиталю. Понеже бул вязани за посцель як мали, Енди нє мал достаточно контакти з дружтвом своїх парнякох та постал барз вязяни за мацер. Кед бул у посцелї вон любел райзовац, слухац радио и зберал слички филмских гвиздох хтори лїпел коло посцелї. Енди Ворхол познєйше свойо хорйовите дзецинство описал як барз важни период за розвой його особи и його способносцох.

Вон вчас указал свой талант за уметносц та студирал дизайн на универзитету Карнеґи Мелон у Питсбурґу. Чим дипломовал Енди Ворхол ше 1949. року преселєл до Нюйорку и почал успишну кариєру у єдним часопису, занїмаюци ше з илустрацию и оглашками. Постал познати по своїх нєобовязних поцагох при райзованю ципелох. Тото приведло до його першей вистави у Нюйорку.

1960-и

У 1960-их рокох Ворхол од илустратора постал єден з найпознатших уметнїкох Америки. На велї способи Ворхол и круг людзох позбераних коло нього дефиновали тоту децению.

Од початку тей децениї Ворхол почал мальовац познати америцки продукти як, наприклад, Кока-кола, як и познати популарни икони як цо то Мерилин Монро и Елизабет Тейлор. Вон 1963. року основал ателє з меном The Factory и коло себе позберал малярох, писательох, музичарох и познати андерґраунд особи. Почал ше озбильно занїмац зоз друкованьом на платну, зоз ситодрукованьом, и вирабял малюнки у серийох, посцигуюци так нє лєм же ше занїма зоз уметносцу масовней продукциї, алє же и сама уметносц постава масовни продукт. Виявююци же жада буц машина и зменшуюци значносц своєй креативносци у продукциї своєй уметносци, Ворхол витворел револуцию у уметносци. Його робота барз швидко постава контроверзна и популарна.

Од того часу його робота ше одвива коло америцкей поп (популарней) култури. Друковал слики банкнотох, гвиздох, брендираних продуктох и слики з новинох.

У цеку 1950-их рокох Ворхол, як илустратор, хасновал асисентох же би звекшал свою продуктивносц. Сотруднїцтво з другима останє препознатлїви (и контроверзни) аспект його способу роботи у цалей його кариєри, а окреме у цеку 1960-их. Єден спомедзи його найважнєйших сотруднїкох з того периоду то Ґерард Маланґа, хтори му помагал у друкарстве, у знїманю филмох, при виробку скулптурох та и других роботох. Спомедзи сотруднїкох з його ґрупи треба спомнуц и Фредие Херко, Роналда Тавела, Мари Воронов, Бриґид Берлин ( од хторей достал идею же би знїмал свойо телефонски розгварки).

У цалей тей децениї Ворхол розвивал свою боемску ексцентричносц зоз хтору презентовал свойо Ворхолово Суперстарс, медзи хторима були Едие Сеґвик, Вива (Ворхолова супергвизда), Нико, Канди Дарлинґ и други. Тоти людзе участвовали у знїманю филмох у Factory-и и даєдни з нїх, як Берлин, остали Ворхолово приятелє до його шмерци. Значни особи зоз нюйоршкого андерґраунд уметнїцкого и филмского швета зявйовали ше у його филмох, цо указує на Ворхолову повязаносц зоз рижнима уметнїцкима кругами у тим периодзе. Концом децению Ворхол уж и сам бул гвизда и явял ше часто у преси вєдно зоз своїма Суперстарами зоз студия Factory. Пробованє забойства

Пробованє забойства

Валери Соланас ше у юнию 1968. року зявела у Factory и штреляла до Ворхола. Марио Амаиа тиж бул мета. Пред тим Соланас була марґинална особа у Factory. Основала „ґрупу“ (вона була єдини член у нєй) под назву S.C.U.M. - Society for Cutting Up Men (Дружтво за резанє хлопох) и написала S.C.U.M Manifest, радикално феминистични напад на патриярхат. Соланас ше зявйовала у Ворхоловим филму з 1968. року I, A Man. Кус скорей того дня Соланас вимагала же би єй врацели сценарио хтори дала Factory, алє го єй нє врацели. Сценарио бул, уствари, затрацени.

Ворхол бул озбильно ранєти и лєдво остал живи (дохторе му мушели отвориц перши и масирали му шерцо же би го стимуловали). Физични пошлїдки вон церпел до конца живота (мушел, наприклад, ношиц корсет хтори му притримовал абдомен). Пробованє забойства мало тирваци пошлїдки и на його живот и на уметносц.

Соланас була гарештована наступного дня. Под час вишлїдзованя вона виявела: „Мал превельку контролу над моїм животом.“ После пробованя забойства амбиєнт у Factory постал твардейши пре контроли и мири осторожносци. Велї то доживйовали як конєц студия Factory зоз 60-их. 1970-и

1970-и

У поровнаню зоз успихом и скандалами зоз 1960-их нова децения була вельо мирнєйша. Ворхол тераз почал приводзиц нови, богатши особи, хтори портретовал. Його познати портрет Мао Цедунґа настал 1973. року. Ворхол виходзел до познатих ноцних клубох у Менхетну. Бул описовани як поцагнути, ганблїви и як припатрач хтори обачує рижни деталї. 1980-и

1980-и

У цеку 1980-их Ворхол ознова доживйовал успих при критичарох як и на финансийним планє, з добрей часци и пре його нови приятельства зоз младима уметнїками.

Ворхол, тиж так, ценєл интензивни голивудски ґламур. Раз вон дал таку вияву: „Любим Лос Андєлес. Любим Голивуд. Вони таки красни. Шицко пластичне, а я любим пластику. Жадам буц пластични.“

Сексуалносц

Ворхол бул єден спомедзи перших водзацих ґей америцких уметнїкох хтори були отворени у вязи питаня своєй сексуалносци. Велї о нїм думали же вон асексуална особа або лєм воаєр. Тото медзитим одруцене з боку його биоґрафох. Питанє як його сексуалносц уплївовала на його уметносц и як формовала його одношенє спрам уметнїцкого швета то главна тема историчарох уметносци, як и питанє хторе сам поставял у интервюох, у розгваркох зоз сучаснїками и у публикацийох.

Под час своєй кариєри Ворхол правел еротични фотоґрафиї и рисунки голих хлопох. Велї його познати дїла упиваю моц або отворено виглєдую зложеносц сексуалносци и сексуалного жаданя. Велї його филми премиєрно приказовани у ґей порно биоскопох. Даєдни з найинтересантнєйших приповедкох о його розвою як уметнїка у вязи зоз препреченями хтори його сексуалносц на початку представяла док ше трудзел дац розмах своєй кариєри. Перши його роботи хтори придал ґалериї були хомоеротични рисунки хтори одбити бо були пребарз отворени.