Йовґен Планчак
Йовґен Планчак (*14. фебруар 1914—†16. фебруар 1977), учитель, новинар, писатель, дружтвени роботнїк.
| Йовґен Планчак | |
|---|---|
 | |
| Народзени | 14. фебруара 1914. |
| Умар | 16. фебруар 1977. |
| Державянство | угорске, югославянске |
| Язик творох | руски |
| Школа | Учительска школа Зомбор, Пакрац |
| Период твореня | —1967. |
| Жанри | образованє, новинарство, литература |
| Поховани | у Суботици |
Биоґрафия
ушорицЙовґен Планчак народзени 14. фебруара 1914. року у Руским Керестуре. Оцец Йовґен и мац Мария родз. Колошняї окрем нього мали ище двох синох, Йоакима и Михайла, и два дзивки Павлину и Марию. Йовґен Планчак закончел основну школу у Руским Керестуре. Потим ше уписал до Учительскей школи у Зомборе а закончел исту у Пакрацу. По законченю Учительскей школи Йовґен Планчак почал робиц як учитель у Руским Керестуре. Призначене же 1938. року учитель Евген Планчак, з нагоди 20. рочнїци ошлєбодзеня Войводини и з нагоди пошвецаня нового будинку школи у Руским Керестуре, на святочней академиї рецитовал писню Слобода од Воїслава Илича мл.[1]
Йовґен Планчак ше винчал зоз учительку Аґафию родз. Провчи зоз Дюрдьова. Вони у малженстве мали сина Мирослава.
Кед 1945. року почала з роботу Нїзша ґимназия у Руским Керестуре медзи наставнїками тей школи бул и Йовґен Планчак.
У маю 1945. року, такой по ошлєбодзеню Руского Керестура, одпочало ше витворйовац инициятиву же би ше почало видавац новини на руским язику за Руснацох у новей Югославиї. Формовани Редакцийски колеґиюм до хторого вошли Йовґен Джуня, наставнїк, Яша Баков, професор, Йовен Планчак, учитель и Штефан Чакан, наставнїк у школи и аґроном. Оспособело ше Друкарню, друкарски машини, набавело паперу и фарби и о мешац, штредком юния 1945. року, вишло перше число новинох з меном Руске слово[2]. Члени Редакцийного колеґиюма руководзели з роботу Друкарнї алє и активно писали, як новинаре, до новинох. Йовґен Планчак ше од перших числох новинох зявел и як автор гумористично-сатиричней колумни у Руским слове под насловом Дїдо Скубан зоз Ґаравцу пише и удало ше му тоту колумну отримац полни 22 роки.
Йовґен Планчак бул од 1949. року управитель школи у Руским Керестуре.
О єден час Йовґен Планчак ше з Руского Керестура преселєл жиц до Суботици. Робел почасово як учитель у Новим Орахове, потим у Суботици.
Йовґен Планчак умар 16. фебруара 1977. року у Суботици дзе є и поховани.
Творчосц на литературним полю
ушорицЮлиян Тамаш у своєй анализи литературней творчосци Йовґена Планчака, написал и тото: Планчак писал як новинар, як гумориста и як приповедач, автор приповедкох. У сериї гуморескох Дїдо Скубан зоз Ґаравцу пише, констатовал Тамаш, Планчак ше указал як барз добри познаватель народней бешеди обичайох и психолоґиї, вон гумористично коментарує актуални подїї зоз живота младого югославянского дружтва як цо то аґрарна реформа, кристални цукер, кукурица, реакция и други. Гуморески нє маю векшу уметнїцку вредносц, алє мали у свой час забавну и анґажовану функцию. За час у хторим творел Планчак, заключовал Тамаш, солидну уметнїцку вредносц маю його приповедки.
Червени гводздзики то авторова споведз, сентиментална и романтичарски унапрямена, цо була ридкосц у литератури хтора наставала после 1945 року, о дзвки хтора, як студент филозофиї, пре слабу материялну ситуацию предава квеце и при тим чувствує дружтвену деґрадацию своєй особи. Приповедка Нєскошене жито за систем мотивациї ма силу чулносци и страсци: нєвесту Леонку словал богач и єй муж забива насилнїка. Прето є у гарешту и чека суд. Змист приповедки то, уствари, розгварка нєвести зоз дїдом на полю дзе вона пробує покошиц жито и так обезпечиц хлєб, алє ше єй то нє удава бо з дня на дзень одходзи шведочиц о мужовей нєвиносци.
Витвореня хтори репрезентую Планчака и социялну приповедку тедишнього часу то: Слушка, Михалова дїдовщина и Гей, гей, йому злато. У нїх досц удатно виведзене индивидуализованє подобох (цо, звичайно, найслабша часц приповедкох). У Слушкови правена ґрадация чловековей животней перспективи медзи двома войнами: "буц слушка, вец вельки слуга а тераз кед ше оженїм та будзем и биреш". У Михаловей дїдовщини основна конструктивна идея Планчакова була приказац механїзем економских одношеньох ткв. "фелментиш" - под час першей шветовей войни було таких цо оставали дома и куповали продукти за войску и ту ше з рижнима манипулациями збогацовали и ткв. "дочекованє" у часох после другей шветовей войни, кед окончена национализация жеми, та вец жеми хтора вжата од богатших парастох спадла цена а куповали ю худобни селянє. Гей, гей, йому злато описує условия у хторих валалски пролетерият продуковал конопу и прерабял ю у шмердзацих долїнох хтори лїґали нємилосердно велї млади животи.
Шицки приповедки Йовґена Планчака настали од 1951. по 1955. рок. Кед ше чита його приповедки, та и приповедки Яши Бакова и Янка Сабадоша, здобува ше прешвеченє же наисце чкода же вони, после преставаню виходзеня першобутней Шветлосци (1952-1954), зацихли, престали писац и твориц, бо їх творчи можлївосци були векши од можлївосцох писательох хтори теди лєм починали а хтори потим два-три децениї остали и гласни, плодни у квантитативним смислу, и присутни у рускей литератури.
Библиоґрафия приповедкох:
ушориц♦ Слушка, Руски календар за 1951. рок, НВП Руске слово.
♦ Червени гвоздзики, новини Руске слово, 1951. рок, чис. 51-52.
♦ Михалова дїдовщина, Шветлосц, 1952.
♦ Гей, гей, йому злато, Шветлосц, 1952.
♦ Нєскошене жито, новини Руске слово, 1995. ч. 6.
Литература
ушориц- Тамаш, др Юлиян, Учителє у школи у Руским Керестуре 1753-1941, Руски Керестур, лїтопис и история (1745-1991), Месна заєднїца Руски Керестур, 1992, бок 413.
- Јулијан Тамаш, Русинска књижевност, историја и статус, Матица српска, 1984. б. 164-166.
Вонкашнї вязи
ушориц- https://www.ruskeslovo.com/indikator-stanu-ruskej-literaturi/ Индикатор стану рускей литератури, С. Сабадош, новини Руске слово, 1. юний, 2024.
- https://www.ruskeslovo.com/medzivojnovi-preporod-iv/ Медзивойнови препород (IV), С. Сабадош, новини Руске слово, 25. септембер 2023.
- https://www.ruskeslovo.com/%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BC%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%B5-%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%94-%D0%B7%D0%B0-%D1%88%D0%B8%D1%86%D0%BA%D0%B8-%D0%B4%D0%B7%D0%B5%D1%86%D0%B8-v/ Осемрочне школованє за шицки дзеци (V), С. Сабадош, новини Руске слово, 2. октобер 2023.
- https://www.ruskeslovo.com/ruske-slovo-i-profesijne-novinarstvo/ „Руске слово” и професийне новинарство, Дюра Латяк, новини Руске слово, 2. фебруар 2024.
- https://www.ruskeslovo.com/%d0%9a%d0%be%d0%bb%d1%97%d1%81%d0%ba%d0%b0-%d0%b7%d0%b0-%d0%ba%d0%b0%d0%b6%d0%b4%d0%b5-%d1%80%d1%83%d1%81%d0%ba%d0%b5-%d0%b4%d0%b7%d0%b5%d1%86%d0%ba%d0%be/ Колїска за кажде руске дзецко, Мелания Римар, новини Руске слово, 1. новембер 2017.