Каче мидло (лат. Chaerophyllum hirsutum L, серб. сапуњача, сапуника, сапун-трава – од прикметнїка качи и меновнїка мидло; у українских бешедох Словацкей качáчой мыло, у старопольским kacze mydlo, слц. kačacie mydlo, у руснацких валалох сиверней Мадярскей каче мидло. Слово найскорей польского походзеня, дзе ше хаснує за означованє рошлїнох з подобнима прикметами.)

Каче мидло
Наукова класификация
Царство:

Кладус:

Кладус:

Кладус:

Ряд:

Фамилия:

Род:

Файта:

Plantae

Tracheophytes

Angiospermae

Eudicotidae

Caryophyllales

Caryophyllaceae

Saponaria

S. officinalis

Биномне мено
Saponaria officinalis

L.


Опис рошлїни – каче мидло вецейрочна лїсцаста лїковита рошлїна з фамилиї гвоздзикох. Стебелко єй високе 30-90 центи, вертикалне. Лїсца наспрамно розпоредзени, видлужено вайцасти, закончисцени з краткима конарчками. Квитки вельки, пахняци, позберани до ґириздочкох, хтори на єдней фатюги творя метолку. Погарик цилиндрични зоз 5 зубками, блядожелєни. Венчиково лїсцочка єст 5, вельо длугши як погарик, шлєбодни, били або бляди целово. Прашнїки єст 10, а тлучок ма длуговасти плоднїк зоз двома цверенкастима слупчками. Плод ґалетка зоз 4 або 5 зубками. Нашеня єст вельо, дробенки. Квитнє од юния до септембра.

Плоди и нашенє Качого мидла
Плоди и нашенє качого мидла

Розпрестартосц – каче мидло рошнє як самошейка ширцом Европи и Азиї аж по Сибир, а пестує ше го и як лїковиту рошлїну.

Бивальнїк - рошнє на влажних местох, коло драгох, яркох, рикох, у вербинкох.

Хаснованє – корень качого мидла ше винїма вчас на яр або вєшенї. Осушени корень ше хаснує при прехладох, кашлю, за вируцованє шлайму. Вон и благи диуретик. Найчастейше ше применює як тею або фармацеутки преробени до пращку. Тею з качого мидла ше препоручує за метаболични поремеценя - ґихт, екцеми, ексудативну диятезу, фурункулозу, лїшаї, дерматозаи. Инфузию ризома з кореньом ше хаснує за регому, ґихт, болї у ставцох, жовтачку, хронїчни хепатитис, колециститис, хороти жалудка и черевох (посебно при надутосци ), млосц, хороти шлїжинки, кед пече зага.

Локално (у оформи купкох, лосионох, каши з пращку, масци) каче мидло лїчи шуґу, екцем, псориязу, загноєни рани, фурункулозу, скрофули, кед ше осипе скора, дерматитис.

Корень качого мидла ше жува кед болї зуб.

Состав – корень качого мидла ма угльово гидрати, тритерпенски гликозиди 2,5–20% сапонарозид, сапонарозиди А, Д, сапорубин итд., алкалоїди, аскорбинскей квашнїни, флавоноїди, а витексин пренайдзени у лїсцу качого мидла.

Традиция – дараз, кед нє було анї домашнього (райбачого), а поготов купчого мидла, каче мидло ше хасновало за умиванє рукох и ногох, а дзекеди и за змиванє, понеже ше воно помачане з воду пенї и дава добру мидлїну. Жени з качим мидлом райбали фини платна як цо напр. гадваб.

Литература

ушориц
  • Оксана Тимко Дїтко, Назви рошлїнох и животиньох у руским язику, Вуковар 2016, б. 25, 62
  • Словнїк руского народного язика I, Нови Сад 2017, б. 584

Вонкашнї вязи

ушориц