Кулен

Кулен – файта тирвацей колбаси, специялитет панонского поднєбя. Прави ше го у жимским периодзе по месарньох и у велїх обисцох з млєтого або шеканого швиньского меса, з додатком твардей масней тканї, а може и з єдней часци говедзини. Же би достал арому и добри смак, хаснує ше як присмачки горку паприґу, попер, цеснок, соль и ким (рашку). Тоту змишанїну ше полнї (надзива) до говедзинового грубого черева, а у новшим чаше до штучного черева..


Кулен
Кулен и словацка колбаса
Друге мено	Кулин
Файта єдла	предєдло
Реґиони або держави	Сербия, Горватска
Температура сервированя	жимне

Кед ше надзате черево повяже, зохаби ше єден час най ше одцадзи, потим ше у курарнї кабо коминє кури на «жимним» диму, после чого ше кладзе же би кулен зрел у окремней просториї з контроловану температуру и влажносцу воздуху. Продукт готови за єдзенє кед му ше чежина зменша за коло 30 одсто.

Технолоґия правеня - технолоґи и прави ґурманє гваря же барз важне же би кулен «одстал»: кед ше го реже, нє шму випадовац фалатки меса. Тиж так ше черево до хторого є надзати муши зошицким очисцац од меса. На месце дзе є пререзани ясно видно червенкаву фарбу и биляву масносц (сланїнку).

Надзати кулен ма коло 700 до 1000 ґрами.

Файти кулену – у Войводини єст три файти: бачки кулен, сримски домашнї кулен и петровски кулен (з Бачкого Петровцу). Кулен ше тиж прави и у Славониї и Баранї (Горватска), лєм же ше там нє кладзе рашки (киму)^[1].