Лаванда

Лаванда (лат. Lavandula, angustifolia Mill, слов. levenda, мадяр. levendula) у язикох штреднєй Европи достала рижни фонетски випатрунки – вецейрочна рошлїна черякастей форми, висока до 60 цм, по походзеню з Америки. Одомашнєла ше на каменїстих теренох Медитерану. У нас ше пестує у заградкох.


Lavandula angustifolia
Лаванда
Наукова класификация
Царство: Дивизия: Класа: Ряд: Фамелия: Род: Файта:	Plantae Magnoliophyta Magnoliopsida Lamiales Lamiaceae Lavandula L angustifolia
Биномне мено
Lavandula angustifolia Mill.

Випатрунок и состав

Лїсточка лаванди узки, шивкстей фарби и оброснути з власками, а квитки дробни, белавкасти, зложени и длугоких ґириздочкох и барз пахняци. Маю у себе 1-3% етерского олєю, та ше их прето хаснує у народней медицини и фармацеутскей индустриї, парфимериї и козметики.

Хаснованє

Як тею (чай), помишану з другима лїковитима рошлїнами, або у форми готових лїкох, лаванду ше хаснує як благи седатив при знємиреносци, нєспаню, вичерпаносци. Може уплївовац и на вилучованє жовчу, а добре дїйствує и при корчох и зужованю черевох пре нервне надраженє, при хоротох гарла, и то у форми теї або ингалованя, та теди служи и за цдезинфекцию.

Нашо ґаздинї осушену лаванду кладу до орманох медзи шмати ше би достали приємни пах, алє и же би ше розогнало моль, суньоґи и други инсекти. Лаванду ше хаснує и за правенє пахняцей купки. Прави ше и заглавки наполнєти з осушенима квитками тей рошлїни.

Пошекани лїсца лаванди ше у медитеранскей кухнї служи як присмачку.

Литература

Гостушки, Р: Лечење лековитим биљем, Народна књига, Београд, 1979.

Јанчић, Р: Сто наших најпознатијих лековитих биљака, Научна књига, Београд, 1988.

Туцаков, Ј: Лечење биљем, Рад, Београд, 1984.

Вонкашнї вязи

Уље лаванде у служби здравља

LAVANDA – Od mirisnog ulja, preko eliksira za želudac do insekticida

Лаванда, Википедија на српском језику