Ланц

Ланц (серб. ланац, слц. диял. lanc, lanec, láňec, укр. ланцюг, поль. łаńcuch, од мадяр. lánc) – тото слово ма у нашим язику два значеня: 1. прибор за капчанє: ланц на бициґли, ланц за статок и под. У технїки то шор злучених челїчних елементох зоз хторима ше преноши моц, вяже або виша терху итд. Ланц члєнковити: зложени є з єднаких, медзи собу повязаних шлєбодно рухомих карикох. Зависно од конструкциї, може витримац рижни обтерхованя. Єст ланци хтори шлєбодно рухоми у шицких напрямох и ланци хторим ставец нє оможлївює шлєбоду рушаня у єдним напряме; 2. мера за поверхносц жеми: парцела жеми од 1800 квадратни вати, 5750 квадратни метери.

Мера достала мено по ланцу хтори ковани зоз желєза, а хтори бул длугоки од 10 до 20 метери, зложени зоз длугших и кратших карикох. З нїм ше премерйовало жем, же би ше одредзело парцели и утвердзело власнїцтво над нїма. У Бачкей длуго ланц споминани як мера за поверхносц (у Дюрдьове ше и нєшка жем рахує на ланци), познєйше ше хаснує гольт (у Коцуре голт), а у новшим чаше и у урядових документох тоти велькосци ше виражує у гектарох.

У народзе ше гвари же добра палєнка трима ланц (дробни ґомбульки), а тиж за дакого хто нємирни, нєдобри, нєстримани ше гвари же є як з ланца пущени. У науки о живих существох єст ткв. ланц костираня.

Литература

• Руско-сербски словнїк, Филозофски факултет, Одсек за русинистику, Нови Сад 2010, б. 358

• Словнїк руского народного язика I, А – Н, Филозофски факултет, Одсек за русинистику, Нови Сад 2017, б. 666

• Енциклопедия Нового Саду 12, КОС – ЛЕР, Нови Сад 1999, б. 270

Вонкашнї вязи

• Ланац (машински елемент) sr.wikipedia.org

• Ланац sr.wikipedia.org