Лиска (лат. Fulica atra, общеславянска назва; друга назва єй сарка, з мадярского szarka) – файта птици з фамилиї барских куркох (Rallidae). Населює Европу, Азию, Австралию и часци Африки.

Лиска
Наукова класификация
Домен: Eukaryota
Царство: Animalia
Тип: Chordata
Класа: Aves
Ряд: Gruiformes
Фамилия: Rallidae
Род: Fulica
Файта: F. atra
Биномне мено
Fulica atra

Linnaeus 1758

Опис птици

ушориц

Пирє лиски чарней фарби, ноги желєнкасти, джубок били, а на чолє ма плохочку (лиску) билей фарби. На пальцох ма меснати рендочки, хтори єй помагаю у плїваню место паркох. Одроснути єдинки лиски длугоки од 32 до 42 центи и маю од 585 до 1.100 ґрами.

Лисково млади блядши як одроснути єдинки и нє маю плохочку на чолє. Пирє им постава чарне кед наполня 3 до 4 мешаци, а билу плохочку на чолє доставаю аж кед наполня єден рок.

Справованє – Лиска териториялна птица и у чаше сезони пареня обидвойо родичи аґресивно браня свою територию. Кед нє сезона пареня, правя вельки чопори, найскорей же би ше зачували од хватачкох. Лиска нє лєци дзечнє, а кед почина лєциц, лапа залєт и бежи по поверхносци води. Гоч є слаби лєтач, под час селїдби, кед углавним лєци вноци, може прелєциц вельку роздалїну. Добри є плївач, а док плїва маха з главу напредок-назадок.

 
Лиска у своїм гнїздзе зоз младим

Розмножованє – Лиска прави гнїздо з наду и других водових рошлїнох. У сезони знєше коло 10 вайца, хтори жовтожелєней фарби и пегави. През рок ма и до 2-3 лягла. Обидвойо родичи шедза на вайцох од 21 до 24 днї. Млади напущую гнїздо уж о три-штири днї. Воднє ше поступнє оддалюю од гнїзда, алє ше врацаю ноцовац. О 30 днї самостойнє набавяю покарму, а о осем тижнї починаю лєциц, и теди ше осамостоюю од родичох. Мале число младих прежиє пре нєдостаток покарми и прето же су плєн птицох хватачкох як цо чаплї и чайки. Найвекше число младих загинє пре нєдостаток єдзеня у перших 10 дньох живота, кед найбаржей завиша од родичох. Кед нєт досц покарми, а млади модля за єдзенє, одроснути лиски их джубу док нє престаню пищац. Кед мале нє престанє питац єсц, родитель го може з джубаньом забиц. Лиски дзекеди знєшу вайца до гнїздох других лискох.

Покарма – Лиски шицкоєди, кармя ше з алґами, водовима рошлїнами, нашеньом и плодами, гребу по згнїтим на дну води, єдза и инсекти и мегучкарох, хлїсти и жаби, одрутки шицких животиньох, алє и вайца других птицох, шлїмаки, коритка и риби. Док глєдаю єдзенє, часто ше муряю.

Загрожена файта – як дружтвени птици, лиски ше збераю до чупорох, дзекеди и з другима файтами птицох, окреме з дзивима качками. Загрожени су пре висушованє водових бивальнїкох и заґадзенє водох. Нє страдаю од ловарох, бо су нє права ловна дзивина. Месо им ма якиш запах хтори одбива, алє дзепоєдни ґурманє твердза же лисково месо мож барз добре приготовиц за єдзенє.

Бивальнїк - Лиска населює зароснути сладководни озера и бари и други водово бивальнїки, а за розлику од векшини других файтох барских куркох, нє ма потребу скривац ше.

Литература

ушориц
  • Енциклопедия Нового Саду 13, ЛЕС – МАП, Нови Сад 1999, б. 64-65
  • Оксана Тимко Дїтко, Назви рошлїнох и животиньох у руским язику, Вуковар 1916, б. 82, 97

Вонкашнї вязи

ушориц
  • Лиска, Википедија на српском језику, sr.wikipedia.org