Льовнїк, часц колєса: желєзни клїнок хтори трима льовч и колєсо на осовини (серб. чивија, всл. ľoňik, слов. lȏnik, од нємец. Lonnagel, ст. нєм. Lonne, поль. čivija) – льовнїки ковани зоз желєза, а кладло ше их до шапкох на осовини колєса. Значи же кажди коч мал штири льовнїки, на каждей осовини по єден. Перше ше з лїца колєса на його осовину здзивало шапку, на шапку ше кладло шлєпи льовнїк, вец ше здзивало льовч, и на концу чатлаш и то так же дзира през шапку и осовину колєса ишла помедзи льовч и чатлаш. Потим ше кладло льовнїк так же ше його кончисту часц вохпало до тей дзири на шапки помедзи льовч и чатлаш, а сам льовнїк шеднул на шапку и зоз свою главку облапел чатлаш. Льовнїк на сподку своєй кончистей часци мал вифуровану дзиру. До нєй ше на концу ище вохпало цворень котри сперал льовнїк же би нє випаднул. Так льовнїк нє дошлєбодзовал же би шапка, льовч и чатлаш спадли зоз колєсох. На заднїх колєсох нє було чатлаша, та льовнїк на исти способ тримал сами льовчи.

Ljovc_prednji_ljivi_02082024
Льовник на колєсу

Шлєпи льовнїк коваль ковал зоз желєза. Вон мал свою кончисту часц, хтору ше удзивало до першей дзири на шапки, коло самого колєса и то так же шлєпи льовнїк лєгал на шапку. Шлєпи льовнїк тиж мал дзиру, хтора приходзела точно над дзиру на шапки. До тей другей дзири кладло ше льовнїк. Шлєпи льовнїк бул кус узши и кратши од шапки. Значи, кед ше шапку здзало на осовину, перше ше кладло шлєпи льовнїк, пре два причини. Вон зачувал шапку же би ю льовч и чатлаш нє так швидко счухали, а тримал и шапку на осовини же би ше нє сцагла. Мож повесц же шлєпи льовнїк у тим помагал льовнїку, бо и льовнїк бул прейґа предзати през осовину и шапку, та и вон медзи иншим нє дошлєбодзовал шапки спаднуц зоз осовини.

Льовнїк ошпивани и у єдней народней шпиванки:

...Седем рочки я вас служел

А нїч сом вам нє страцел.

Лєм тот єден льовнїк з коча

И тот сом вам заплацел...

Литература

ушориц
  • Словнїк руского народного язика I, А – Н, Филозофски факултет, Одсек за русинистику, Нови Сад 2017, б. 691
  • Руско-сербски словнїк, Филозофски факултет, Одсек за русинистику, Нови Сад 2010, б. 371

Вонкашнї вязи

ушориц