Любка Фалц
Любка Фалц (*10. април 1932—†10. април 2018) учителька, поетеса и вельки почитователь рускей култури.
| Любка Сеґеди Фалц | |
|---|---|
 | |
| Народзена | 10. априла 1932. року |
| Умарла | 10. априла 2018. року (86) |
| Державянство | югославянске, горватске |
| Язик творох | руски |
| Школа | Учительска школа у Осиєку |
| Период твореня | 1954—2016. |
| Жанри | образованє, поезия |
| Похована | у Петровцох |
| Припознаня | Награда Александер Духнович за руску литературу
Награда под меном Василя Турока-Гетеша |
Биоґрафия
ушорицЛюбка Фалц (дзивоцке Сеґеди), народзена 10. априла 1932. року у парастскей фамелиї Якима и Паулини родз. Югас (Томашова) у Петровцох, у Републики Горватскей. Любка мала и младшого брата Янка. Основну школу закончела у Петровцох, нїзшу ґимназию у Вуковаре, а учительску школу у Осєку. Робела як учителька цали роботни вик, полни 37 и пол рока, на валалох на Овчари, у Миклошевцох, Петровцох, Ґрабове, и у Дреновцох, кед пошла 1988. року до пензиї.
Литературна творчосц
ушорицПочала писац ище и штреднєй школи, а першу писню Квитки у полю обявела 1954. року у часопису Шветлосц, а роботи обявйовала и у часопису Нова думка (Вуковар) и у Народним календаре.
Перша єй збирка писньох Подоба з далєка вишла зоз друку 1975. року, друга збирка Класки друкована 1999. року, док треца збирка Шерцо на червеним партку була порихтана за живота поетеси алє є друкована 2022. року а промоция тей збирки писньох отримана под час отримованя културней манифестациї Кед голубица лєцела у орґанизациї Дружтва Руснак.
По нєшка єй видруковани вецей як 250 писнї, а заступена є у вецей антолоґийних виданьох – Антолоґия поезиї (Руске слово, 1963), Булке са усана (Стражилово 1977), Антолоґия рускей поезиї (РС, 1984).
Добитнїца є Награди Александер Духнович за руску литературу. Титулу лауреата и награду достала 2006. року у Кринїци, на штвартим Биєналу русинскей/лемковскей култури, за кнїжку поезиї Класки. Добитнїца є Награди Шветовей ради Русинох/Руснацох/ Лемкох под меном Василя Турока-Гетеша за 2012. рок.
Дружтвени анґажман
ушорицДзеведзешатих рокох, кед у Винковцох основане КД Русинох и Українцох була його член и водителька шпивацкей секциї. Тиж так после мирней реинтеґрациї преподавала руски язик на Лєтних школох хтори орґанизовал Союз Русинох и Українцох Републики Горватскей. Составела (позберала твори) за кнїжку хтору Союз видал 2000. року под назву Поезия и проза Русинох и Українцох у Горватскей.
Любка Фалцова – поетеса, учителька и вельки почитователь рускей шпиванки и култури вообще, єдна од сновательох Дружтва Руснак и перши, а потим и почесни, предсидатель. Була перши член Ради Шветового конґресу Русинох/Руснацох/Лемкох з Републики Горватскей, була член Дружтва за руски язик, литературу и културу (Нови Сад) и член Шветовей Академиї русинскей култури (Торонто) од самого снованя. Добитнїца є припознаня Дружтва за руски язик, литературу и културу Учитель Осиф Фа за 2015. року.
По конєц свойого живота Любка Фалц жила у Винковцох дзе и умарла на свой 86. родзени дзень 10. априла 2018. року.
Любка Фалц похована на грекокатолїцким теметове у Петровцох.
Литература
ушориц- Дюра Латяк: Ґу ювилею поетеси Любки Фалц - Поезия женских чувствох и нємирох, Зборнїк роботох Studia Ruthenica 8 (21), 2001-2003, б. 139.
Вонкашнї вязи
ушориц- Любка Сеґеди Фалц (1932-2018), учителька, поетеса, Зборнїк роботох Studia Ruthenica 23 (36), 2018, б. 217
- Любка Сеґеди Фалц, вебсайт НАР, Руски вертикали, 26. новембер 2023.
- Шерцо на червеним партку (автор Иван Лїкар, октобер 2011), Дружтво за еволуцию Руснацох
- Писню Била тополя на концу валала авторки Любки Сегеди Фалц чита Мария Хома Вулич
- Сегеди Фалц Любка, Русинська Веб-книга сайт о литературѣ и языку, Webnode, 2013.
- Вмерла русиньска поетка Любка Сеґеди-Фалц (после тексту биоґрафиї шлїдзи ей писня Мойо коренї)
Писнї на хтори компонована музика
ушориц- На дражки живота Слова: Любка Фалц, Музика: Яким Сивч, Червена ружа 1971 рок, Червена ружа 1962-2011, том 2, Завод за културу войводянских Руснацох, Нови Сад, 2014, бок 46
- З писню най ци повем Слова: Любка Фалц, Музика: Дюра Будински, Червена ружа 1987 рок, Червена ружа 1962-2011, том 2, Завод за културу войводянских Руснацох, Нови Сад, 2014, бок 209.