Ляд
Ляд то вода у черствим аґреґатним стану.
При температури од 0°C вода под нормалним прициском преходзи до черствого стану. При змарзованю волумен води у лядовим стану повекшує ше за коло 1/9.[1][2]
Специфична цеплота ляду дупло менша од води у чечним стану. Прето ше ляд релативно швидко формує на поверхносци води розхладзеней по температуру од 0 °C, а за його розпущованє потребне вельо менше количество цеплоти (79,72 cal g -1) як за претварянє до пари чечней води (539,6 cal g -1). З повекшованьом салинитету знїжує ше точка змарзаня води; так ше морска вода (просекового салинитету 35 g L -1) маржнє аж на -1,91 °C. Найвекши количества ляду у биосфери ше находза у поларних шапкох.
Ляд нє лєм свойство твардосци води. Та прето, така файта ляду ше у науки наволує „водови ляд”, док скоро кажди ґазови спой при одредзених температурох и прициску може прейсц до стану ляду. Патрене у вселени, на Марсу постоя одредзени количества водового ляду, алє наприклад на Плутону постої такв. метански ляд, на Урану амонияков ляд итд.
Референци
ушориц- ↑ Housecroft C. E., Sharpe A. G. (2008) Inorganic Chemistry (3rd вид.). Prentice Hall.
- ↑ Grupa autora (2003). Atlas fosila i minerala. Kreativni centar: Beograd
Литература
ушориц- Grupa autora (2003). Atlas fosila i minerala. Kreativni centar: Beograd.