Марґита Стефанович

Марґита Маґи Стефанович (Беоґрад, 1. април 1959 – Беоґрад, 18. септембер 2002) була сербска музикантка, найпознатша як клавиятуристкиня беоґрадскей рок ґрупи Екатарина Великa.

Марґита Стефанович
Особни податки
Датум родзеня 1. април 1959.
Место родзеня Беоґрад, ФНР Югославия
Датум шмерци 18. септембер 2002.
Место шмерци Беоґрад, СР Югославия
Музична робота
Активни период 1982-2002
Жанр Рок
Инструмент клавир, клавиятури
Инше
Повязани статї Екатарина Велика

Биоґрафия

ушориц

Родзена є як єдинїца у фамелиї беоґрадского театралного и ТВ-редителя Славолюба Стефанович-Равасия.

Ходзела до и закончела основну школу Ошлєбодителє Беоґрадa (1965-1973) и VIII беоґрадску ґимназию, математични напрям (1973-1977). До Нїзшей и Штреднєй музичней школи, инструментални напрям, класа професорки Мирослави Лили Петрович, ходзела и закончела у периодзе од 1967-1976 у школи Йосип Славенски. Под час школованя була и учашнїца на велїх змаганьох и ношитель числених наградох на сходох инструменталистох и камерних оркестрох и ансамблох у Югославиї и у иножемстве.

Кед мала 11 роки, 1970. року, а Иво Поґорелич 12 як найталантованши у класи доставаю понукнуце од русийского професора Тимакина за предлуженє школованя у музичней школи у Москви. Марґитова мац одбива понукнуце, а Иво истого року (1970) одходзи до Москви. Марґита предлужує школованє у Беоґрадзе, „прескакує” шесту класу нїзшей музичней школи и уписує ше до першей класи штреднєй школи. По законченю ґимназиї, 1977. року, уписує ше на Архитектонски факултет у Беоґрадзе. Як студент достава трецу награду на медзинародним конкурсу у Япону за роботу на тему ушореня чарногорского валалу Режевичи. Источашнє є єдна од найталантованших класичних пиянисткох у бившей Югославиї. Школского 1981/2. року абсолвує на напряму проєктованя „Змарзнутей музики”/архитектури/, а 1984. року дипломовала на тему „Aлтернативне проєктованє” при професорови Миланови Лояницови.

Кариєра

ушориц

Музичну кариєру започина у рок бенду Милана Младеновича Катарина II на концерту у сали кина Топчидерска гвизда. Першого мая 1982. упознава членох ґрупи Електрични орґазам, а през друженє зоз нїма и Милана Младеновича. Младенович фасциновани зоз єй талантом и дзеку за виглєдованьом, поволує ю най ше приключи до ґрупи, купує синтисайзер на котрим Стефановичова вежба. По врацаню зоз тромешачней драги по Южней Америки Марґита Стефанович постава стаємни член составу.

Катарина II 1985. меня мено до Екатарина Велика и иснує по 1994. рок. Стефановичова компонує и музику за филми и драми Први пут с оцем на јутрење, Вера Хофманова, Повратак Вука Алимпића, Плави плави и театрални представи Класни непријатељ и Три сестре, роби як продуцент (Карлово Вари) и госцує на албумох велїх югославянских ґрупох як цо: Бејби Кејт, Елвис Ј. Куртовић, Ван Гог, Бабе. Року 1985. ше зявює у филму Ґорана Марковича Тајванска канаста дзе ґлуми Драґану, шестру главного юнака. У филму ше зявює и ЕКВ виводзаци писню Тату (анґл. Tatoo).

После Младеновичовей шмерци 1994. Екатарина Велика престава исновац и Стефановичова зоз даскелїма беоґрадскима музикантами снує бенд Курајбери котри углавним виводзи обробки страних и домашнїх гитох по беоґрадских клубох. Року 1995. снує бенд EQV зоз музичаром Владимиром Стоїчом и видава ЦД Ти си сав мој бол котри наволани по писнї од ґрупи Екатарина Велика за бечску музичну хижу Coop Arts & Crafts Unlimited. На ЦД-у ше находзи и техно обробок писнї под исту назву. У тим периодзе предлужує госцовац и на албумох и на концертох югославянских бендох и з часу на час грає зоз составами Глисерси, Зион банда и Директори.

Року 2002. компонує музику за представу беоґрадскей режисерки Гайдани Балетич Капут мртвог човека цо єй остатнє музичне дїло.[1]

Шмерц

ушориц

Остатнї тижнї живота препровадзела у беоґрадским Центру за змесценє бездомних, а умарла 18. септембра 2002. у беоґрадскей Инфективней клинїки[2]. Похована на Новим Бежанийским теметове, парцела 42, гробне место 598.

Литература

ушориц

Вонкашнї вязи

ушориц

Референци

ушориц
  1. То приповедка о Маґи: < Була гвизда у СФРЮ, спадла до робства дроґи и остала без ичого, Глас Српске, 1.03.2023.
  2. Умарла Марґита Стефанович, Глас јавности, 19. 9. 2002.