Огурка

Огурка (лат. Cucumis sativus) файта лїсцастих рошлїнох з фамилиї бундавох (Cucurbitaceae). Хаснує ше у чловековим костираню як желєнява. То єднорочна рошлїна. Єст три главни файти огуркох - на шалату, на квашенє и огурки без маґочкох, медзи хторима створени даскельо сорти. Огурки принєшени з подруча Гималайох до Китаю, алє тераз рошню на векшини континентох. Велї файти огуркох ше хова комерциялно и предава на шветовим тарґовищу.

Огурка
Огурки
Випатрунок плода огурки
Наукова класификация
Царство: Кладус: Кладус: Кладус: Кладус: Ряд: Фамилия: Род: Файта:	Plantae Tracheophytes Angiospermae Eudicotidae Rosids Cucurbitales Cucurbitaceae Cucumis C. sativus
Биномне мено
C. sativus

Опис

Огурка ма цагаце копинє хторе ше укоренює у жеми. Може роснуц коло тачкох (колїкох), окруцуюци их з ценкима спиралнима баюсами. У нациню лїсца вельки и формую хладок над плодами.

Плод типичних сортох огуркох цилиндичней форми, алє видлужени зоз зуженима концами, и може буц длугоки и до 62 cm и мац 10 cm у пречнїку.

У огуркових плодох єст 95% води. У ботаничним смислу, огурка класификована як бобка, файта ботаничней бобки з тварду вонкашню лупу и без нукашнїй подзелєньох.

Квитнуце и опращкованє

Векшину сортох огуркох ше шеє, та вимагаю опращованє. Прето ше кошнїци з пчолами виноши до польох дзе єст огурки, пред самим квитнуцом. Огурки ше тиж можу опращковац и прейґ донґовох. Векшина огуркох хтори вимагаю опращкованє самонекомпатибилни, та им за формованє нашеня и плоду потребни полен другей рошлїни.

Морфолоґийни прикмети

Корень огурки осовински з розконаренима бочнима жилами. Рошнє по поверхносци, а до жеми предзера найглїбше до 30 cm.

Стебло (нацинє) огурки ше цага по жеми, може нароснуц и вецей як 2 метери. На себе ма шерсцочки и вельке число баюсох хтори єй служа за притвердзованє за други рошлїни.

Лїсца прости з урезами и маю длугоки лїсцов конарчок. Єдноставни су, вельки и рапави. З лїсцових пазушкох ше розвиваю секундарни нациня.

Квитки жовтей фарби, по правилу єднополни. Хлопски квитки ше формую у лїсцових пазушкох, вецей вєдно з шерсцастима конарчками. Женски квитки по єден або вецей тиж у пазушки лїсца, з вираженим плоднїком. И хлопски и женски лїсца маю корунку у хторей єст 5 лїсточка – при женских квиткох векши.

Плод велька юшковита бобка хтора ма високи процент води, а менєй угльово гидрати, бильчки и минерални материї. Форма плоду може буц: вайцаста, вреценаста, округлїста, видлужена, цилиндрична. Велькосц плоду розлична, а чежина ше руша од даскельо грамох до 1 кили. Поверхносц плодох гладка або закрита з брадавками цо маю били або чарни джобаци виростки. Лупа плоду огурки желєней фарби.

Нашенє блядей жовтей фарби, длуговасте, кляпчисте. Ма добру ключкавосц хтора тирва до 8 роки.

Нутритивна вредносц огуркох (сирови, з лупу)
Енерґия:	65 kJ (16 kcal)
Угльово гидрати:	3,63 g
Цукри:	1,67 g
Поживни влакна:	0,5 g
Масци	0,11 g
Протеини	0,65 g
Витамини
тиамин (Б1)	0,027 mg (2%)
рибофлавин (Б2)	0,033 mg (3%)
ниацин (Б3)	0,098 mg (1%)
витамин Б5	0,259 mg (5%)
витамин Б6	0,04 mg (3%)
витамин Ц	2,8 mg (3%)
Минерали
калциюм	16 mg (2%)
желєзо	0,28 mg (2%)
маґнезиюм	13 mg (4%)
манґан	0,079 mg (4%)
фосфор	24 mg (3%)
калиюм	147 mg (3%)
натриюм	2 mg (0%)
цинк	0,2 mg (2%)
Други конституенти:
вода	95,23 g

Сорти огуркох ше дзеля по длужини плодох, та єст сорти з длугокима, штреднє длугокима и краткима плодами. Сорти з длугокима плодами ше хаснує за продукцию у пластенїкох и склєнярнїкох. За индустрийни преробок ше хаснує сорти з краткима плодами (корнишони), а штреднє длугоки плоди (шалатово сорти) за трошенє як швижи.

Хороти и чкодлївци

• Антракноза

Тота хорота ше зявює кед хвиля цепла и влажна. Спричинює ю печарочка Colletotrichum lagenarium. Напада огурку у шицких фазох розвитку. На лїсцох ше зявює у форму жовтих пегох. На плодох, стебелкох и лїсцових конарчкох ше формую червени пеги як храсти хтори познейше почарнєю. Преноши ше прейґ заражених рошлїнских остаткох и нашеня. Знїщує ше з аґротехнїчнима мирами и хемийнима средствами, а рошлїнски остатки нападнутих огуркох треба спалїц.

• Храставосц

Зявює ше на огуркох у цеплих лейох. На плодох ше виражує у форми цмих улєгнутих пегох хтори здабу на храсти.

• Пепелнїца

Пепелнїца може нападнуц огурки гоч дзе ше их хова. Лїсце випатра як кед би було посипане з ґаром (пирню). Знїщує ше так же ше огурки пирска з катраном.

• Бактериоза

Хороту спричинює бактерия Pseudomonas lachrymans. Зявює ше кед лєта влажни и цепли. На лїсцох наставаю пеги нєправилней форми хтори орубени з нерватуру лїсца. Пеги з часом поцмею и ткань ше на тей часци суши и одпадує.

Лїковите дїйство

Огурки ефикасни при лїченю каменча у покруткох и мочовим мехире, бо розкладаю мочову квашнїну и пожвидшую вилучованє води и отровних материйох з орґанизма. Знїжую кревни прицисок, лїча реуму и реґулую роботу черевох.

Огурки представяю и сировину у козметичней индустриї (помади, лосиони, шампони), а нашо баби кладли на чоло и твар колєчка швижей огурки «пре красу», з прешвеченьом же их нє будзе болїц глава.

Литература

• Енциклопедия Нового Саду 12 (КОС – ЛЕР, Нови Сад 1999, б. 77
• Оксана Тимко Дїтко, Назви рошлїнох и животиньох у руским язику, Вуковар 2016, б. 53, 59
• Радмила Шовлянски, Словнїк защити рошлїнох и животного штредку (сербско-руско-латинско-анґлийски), Нови Сад 2010

Вонкашнї вязи

• Краставац, Википедия на сербским язику

• Krastavac, Википедия на горватским язику

• Седем причини прецо треба єсц огурки, Вебсайт Fitpass.rs

• Огурка на Викиодлоги