Орчик – древена часц ваги на кочу за хтору ше капчаю штранґи штверцох (серб. ждепчаник, всл. orčik, поль. orczyk, укр. орчик, од нємец. Ortscheit). Орчики колєсаре правели зоз баґренового або ясенового древа. Було их вецей файти. Основни розлики у тим чи су за єдного чи за два конї и чи були роботни чи парадни.

Орчик закапчани на вагу древеного коча до котрого ше прагал конь

♦ Орчик за єдного коня (кед у кочу бул упрагнути лєм єден конь) бул длугши як звичайно, а мал 1 метер, прето же би конь, кед цагал коч, крачал цо далєй од друка и нє чухал ногу до ньго.

♦ Орчик за два конї (кед у кочу були упрагнути два конї и на ваги вишели два орчики) бул кратши – мал 28 цоли.

♦ Роботни орчики колєсар правел зоз простого древа по фурми, а коваль таки роботни орчики нє украшовал зоз плехом, алє на нїх кладол нєм бляху зоз карику.

♦ На лєгки або парадни кочи колєсар правел криви орчики, а вирезовал их по фурми зоз кривого древа. Цо ше дотика тей кривини, вона нє мала другу фунцию окрем естетскей. На кажди криви орчик коваль з лїца кладол цифровани плех, хтори лєм украшовал орчик. Тот плех коваль прибил зоз гвоздзиками, а поверх нього на орчик кладол ище бляху и карику, зоз хтору ше орчик квачело на вагу. Тоти желєзни часци хтори орчик повязовали зоз вагу, нє случайно мали таки випатрунок и були справени праве зоз двох часцох. Кажди орчик зоз ременями привязани за коня, а конь ше, кед крача або бежи, гимба лїво-право. Же би конь могол шлєбодно крачац, вец орчик муши провадзиц рушанє коня, односно муши ше на ваги гимбац. Праве прето орчик нє може буц на вагу утвердзени так же би нє бул рухоми, бо би у тим случаю конь барз чежко крачал. Шицки орчики на ваги були так покладзени же их нє мож було знїмац анї прекладац. Ковачль каричку на орчику так утвердзел за шаш на ваги и за бляху на орчику же ше орчик нїяк нє могол одквачиц, цо було барз важне кед конї коч, або инше до чого були упрагнути, цагали. Так кажда вага мала свойо орчики, алє у парастских обисцох було и орчики без вагох. Таки орчик ше квачело на парачи плуг. Парадни орчики ше кладло на каруци, фиякери або на лєгки парадни кочи. Од роботних орчикох ше розликовали по тим же були виточени на токарнї зоз простого древа.

Литература

ушориц
  • Словнїк руского народного язика II, O – Я, Филозофски факултет, Одсек за русинистику, Нови Сад 2017, б. 91
  • Руско-сербски словнїк, Филозофски факултет, Одсек за русинистику, Нови Сад 2010, б. 497

Вонкашнї вязи

ушориц