Панонски руски язик
Статистично-демоґрафски податки о Руснацох
ушорицУ Републики Сербиї, спрам Попису жительства зоз 2022. року, єст 11.483 Руснацох. З того у Войводини жию 11.207 Руснаци (найвецей у Руским Керестуре, Новим Садзе, Коцуре, Вербаше, Дюрдьове, Новим Орахове, Бачкей Тополї, Сримскей Митровици, Шидзе, Бикичу, Бачинцох итд.).
У Републики Горватскей, спрам Попису жительства зоз 2021. року, єст 1.343 Руснацох (найвецей у Вуковарско-сримскей и Осецко-бараньскей жупаниї, та Городзе Заґребе).
Концепциї о походзеню Руснацох
ушорицПитанє ґенетскей зродносци и места панонского руского язика у фамелиї славянских язикох ма длугу традицию, о чим єст даскельо теориї.
По першей, панонски руски язик стандардизовани заходноукраїнски диялект (В. Гнатюк, М. Мушинка, А. П. Коваль, П. Чучка, Н. Т. Толстой, Ю. Тамаш, Г. Костельник, Я. Рамач).
По другей, панонски руски язик стандардизовани восточнословацки диялект (Ф. Пастрнек, О. Соболевский, О. Брох, Й. Шкулети, Й. Штолц, Ф. Тихи, Е. Паулини, В. Чарски).
По трецей теориї, панонски руски язик то стандардизована преходна бешеда медзи восточнословацким и заходноукраїнским (С. Цамбел, Ж. Штибер, С. Ґуставсон, М. Пешикан).
По штвартей, слово о окремним микроязику у хторим ше преплєтаю примарни восточнославянски и заходнославянски, а часточнє и южнославянски уплїви (А. Дуличенко).
Фонетика
ушорицСучасну руску фонетику, синхронийно патрене, характеризує класична система пейцох вокалох:
у транскрибциї | з руским писмом | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
i | u | и (ї) | у (ю) | ||||
e | o | е (є) | о | ||||
a | а (я) |
Дифтонґи и обачлївши позицийни варияциї вокалскей фарби нєт, як анї складотворни сонанти.
Нєт фонолоґийни розлики медзи длугима и краткима вокалами.
Виразну характеристику рускей фонетики представя розвита и дошлїдна система правих консонантох, з подполну симетрию дзвонких и нєдзвонких консонантох, а тиж и розвита система сонантох:
Важни характеристики тей системи таки:
- єст дзвонки африкати дз и дж (радзиц, будзиц, дзешка; джобац, маджун, диждж);
- єст експлозивни и фрикативни дзвонки велар ґ и г (ґовля, ґунар, ґаґац; глава, глас, голуб);
- єст шор палаталних консонантох ть и дь и ль и нь (контя, андя, дєплови; лїпа, лїсце, коритнявка);
- змегчане вигварянє шумових консонантох ч и ш;
- нєт векши уплїв вокалох на вигварянє предходного консонанту, у синхронийним смислу, анї обратно, алє приходзи до вираженя автономносц консонантох и вокалох.
- (За розлику од сербского язика, дзе нєт консонанти дз и г, у руским язику нєт африкати ћ и ђ.)
За першу палатализацию руски язик зна:
1.у вокативе меновнїкох хлопского роду (чловек – чловече);
2. у презенту дїєсловох (пекол – печеш).
Тота пременка ше окончує и пред другима вокалами при твореню нових словох:
а) пред нєпостояним о (друк – дручок, поток – поточок);
б) пред полугласнїком хтори бул состойна часц суфиксу як наприклад -ьни, -ька (грих – гришни, рука – ручка).
Од другей палатализациї у руским язику остали лєм шлїди, и то у меновнїкох хлопского роду у номинативе множини (Руснак – Руснаци, вояк – вояци). При меновнїкох женского роду палатализация ше нє окончує (рука – руки, нога – ноги); нє окончує ше анї при меновнїкох хлопского роду кед означую нєживе (орех – орехи, пняк – пняки). Понеже друга палатализация нє постала обща пременка, нє окончує ше анї у словох як цо Чех – Чехи, Влах – Влахи, припаднїк – припаднїки, представнїк – представнїки.
Преднєподнєбни консонанти (й, ж, ш, дь, ть, ть, ч, дж, дз, ц) у руским язику нє мож далєй змегчовац. Консонанти б, п, в, ф, м ше тиж нє мегчую. Змегчую ше консонанти к, х, ґ, д, т, з, с, л, н, кед ше за нїма находзи й. Вони вєдно з й даваю одредзени поднєбни (мегки) консонант. У сучасней бешеди ше нє зна дзе було й хторе вименєло тварди консонант, алє тото можеме дознац кед поровнаме нєвименєни консонантски основи, як наприклад душа – дух, плачеш – плакац, кожи – коза, клаше – класка, дзе консонант вименєни под уплївом й.
Резултати йотованя, палатализациї и змегчованя консонантох пре други причини дали исти вименєни гласи, та прикладнєйше розпатриц змегчованє консонантох як обще зявенє у руским язику.
Тварди консонанти, хтори ше у руским язику нє змегчую тоти: б, п, в, ф, м и р; мегки: й, ль, нь, ть, дь, дз, а дакедишнї мегки: ш, ж, дж, ч, с. Мегки и дакедишнї мегки консонанти ше тиж нє змегчую. Остава же ше можу змегчац к, ґ, х, д, т, з, с, л, н.
Тоти консонанти ше змегчую кед за нїма приходза гласи е, и, и й. Або дакедишнї полугласнїки (ь, ъ), хтори у сучасних словох находзиме у суфиксох як нєпостояне о або нє маю одвитуюци глас (напр. дакедишнї суфикси -ьни, -ька, нєшка маме -ни, -ка).
Змегчованє консонантох ше окончує у основи слова, на гранїци основи и законченя у пременки словох и на гранїци основи и суфиксу у виводзеню словох.
Змегчованє у основи словох обачуєме теди кед руске слово поровнаме з истима словами з других славянских язикох. Опрез е и и ше змегчую с, з, л, н, д, т: шиви – сив, жима – зима, лєто – лето, небо – нєбо, дзешец – десет, цело – тело.
Змегчованє може буц и поштредне, у консонатскей ґрупи после хторей приходзи е, и: шнїг – снег, шлєпи – слепи, шлїна – слина, жвир – звер, шмерц – смрт, шмели – смео, цми – таман, швитац – свитати.
Змегчованє пред законченьом ше окончує при меновнїкох хлопского роду у вокативе єднини, и то: к, ґ, х хтори преходза до ч, ж, ш пред законченьом -е: чловече, душе. У руским язику тота пременка нє ма вельку важносц, бо вокатив ма и законченє -у пред хторим ше пременка нє окончує (хлапчику, юнаку, лєнюху, зазраку).
У локативе єднини меновнїкох хлопского роду пред законченьом -е змегчую ше с, з, л, н, д, т: Вербас – у Вербаше, валал – у валалє, комин – у коминє, гвозд – по гвоздзе, приклєт – у приклєце. Медзитим, понеже локатив може мац и законченє -у, пред хторим ше пременка нє окончує, велї меновнїки зоз спомнутима консонантами зявюю ше без пременки: на носу, на мразу итд.
Дошлїдне змегчованє консонантох у руским язику ше окончує у пременки дїєсловох – у презенту и императиве. Презент ма у законченю вокали е, и, а. Опрез а ше пременка нє окончує, а пред е и и ше консонант основи (к, ґ, х, д, т, з, с, л, н) вше змегчує: пекол – печем, стрегол – стрежем, брехац – бреше, предол – предзем, тресол – трешем, стануц – станєм. Императив за другу особу єднини вше ма мегки консонант; печ, стреж, бреш, предз, плєц, реж, веж, треш, коль.
При виводзеню меновнїкох єст найчастейше тоти два пременки:
- виводзенє основних меновнїкох: дух – душа, пасц – паше, класки – клаше;
- виводзенє деминутивнох: рука – ручка, рика – ричка, нога – ножка, шнїг – шнїщок.
При виводзеню дїєсловох за змегчованє шицки консонанти пред е, и: сухи – сушиц, длуги – длужиц, квиток – квициц, рада – радзиц.
При виводзеню прикметнїкох ше змегчую к, ґ, х: рок – рочни, страх – страшни, грих – гришни.
У даєдних виведзених словох єст и обратни процес – у поровнаню з основнима словами, консонанти ше нє змегчую, алє ше зявюю як тварди: косц – косточка, часц – часточка.
Акцент
ушорицАкцент у руским язику динамични (удерни) и находзи ше вше на предостатнїм складзе полнозначних словох. Нєполнозначни слова нє маю свой акцент. Вони ше приключую ґу акцентованим словом по одредзених правилох. Наглашени помоцни дїєслова и нєнаглашени заменовнїцки форми (енклитики) приключую ше ґу словом опрез себе (питал ше; вон ше питал), а применовнїки, злучнїки и словка – ґу словом за собу (на польо, пойдзем и я).
Од нєполнозначних словох, лєм викричнїки маю свой акцент, алє то уж и прето же вони у виреченю емоционално означени.
У бешеди, акцент єдноскладових наглашених словох преходзи на єдноскладову применовнїцку проклитику: нá жем, за хвóст, пóд нос, прéз мост. Медзитим, кед главне слово у пременки дoстанє два склади, акцент ше нє преноши: на жéми, за хвóстом, под нóсом.
У словох хтори ше закончую на -из(е)м, акцент (у номинативе єднини) на предостатнїм складзе: соцоялиѝз(е)м, колониялѝз(е)м, конфомѝз(е)м.
У експресивней бешеди акцент часто на першим складзе, односно на єдноскладовим применовнїку и неґациї нє и кед после нїх вецейскладове слово: тéльо му нáказуєм, а вон лєм нє послуха, лєм ýпрекосци.
Азбука
ушорицПо 1932. рок Руснаци нє мали свою азбуку. Хасновали церковнославянске писмо (дзекеди поєдноставене), сербски кирилку и латинку и мадярске писмо.
Руснаци у Войводини пишу з українску азбуку хтору предложел перши руски писатель и линґвиста о. др Гавриїл Костельник у своєй Граматики бачваньско-рускей бешеди (Сримски Карловци 1923).
Руске писмо ма 32 знаки, односно 31 букву и додати мегки знак:
А а | Б б | В в | Г г | Ґ ґ | Д д | Е е |
Є є | Ж ж | З з | И и | Ї ї | Й й | К к |
Л л | М м | Н н | О о | П п | Р р | С с |
Т т | У у | Ф ф | Х х | Ц ц | Ч ч | Ш ш |
Щ щ | Ю ю | Я я | Ь ь |
Понеже Руснаци у Републики Горватскей барз часто пишу по руски з латинску азбуку, вона випатра так:
A a | B b | V v | H h | G g | D d | Dj dj |
Dž dž | Dz dz | E e | Ž ž | Z z | I i | J j |
K k | L l | Lj lj | M m | N n | Nj nj | O o |
P p | R r | S s | T t | Tj tj | U u | F f |
Ch ch | C c | Č č | Š š |
Наприклад:
Ked holubica ljecela, drobni pirečka tracela,
Ljecela vona prez hori do svojej milej maceri;
Chižočko stara, chudobko naša, ti nam na bilim švece najkrasša
Правопис
ушорицПерши руски правопис бул у составе Граматики бачваньско-рускей бешеди о. др Ґабра Костелника 1923. року под назву Писовня, други Правопис руского язика (школске виданє) написал Микола М. Кочиш 1971. року, а треци Правопис руского язика з правописним словнїком др Михайло Фейса и мр Гелена Медєши 2021. року.
Руски правопис фонетско-етимилоґийни: слова ше пише так як ше их вигваря, алє ше, з другого боку, морфеми найчастейше пише нєвименєни, без огляду на тото же ше у вигваряню меняю:
1. виєдначованє по дзвонкосци: хладок – хладку (у вигваряню: хлатку), хижа – дем. хижка (у вигваряню: хишка);
2. слова зоз палатализацию: драга – дражка (у вигваряню: драшка);
3. други меновнїки: приповедац – приповедка (у вигваряню: приповетка);
4. прикметнїки: бридки (у вигваряню: бритки), гладки (у вигваряню: глатки);
5. префикси:
а) об-: обстац (у вигваряню: опстац):
б) од-: одпутовац (у вигваряню: отпутовац);
в) пред-: предпоставка (у вигваряню: претпоставка);
г) под-: подплациц (у вигваряню: потплациц);
ґ) над-: надприродни (у вигваряню: натприродни)
д) роз-: розсипац (у вигваряню: росипац);
6. виєдначованє по месце твореня: розчисциц (у вигваряню: рошчисциц);
7. випадованє консонантох у консонантских ґрупох: стн-, сцн-: посни (постни), радосни (радостни);
8. подвоєни консонанти ше чува у писаню кед єден припада префиксу, а други кореню: оддалїц, беззуби;
9. суфикс -ски при прикметнїкох дзе ше на концу вигваря -цки:
а) основи на д, т ше пише зоз суфиксом – ски: беоґрадски, горватски;
б) основи на к, ч, ц ше пише зоз -цки: юнак – юнацки, ковач – ковацки;
в) при основох на с, х тоти консонанти ше траца пред -ски: Чех – чехски- чески;
г) при основох на з суфикс -ски траци с: Француз – французки;
ґ) при основох на г, ґ пред -ски приходзи до палатализациї г, ґ, при чим ше ж чува у писаню, гоч ше вигваря ш: Прага – пражски (у вигваряню: прашки).
Морфолоґия
ушорицМеновнїки
ушорицУ руским язику єст седем припадки.
Єст два типи меновнїцких пременкох:
1.а) меновнїки хлопского роду на тварди и мегки консонант (стол, карсцель);
б) меновнїки хлопского роду на -о: (дїдо); пожички хтори до руского язика вошли прейґ сербского (авто), власни мена (Янко, Владо);
в) власни мена на -и: (Дюри, Силви);
г) меновнїки хлопского роду на -е: (бифе, пире);
ґ) меновнїки штреднього роду на -о, -е/-є: (место, племе, знанє);
2.а) меновнїки женскогороду на -а/-я: (школа, вишня):
б) меновнїки женского роду на консонант: (косц, радосц);
3. даєдни меновнїки, презвиска и назвиска хлопского роду маю мишану пременку (ґазда, слуга, судия; Новта, Митя).
Перша деклинация
ушорицУ зукосих припадкох нєт розлики у законченьох медзи основами на тварди и мегки консонант:
Н. | стол | столи | конь | конї |
Ґ. | стола | столох | коня | коньох |
Д. | столу | столом | коньови | коньом |
А. | стол | столи | коня | конї |
В. | столу | столи | коню | конї |
И. | столом | столами | коньом | коньми |
Л. | столє/-у | столох | коньови | коньох |
Вельке число меновнїкох хтори знача особи по занїманю, дїялносци, прикмети, походзеню або националносци у номинатове множини маю законченє -е (-є). То углавним меновнїки на консонант.
- ар: школяр – школяре, пекар – пекаре;
- ач: орач – ораче, слухач – слухаче;
- ош: смаркош – смаркоше, нялкош - нялкоше;
- тель: писатель – писателє;
- ан/-чань: Новосадянь – Новосдянє, Петровчань – Петровчанє;
- ор, ер, ир: директор – директоре, шофер – шофере, пастир – пастире.
Законченє -ове (-ов випадує у зукосих припадкох) маю меновнїки хтори знача родзинство, титули: оцец – оцове, син – синове, шовґор – шовґрове, цар – царове, княз – князове.
Власни мена, презвиска и назвиска, кед ше их хаснує у множини, маю тиж законченє -ове: Янко – Янкове, Сабадош – Сабадошове.
Меновнїки штреднього роду хтори знача мали (млади) преширюю основу у зукосих припадкох єднини зоз -ец-, а у множини зоз -ат-:
Н. | каче | качата |
---|---|---|
Ґ. | качеца | качатох |
Д. | качецу | качатом |
А. | каче | качата |
В. | каче | качата |
И. | качецом | качатми |
Л. | качецу | качатох |
Друга деклинация
ушориц(меновнїки женского роду на -а (-я) и на консонант):
Н. | школа | школи | косц | косци | мац | мацери |
---|---|---|---|---|---|---|
Ґ. | школи | школох | косци | косцох | мацери | мацерох |
Д. | школи | школом | косци | косцом | мацери | мацером |
А. | школу | школи | косц | косци | мацер | мацери |
В. | школо | школи | косц | косци | мамо | мацери |
И. | школу | школами | косцу | косцами | мацеру | мацерами |
Л. | школи | школох | косци | косцох | мацери | мацерох |
Мишана деклинация
ушорицменовнїки хлопского роду на -а (-я и -ия) хтори знача особи, у дативе, инструменталу и локативе и у номинативе множини маю законченя першей, а у ґенитиве, акузативе и вокативе єднини законченя другей деклинациї:
Н. | ґазда | В. | ґаздо | |
---|---|---|---|---|
Ґ. | ґазди | И. | ґаздом | |
Д. | ґаздови | Л. | ґаздови | |
А. | ґазду |
Прикметнїки
ушорицВекшина описних прикметнїкох, шицки материялни прикметнїки и присвойни прикметнїки на -и маю законченя: хлопски род на -и (красни), женски род на -а (красна), штреднї род на -е (красне), множина -и (за шицки три роди: красни хлопи, красни жени, красни дзеци).
У руским язику нєт розлики медзи одредзеним и нєодредзеним прикметнїцким видом.
У деклинациї нєт розлики у законченьох медзи основу на мегки и тварди консонант:
х. р. | ш. р. | х. р. | ш. р. | ж. р. | ж. р. | |
---|---|---|---|---|---|---|
Н. | желєни | желєне | ярнї | ярнє | желєна | ярня |
Ґ. | желєного | ярнього | желєней | ярнєй | ||
Д. | желєному | ярньому | желєней | ярнєй | ||
А. | желєни | желєне | ярнї | ярнє | желєну | ярню |
В. | желєни | желєне | ярнї | ярнє | желєна | ярня |
И. | желєним | ярнїм | желєну | ярню | ||
Л. | желєним /-ому | ярнїм/-ньому | желєней | ярнєй |
множина | множина | |
---|---|---|
Н. | желєни | ярнї |
Ґ. | желєних | ярнїх |
Д. | желєним | ярнїм |
А. | желєни | ярнї |
В. | желєни | ярнї |
И. | желєнима | ярнїма |
Л. | желєних | ярнїх |
Компаратив ше прави зоз двох суфиксох: -ши и -ейши. Суфикс –ши доставаю основи на єден консонант (били, билши, билша, билше; мн. билши), а суфикс -ейши основи на два консонанти (тварди – твардейши; прости – простейши).
Суперлатив ше прави з помоцу суфикса най, хтори ше додава пред основу (били – билши – найбилши).
Числовнїки
ушорицЧисло єден ма форми за шицки три роди и за множину: (єдна, єдно, мн. єдни), а число два их нє ма (два столи, два кнїжки, два места).
При зложених числох пред єдинками мож хасновац злучнїк и: двацец єден або двацец и єден.
Меновнїки коло основних числох (од числа два) маю форму номинативу множини: два столи, три столи, штири вароши, пейц автобуси.
Основни числа ше меняю по число шейсц. Число єден ше меня як прикметнїки, а други числа як меновнїки у множини, з винїмком инструменталу, хтори при меновнїкох ма законченє -ами, а при числох -ома (двома, трома, штирома новима столами).
При збирних числох, за особи хлопского оду ше хаснує збирну форму на -ме, хтору ше виводзи зоз числох 20-40 и, ридко, зоз стоткох: двоме, троме, дзветнацецме, стоцецме.
Меновнїки коло тих збирних числох, як и коло основних, стоя у номинативе множини: двоме студенти.
Єст и збирни форми на -о, хтори ше хаснує за мишани роди и за младе животиньох. И коло тих числох меновнїки стоя у номинативе множини: двойо качата.
Множина збирних числох на -о ше хаснує при меновнїкох плуралия тантум: трої ножнїчки, двої панталони.
Шорни числа ше меняю по прикметнїцкей деклинациї.
Дїєслова
ушорицУ руским язику єст 10 дїєсловни форми:
1. инфинитив, хтори ма суфикс -ц: жац, пасц, шиц, читац, писац;
2. презент:
я лєцим ми лєциме
ти лєциш ви лєцице
вон лєци вони лєца
3. футур:
а) прости футур:
я пойдзем ми пойдзем
ти пойдзеш ви пойдзеце
вон пойдзе вони пойду
б) зложени футур:
я будзем читац ми будземе читац
ти будзеш читац ви будзеце читац
вон будзе читац вони буду читац
4. перфект:
читал сом читали зме
читал ши читали сце
читал (-ла, -ло) читали (форма читали за шицки три роди)
Кед субєкт висловени, перфект без помоцного дїєслова:
я читал ми читали
ти читал ви читали
вон читал вони читали (за шицки три роди)
вона читала
воно читало
5. плусквамперфект:
я бул читал / бул сом читал
ти бул читал / бул ши читал
вон бул читал / бул читал
ми були читали / були зме читали
ви були читали / були сце читали
вони були читали / були читали
6. императив:
а) пиш, беж, пий
б) ведз, предз, плєц
в) шеднї, утри
7. потенциял:
я би читал / читал бим, читал би сом
ти би читал / читал биш, читал би ши
вон би читал / читал би
Ми би читали / читали бизме
ви би читали / читали бисце
вони би читали / читали би
8. потенциял прешли:
я би бул читал / бул бим читал, бул би сом читал
ти би бул читал / бул биш читал, бул би ши читал
вон би бул читал / бул би читал
ми би були читали / були бизме читали
ви би були читали / були бисце читали
вони би були читали / були би читали
9. дїєприкметнїк пасивни перфекта (пасив перфекта):
читани, плєцени, замасцени, злєкнути, зроснути, вигладнєти, спрети, затити
10. дїєприсловнїк презента
читаюци, пишуци, шедзаци, кричаци, робяци, ламуци/ламаюци
Здобуванє статуса литературного язика
ушорицУ чаше присельованя на южни папнонски простори през 18. вик, Руснаци зоз Старого краю принєсли свой народни руски язик, хтори зачували по нєшка. У найвекшей часци 18. и 19. вику, образоване пасмо медзи Руснацами у южних угорских обласцох були углавним грекокатолїцки священїки и локални учителє, медзи хторима були и перши творителє литературних дїлох.
З поштредованьом грекокатолїцкого священства, хторе свойо образованє найчастейше здобувало у Галичини, медзи Руснацох у южних обласцох Угорскей почали приходзиц литературни твори зоз сиверовосточних (карпатских) обласцох. Єден з найзначнєйших творох у хторим представена тедишня поетска творчосц на руским язику була збирка писньох рижних русинских авторох под насловом Русскій соловей, хтору 1890. року пририхтал Михаил Врабељ.
Зоз твореньом Кральовини СГС (1918) наступели лєпши обставини за розвой домашнього руского язика, хтори постал наставни язик у основних школох у руских штредкох. Теди русински просвититель Михайло Поливка 1920. року пририхтал першу читанку на домашнїм руским язику. Такой потим, 1921. року, обявени и народни буквар, а у наступних рокох ушлїдзели и нови виданя руских учебнїкох.
Року 1904. о. др Ґабор Костельник обявел кнїжку поезиї Идилски венєц З мойого валала (Жовква), а 1923. Граматику бачваньско-рускей бешеди (Сербска манастирска друкарня, Сримски Карловци).
Важни датум у розвою руского язика у бувшей Югославиї бул 21. фебруар 1969. року, кед принєшени Уставни закон зоз хторим руски язик урядово припознати як єден зоз пейцох службених язикох на подручу Войводини, а иста одредба потвердзена и у шицких познєйших найвисших актох Войводини. З приношеньом тих актох и з їх запровадзованьом у пракси створени добри условия за дальши розвой руского язика.
Робота на линґвистичней стандардизациї руского язика у бувшей Югославиї постала окреме интензивна концом шейдзешатих и на початку седемдзешатих рокох 20. вику. У Новим Садзе 1970. року основане Дружтво за руски язик и литературу, хторе од 1975. року видавало рочни часопис Творчосц (нєшка Studia Ruthenica) и старало ше о розвою и зачуваню руского язика.
У медзичаше, писатель и линґвиста Микола М. Кочиш 1971. року обявел Правопис руского язика, три роки познєйше обявена и його Ґраматика руского язика, а комплетну Ґраматику руского язика написал 2002. року Юлиян Рамач.
Потим почала дїлотворна активносц на полю руского язика. Вишол Приручни терминолоґийни словнїк себскогрватско-руско-українски Миколи М. Кочиша (1972), потим Лексика руского язика Юлияна Рамача (1983), Лексика Гавриїла Костельника тиж Юлияна Рамача (1991), Сербско-руски словнїк (перши том А-Њ 1995, други том О-Ш 1997), Jugoslavo Ruthenica I Александра Д. Дуличенка (1995), Словнїк медицинскей терминолоґиї (2006), Jugoslavo Ruthenica II Александра Д. Дуличенка (2009), Руско-сербски словнїк у редакциї Юлияна Рамача (2010), Словнїк руского народного язика Юлияна Рамача (у двох томох 2010), Словнїк защити рошлїнох и животного стредку Радмили Шовлянски (2010), Назви рошлїнох и животиньох у руским язику Оксани Тимко Дїтко (2016), Словнїк компютерскей терминолоґиї Михайла Фейси (2020), Анґлийско-руски словнїк (2022) М. Фейси, М. Шлемендер и С. Чельовски, як вецей кнїжки з обласци нормованя язика.
Од 1972. року, на Филозофским факултету у Новим Садзе почала з роботу Катедра за руски язик и литературу хтора мала за циль преучовац руски язик и образовац кадри у обласци русинистики, цо потим приведло и до формованя Одсеку за русинистику. З тим створени предусловия за додатне унапредзованє роботи на преучованю руского язика у тедишнєй Югославиї и нєшкайшей Сербиї. Од 2017. року, при Одсеку порушани наукови часопис з насловом: Русинистични студиï.
У складзе з уставнима одредбами и законскима предписанями хтори обезпечую образованє на меншинских язикох, Руснаци у Сербиї маю нагоду основне и штреднє образованє здобувац на своїм мацеринским язику. Коло основних школох у руских штредкох, у Руским Керестуре єст и штредня школа и ґимназия по руски и за тоти школи у Войводини друковани вецей як 270 учебнїцки наслови на руским язику.
Язики зоз хторима руски язик бул у контакту
ушорицРуснаци у Старим краю приходзели до контакту з другима народами и язиками – українским, мадярским и нємецким, та у лексики пред приселєньом на Долню жем єст пожички з тих язикох, алє и латински (хтори прияти прейґ нємецкого, мадярского або директно прейґ администрациї). Векше число латинизмох пришло зоз церковней терминолоґиї, а єст и гречески пожички (тиж з церковней терминолоґиї) и єдно число румунских словох (зоз статкарскей терминолоґиї). Значи, у рускей лексики по приселєню до Панониї, коло старого лексичного пасма, субстрату, наставали и нови пасма – сербске, горватске, мадярске, нємецке, нови слова литературного язика, восточнославянски пожички, а у новшим чаше – анґликанизми.
Нємецки суперстрат: велї слова з нємецкого язика (комплетна ремеселнїцка терминолоґия) хаснує ше зошицким нєасимиловано и нєадаптовано: пейґла, шалїтра, нїтна, бренза, фейдер, цолштоки, шрафшток, штекер, шрафциґер, дихтунґ, куплунґ, бендикс, фелдна, шайбна; ринґловка, мушкатла, мишлинґ итд.
Мадярски суперстрат: аколь, арвачка, алаши, ашов, варош, ґунар, бочкора, канчов, лаба, мунтатов, катона, парадича, рондя, ровка, форґов, цверна, чапаш, чутка, югас, яраш, шкатула итд.
Уплїв восточнославянских язикох: подприємство, памятнїк, соловей, просвита, надїя, одвит, увага, успих, чувствовац, судьба, паломнїцтво, утрата, становиско, граждан, святочни, чекальня, єдальня, безпечни, зраднїцтво, началнїк, нєрухомосц итд.
Русийски суперстрат: безчислени, кавички, уровень, воспитанє, количество, нєпреривни, предстояци, предшедуюци, руководитель, пояшнїц, образец; чистка, уровнїловка, верхушка, кадровик итд.
Церковнославянски пожички: спаситель, хранїтель, предсидатель, водитель, писатель, думатель, правобранїтель; змагательни, погосцительни, видавательни, будовательни; возрост, возбудзенє, совласнїк, состойок, всестрани итд.
Уплїв язичия: вироятно, витирвали, орудиє, отечество, побида, семейство, столїтиє, таїнствени, условиє, чловечество, довириє, собитиє итд.
Уплїв сербского язика як доминантного у Сербиї на руски язик:
ушорицАдаптация руского язика на фонетским уровню:
а) длуги вокали ше вигваряю як кратки;
б) дифтонґ ау преходзи до ав (авто, кавч, космонавт);
в) вокалне р преходзи до ер або ар: (бербляц, церпиц, герчок; зарно, тварди, гарчок);
г) сербски африкати ђ, ћ ше заменює з експлозивнима палаталами дь, ть: (мутяк, дутаян, дєрма);
ґ) нєпостояне а преходзи до е, о: (трошок, уложок, шлюнок);
д) интернационализми з нєпостояним а ше у руским литературним язику хаснує без нєпостояного (випадного) вокала, або зоз випадним е: (рит(е)м, социялиз(е)м, спект(е)р);
е) ґ преходзи до г: (гласац, голи, гуска)
є) сонант н ше змегчує при меновнїкох на -ник, -ница: (технїка, длужнїк, умивальнїк, наставнїца);
ж) г на месце сербского х: (гимна, гидроцентрала, гомоґени).
Адаптация руского язика на морфолоґийним уровню:
а) З пременєним родом у руским язику сербски меновнїки: (сувач, плаката, пец);
б) сербски прикметнїки у руским язику маю форму одредзеного виду: (вешти, ґадни, фини);
в) инфинитивни суфикс -ти земенює ше у руским язику зоз -ц: (трошиц, шиц, копац);
г) повратне словко се ше заменює у руским язику зоз ше: (умивац ше, радовац ше, тресц ше).
Адаптация на уровню твореня словох:
Руски слова и їх еквиваленти у сербским язику часто виведзени з истих кореньох, алє з розличнима суфиксами (повериц ше, сплациц, уписац ше).
Пожички хтори зоз сербского язика уходза до руского адаптую ше и так же основа остава нєпременєна, з додаваньом одвитуюцих руских префиксох, суфиксох и инфиксох (уртошок, ґлумец, єдинка, пумповац, малтеровац, анализовац; кральовина, розкомоциц ше, видаток, предаванє; литровка, машинка, фодбаловац ше).
Анґликанизми:
ушорицЄст три файти анґликанизмох:
1) очиглядни анґликанизми (слова и афикси превжати з анґлийского язика хтори ше прилагодзели ґу рускому язику: файл, милкшейк; даунлоудовац, чековац; кул, лайв;
e- (од eлектроник): e-циґаретла; e-банкарство, e-бициґла;
екс- (од eкс): екс-югославянски, екс-министер;
2) скрити анґликанизми (слова, синтаґми або виреченя у руским язику хтори одражую норму и/або шлїдза обичаї анґлийского язика: миша (спрам анґл. Mouse); синтаґми: часова машина (спрам анґл. time machine); виреченя: Приповедай ми о тим! (спрам анґл. Tell me about it!);
3) сирови анґликанизми (слова, синтаґми и виреченя хтори превжати з анґлийского язика директно, без прилагодзованя їх писаня ґу писаню руского язика): слова: prеpaid (припейд), attachment (атачмент); виреченя: No comment!
На концу 20. и на початку 21, столїтия пришло до пошвидшаного розвою компютерскй технолоґиї и до звекшаня характеристичней терминолоґиї (абстракт, акцелератор, мултипроцесор, гард диск, имейл, едитор, дилитуй, декодовац, деинсталовац, ресетовац, рестратовац, табулатор, стикер, четовац, атачирац, скроловац, сейвовац, Фейсбук, Инстаґрам, Ют'юб, пребукировани, ґолґетер, мейкап, стайлинґ, бренд, шопинґ, имидж, бенефит, шеровац, даунлодовац, фан, стейдж, флаєр, фаст фуд, лайв, скриншот, френд) итд. хтори характеристични у хаснованю при младшим ґенерацийним пасме руского язика.
ISO код и назва язика
ушорицИнициятиву за реґистрованє руского язика у Медзинародней орґанизациї за стандардизацию (ISO) порушал новинар и публициста Гавриїл Колєсар зоз Торонта у Канади концом 2017 року. У зложеним процесу реґистрациї активно участвовали проф. др Юлиян Рамач, мр Гелена Медєши и проф. др Михайло Фейса, познати линґвисти-русинисти. Були пополнєти апликациї за приєм руского язика до стандарду ISO 639-3 и штредком 2018. року су послати. На початку 2019. року ше дознало же рускому язику була одбита реґистрация. Од половки 2020. року Гавриїл Колєсар и проф. др Михайло Фейса почали процес виполньованя другей апликациї, обезпечени ширши вибор линґвистичней документациї и шицко послате у априлу 2021. року до Медзинародней орґанизациї за стандардизацию (ISO). После шейсцмешачней явней розправи о понукнутих материялох, 20. януара 2022. року обявене же руски язик, язик Руснацох з Войводини, и урядово реґистровани у Медзинародним стандарду за реґистрованє язикох ISO 639-3, достал идентификацийни код rsk а пoд меном Rusnak, Ruthenian, як активни, живи и окремни (individual) язик.
З доставаньом rsk кодного трознаку була отворена драга за уход руского язика до шветовей интернет енциклопедиї Википедия. Гавриїл Колєсар почал уж у фебруаре 2022. року процес реґистрованя руского язика на Википедиї. Роботи на тим и творенє векшого числа енциклопедийних текстох поробела окремна ґрупа сотруднїкох, так же штредком октобра 2024. року з Язичного комитету Википедиї сцигло потвердзенє же Панонски руски язик реґистровани як 330. язик хтори у хаснованю на шветовей интернет енциклопедиї Википедия.
Основни слова и вирази у руским язку
ушориц(У заградзеньох дата приблїжна транскрибция на сербским язику)
Поздрави и здравканя:
• Барз добре, а ви? (/barz dobre, a vi?/) – Веома добро, а ви? • Видз вонка/Войдз нука (/Vidz vonka,Vojdz nuka/) – Изађо напоље/Уђи унутра • Винчованка (/Vinčovanka/) – Честитка • Винчуєм (/Vinčujem/) – Честитам • Винчуєм! (/Vinčujem/) – Честитам! • Витай (/Vitaj/) – Добродошао • Витайце (/Vitajce/) – Добродошли • Витайце у нас (/Vitajce u nas/) – Добродошли код нас • Волам ше... (/volam še/) – Зовем се ... • Гей (/hej/) - Да • Дай Боже щесцa (Одповид: Дай Боже и Вам) (/Daj Bože ščesca (Oговор: Daj Bože i Vam)/) – Дај Боже среће (Одговор: Дај Боже и Вама) • Дзе ве-це? (/Dze wе-cе?/) - Где је ве-це? • Дзекуєм (/dzekujem/) - Хвала • Дзекуєм крашнє! (/Dzekujem krašnje!/) – Хвала лепо! • Добре рано (/dobre rano/) - Добро јутро • Добри вечар (/dobri večar/) - Добро вече • Добри дзень (/dobri dzenj/) - Добар дан • Довидзеня (/dovidzenja/) - До виђења • Жадам/Жичим (/Žadam/Žičim/) – Желим • Идзце/Гибайце, Поце (/Idzce/Hibajce,Poce/) – Идите/Дођите • Кельо то кошта? (/Keljo to košta/) - Koliko to košta? • Любим це! (/Ljubim ce!/) - Волим те! • Модлїм Вас/це (/modljim vas ili ce/) - Молим Вас/те • Наздраве! (/Nazdrave/) – На здравље! • Най ше пачи! (/Naj še pači!/) – Изволи! • Нє (/nje/) - Не • Охабце ме (/Ohabce me/) – Oставите ме! • Пребачце (/prebačce/) – Извините • Пущце ме! –(/Puščce me!/) – Пустите ме! • Слава Исусу Христу (Одповид: Навики слава) (/Slava Isusu Hristu (Oдповид: Naviki slava)/) – Слава Исусу Христу (Одговор: Слава на векове) • Ходзиш ту часто? (/Hodziš tu často?/) - Долазиш овамо често? • Христос раждаєтся (Одповид: Славите єго) (/Hristos raždajetsja (Одговор: Slavite jeho)/) – Христос се роди (Одговор: Ваистину се роди) • Швето (/Šveto/) – Празник • Шицко найлєпше! (/Šicko najljepše!/) – Све најбоље! • Щешлївa драга! (/Ščešljiva draha!/) – Срећан пут! • Щешлїва Велька ноц! (/Ščešljiva Veljka noc /) – Срећан Ускрс! • Щешлїви Крачун! (/Ščešljivi Kračun!/) - Srećan Božić! • Щешлїви Нови рок! (/Ščešljivi Novi rok!/) – Срећна Нова година! • Щешлїви Нови рок/Щещлїви новорочни швета (/Ščešljivi Novi rok/Ščešljivi novoročni šveta/) – Срећна Нова година/Срећни новогодишњи празници • Щешлїви родзени дзень! (/Ščešljivi rodzeni dzenj/) – Срећан рођендан! • Щешлїви швета! (/Ščešljivi šveta/) – Срећни празници! • Як сце? (/jak sce?/) - Како сте? • Як ше волаце? (/jak še volace/) - Како се зовете?
Фамелия:
• ви (/vi/) – ви • вон (/von/) - он • вона (/vona/) – она • вони (/voni) – они • воно (/vono) - оно • дзеци (/dzeci/) – деца • дзивка (/dzivka/) – девојка • дїдо (/đido/) – деда • жена (/žena/) – супруга • ми (/mi/) - ми • муж (/muž/) - супруг • пан (/рan/) – господин • панї (/рanji/) – госпођа • родзина (/rodzina/) – родбина • родичи (/rodiči/) – родитељи • ти (/ti/) - ти • хлоп/хлапец (/hlоp/hlapec/) – момак • чловeк (/človek/) – човек • шицки (/šicki/) – сви • я (/ja/) - ја Звичайни слова: • барз (/barz/) - баш • буква (/bukva/) – слово • валал (/valal/) – село • валалчанє (/valalčanje/) – становници села, сељани • вєдно (/vjedno/) – заједно • вибор (/vibor/) – избор • вояк (/vojak/) – војник • глєдац (/hljedac/) – тражити • годзина (/hodzina/) – сат, час • гордосц (/hordosc/) – гордост • город (/нorod/) – град • городоначалнїк (/horodonačalnjik/) – градоначелник • грац (/hrac/) – свирати • гушля (/hušlja/) – виолина • дакеди (/dakedi/) – некада (у прошлости) • дахто (/dahto/) – неко • дацо (/daco/) – нешто • дзвери (/dzveri/) – врата • диждж (/diždž/) – киша • доля (/dolja/) – судбина • достац (/dostac/) – добити, освојити • драга (/draha/) – пут • думка/думанє (/dumкa/dumanje/) – мисао/мишљење • Єдeн язик нїґда нє досц (/Jeden jazik njigda nje dosc/) – Један језик никада није довољан • желєзо (/željеzо/) – гвожђе • забувац (/zabuvac/) – заборављати • ище (/išče/) – још • кажди (/každi/) – сваки • кнїжка (/knjižka/) – књига • коляда (/koljada/) – божићна песма • конєц (/konjec/) – крај • коч (/koč/) – кола (коњска) • кукурица (/kukurica/) – кукуруз • кура (/kura/) – кокошка • курче (/kurčе/) – пиле • кухня (/kuсhnja/) – кухиња • лєм (/ljem/) – само • любиц (/ljubic/) – волети, допадати се • мено (/meno/) – име • модлїм вас (/modljim vas/) – молимо вас • на щесце(/na ščesce/) – на срећу • нєправда (/njepravda/) – лаж • нєшка (/nješka/) – данас • пайташ (/pajtaš/) – друг, пријатељ • паметац (/pametac/) – памтити, сећати се • паприґа (/papriga/) – паприка • пенєжи (/penježi/) – новац • перше (/perše/) – прво • поволанка (/povolanka/) – позивница • поволуєме (/povolujeme/) – позивамо • послац (/poslac/) – послати • правда (/pravda/) – истина • приємни (/prijemni/) – пријатан • рада; совит (/rada,sovit/) – веће; савет • рахунки (/rahunki/) – рачуни • рок (/rok/) - година • скруциц (/skrucic/) – скренути (у улицу) • слово (/slovo/) – реч • смияд (/smijad/) – жеђ • староста (/starosta/) – старешина • сушед (/sušed/) – сусед, комшија • схадзка (/shadzka/) – седница • танєц (/tanjec/) – игра, плес • танцовац (/tancovac/) – играти, плесати • тераз (/teraz/) – сада • уж (/už/) – већ • фриштик (/frištik/) – доручак • хвиля (/hvilja/) – време • хижа (/hiža/) – кућа • цукер (/cuker/) – шећер • черешня (/čerešnja/) – трешња • число (/čislo/) – број • чуц (/čuc/) – чути • шор (/šor/) – ред • шпивац (/špivac/) – певати • шумни/о (/šumni/o/) – лепи/о • ядловец (/jadlovec/) – јелка • як (/jak/) – како, као • яр (/jar/) – пролеће
Литература • Barić, Eugenija (2007). Rusinski jezik u procjepu prošlosti i sadašnjosti. Zagreb: Institut za hrvatski jezik i jezikoslovlje. • Biljnja, Vladimir (1987). Rusini u Vojvodini: Prilog izučavanju istorije Rusina Vojvodine (1918-1945). Novi Sad: Dnevnik. • Brock, Peter (1972). „Ivan Vahylevych (1811-1866) and the Ukrainian National Identity”. Canadian Slavonic Papers. 14 (2): 153—190. • Bunčić, Daniel (2015). „On the dialectal basis of the Ruthenian literary language” (PDF). Die Welt der Slaven. 60 (2): 276—289. • Врабель, Михаилъ А. (1890). Русскій соловей: Народная лира или собраніе народныхъ пѣсней на разныхъ угро-русскихъ нарѣчіахъ. Унгваръ: Келетъ. • Кольесаров, Юлиян Д. (1977). Панонско-руски язик. Монтреал. • Костельник, Габор (1923). Граматика бачваньско-рускей бешеди. Руски Керестур: РНПД. • Кочиш, Микола М. (1971). Правопис руского язика: Школске виданэ. Нови Сад: Покраїнски завод за видаванє учебнїкох. • Кочиш, Микола М. (1974). Ґраматика руского язика: Фонетика, морфолоґия, лексика (1. изд.). Нови Сад: Покраїнски завод за видаванє учебнїкох. • Лабош, Федор (1979). История Русинох Бачкей, Сриму и Славониї 1745-1918. Вуковар: Союз Русинох и Українцох Горватской. • Magocsi, Paul R. (1996). „The Rusyn language question revisited” (PDF). International Journal of the Sociology of Language. 120: 63—84. • Magocsi, Paul R.; Pop, Ivan I., ур. (2005) [2002]. Encyclopedia of Rusyn History and Culture (2. изд.). Toronto: University of Toronto Press. • Magocsi, Paul R. (2011). „The Fourth Rus': A New Reality in a New Europe” (PDF). Journal of Ukrainian Studies. 35-36 (2010-2011): 167—177. • Magocsi, Paul R. (2015). With Their Backs to the Mountains: A History of Carpathian Rus’ and Carpatho-Rusyns. Budapest-New York: Central European University Press. • Медєши, Гелена (2008). Язик наш насущни. Нови Сад: Дружтво за руски язик, литературу и културу. • Медєши, Гелена (2016). „Пожичени слова у язику южнопанонских Руснацох” (PDF). Dynamické procesy v súčasnej slavistike. Prešov: Vydavateľstvo Prešovskej univerzity. стр. 145—159. • Медєши, Гелена; Тимко-Дїтко, Оксана; Фейса, Михайло (2010). Руско-сербски словнїк. Нови Сад: Филозофски факултет, Одсек за русинистику: Завод за културу войводянских Руснацох. • Медєши, Любомир (2007). Руска традиция. Нови Сад: Дружтво за руски язик, литературу и културу. • Plishkova, Anna (2009). Language and National Identity: Rusyns South of Carpathians. Boulder: East European Monographs. • Поливка, Михаил (1920). Читанка за III. класу южно-руских основних школох. Сремски Карловци: Српска манастирска штампарија. • Поливка, Михаил; Мудри, Михаил (1921). Буквар за южно-руски основни школи. Сремски Карловци: Српска манастирска штампарија. • Рамач, Янко (1993). Кратка история Руснацох (1745-1918). Нови Сад: Грекокатолїцка парохия св. Петра и Павла. • Рамач, Јанко (2013). „Русинско народно просветно друштво и рецепција о Поткарпатској Русији / Карпатској Украјини у његовим издањима 1938–1939. године”. Истраживања. Филозофски факултет у Новом Саду. 24: 457—475. • Рамач, Јанко (2017). „Граматика русинског језика Хавријила Костељника и њена рецепција у периоду између два светска рата” (PDF). Славистика. 21: 155—161. • Ramač, Janko (2018). „Osnovni pravci, težnje i dileme u kulturno-prosvetnom i nacionalnom životu Rusina u Jugoslaviji (1945-1970)” (PDF). Київські історичні студії. 6 (1): 63—73. • Рамач, Јулијан; Фејса, Михајло; Међеши, Хелена, ур. (1995). Српско-русински речник (PDF). 1. Нови Сад: Филозофски факултет - Катедра за русински језик и књижевност, Друштво за русински језик и књижевност. • Рамач, Јулијан; Фејса, Михајло; Међеши, Хелена, ур. (1997). Српско-русински речник (PDF). 2. Београд-Нови Сад: Завод за уџбенике и наставна средства, Филозофски факултет - Катедра за русински језик и књижевност, Друштво за русински језик и књижевност. • Рамач, Юлиян (2002). Ґраматика руского язика (1. изд.). Београд: Завод за уџбенике и наставна средства. • Рамач-Фурман, Анамария (2013). „Ґраматика бачваньско-рускей бешеди Гавриїла Костельника як фундамент руского литературного язика” (PDF). Studia Ruthenica: Зборнїк роботох. 18 (31): 15—25. • Суботић, Момчило (2018). „Русини и Украјинци у Војводини” (PDF). Политичка ревија. 30 (56): 45—70. • Тамаш, Јулијан (2004). „Русинистика између украјинистике и србистике”. Славистика. 8: 306—309. • Тамаш, Юлиян, ур. (2015). Русинистични студиї (PDF). Нови Сад: Филозофски факултет. • Тамаш, Юлиян (2017). Складанє идентитетох: Вибрани студиï и есеï з русинистики и украïнистики. Нови Сад: Руске слово. • Тир, Михал (2004). „Русинистика са аспекта славистике”. Славистика. 8: 310—314. • Фејса, Михајло (2005). Време и вид у русинском и енглеском језику. Нови Сад: Прометеј. • Фејса, Михајло (2012). „Русински језик у Републици Србији/Војводини”. Филолог: Часопис за језик, књижевност и културу. 5: 217—223. • Фејса, Михајло (2016a). „Русински језик и његове варијанте”. Језици и културе у времену и простору: Тематски зборник. 5. Нови Сад: Филозофски факултет. стр. 613—622. • Фејса, Михајло (2016b). „Основе новог правописа русинског језика” (PDF). Славистика. 20: 167—172. • Фейса, Михайло (2018a). „Меновнїцки деклинациї у бачко-сримскей и прешовскей вариянти русинского язика” (PDF). 20 років высокошкольской русиністікы на Словакії. Пряшів: Інштітут русиньского языка і културы. стр. 188—204. • Fejsa, Mihajlo P. (2018b). „Verb forms/constructions in the Prešov variant and the Bačka-Srem variant of the Rusyn language”. Studia Slavica. 63 (2): 367—378. • Фейса, Михайло (2019). Правопис руского язика (PDF). Нови Сад: Филозофски факултет. • Фејса, Михајло (2020). „Нови правопис русинског језика” (PDF). Славистика. 24 (2): 255—280. • Himka, John-Paul (1999). Religion and Nationality in Western Ukraine: The Greek Catholic Church and the Ruthenian National Movement in Galicia, 1870-1900. Montreal & Kingston: McGill-Queen's University Press. • Csernicskó, István; Fedinec, Csilla (2016). „Four Language Laws of Ukraine”. International Journal on Minority and Group Rights. 23: 560—582. • Чарский, Вячеслав В. (2011). Русинский язык Сербии и Хорватии в свете языковых контактов: Лингвогенетический аспект: Монография. Щелково: Мархотин. • Шанта, Владимир (2002). Енигма Русини-Руснаци-Рутени: Дожица, роздумованя и прешвеченя о етнїчним идентитету югославаянских Руснацох. Нови Сад: Фељтон.