Петро Файфрич (*15. фебруар 1942—†11. марца 2021), вершински рукометаш, репрезентативец Югославиї, тренер и спортски роботнїк.

Петро Файфрич
Петро Файфрич
Народзени 15. фебруара 1942. року у Беркасове
Умар 11. марца 2021. року (79) у Шабцу
Державянство югославянске, сербске
Школа Штредня польопривредна школа, Шабaц
Универзитет Польопривредни факултет, Земун
Период твореня 1965—2012.
Жанри спортиста, тренер
Спорт Рукомет
Репрезентация Югославия
Медалї Олимпийски бависка 1972. Минхен, златна медаля

Шветово першенство 1970. Французка, бронзова медаля

Шветово першенство 1974. Восточна Нємецка, бронзова медаля

Поховани у Шабцу
Припознаня числени припознаня од Рукометного союзу Сербиї и Войводини,

2017. року достал припознанє за животне дїло Спортского союзу Шабцу

2020. року достал ключ городу и постал почесни граждан Шабца

Биоґрафия

ушориц

Петро Файфрич народзени 15. фебруара 1942. року у Беркасове, основну школу закончел у Шидзе, а штредню Польопривредну школу у Шабцу. Рукомет почал бавиц як дванацрочни школяр. После законченей штреднєй школи уписал Польопривредни факултет у Земуну дзе бавел за РК Младосц. Пошвидко постава стаємни член екипи РК Червена гвизда зоз Беоґраду, а потим и РК Динамо зоз Панчева. Рукомет го далєй одведол до леґендарней екипи РК Червинка хтора на чолє зоз тренером Владом Штенцлом 1969. року освоєла титулу клубского шампиона Югославиї. У сезони 1969/70. року тота екипа сцигла по полуфинални стретнуца у змаганю КУП-а европских шампионох. Од 1973. року бави за леґендарну екипу РК Металопластика хтора, лєм после єдного рока як Петро почал бавиц за екипу, постала член Першей союзней рукометней лиґи Югославиї.

За репрезентацию Югославиї одбавел 79 стретнуца и освоєл златну медалю на Олимпийских бавискох у Минхену 1972. року,[1][2] а окрем того освоєл бронзово медалї на Шветовим першенстве у рукомету 1970. року у Французкей[3] и у Восточней Нємецкей 1974. року.

По законченю бавяцкей кариєри остал вирни рукомету и як тренер и спортски роботнїк дал вельке доприношенє у роботи РК Металопластика и РК Медицинар.[4]

У рукометним швеце останє запаметани як вершински професионалєц, майстор рукомету у одбрани, алє и як иноватор бо до рукомету унєсол вецей нови елементи.

Петро Файфрич и його супруга Милка мали у малженстве двойо дзеци, дзивку Сандру и сина Зорана на хторих пренєсли любов ґу рукомету.

У своїм фаху, робел як дипломовани инженєр аґрономиї у польопривредней служби општини Шабац, Петро Файфрич бул з боку колеґох и дїловни партнере почитовани як добри фаховец и, насампредз, як чловек благей природи, скромни и порихтани дац потримовку и помоц каждому.

За свойо успишне спортске и професийне анґажованє достал числени припознаня од Рукометного союзу Сербиї и Войводини, 2017. року достал припознанє за животне дїло Спортского союзу Шабцу, а 2020. року достал ключ городу и постал почесни граждан Шабца.[5]

Петро Файфрич умар 11. марца 2021. року.[6] Поховани є у Шабцу.

Литература

ушориц
  • ЧЛОВЕК ХТОРОМУ РУКОМЕТ У КРЕВИ (Петро Файфрич) - МАК ч. 5, рок 14, май 1985, б. 20-21, 24

Вонкашнї вязи

ушориц
  • Petar Fajfrić, Doma-w, 9. авґуст 2007, Википедия на анґийским язику

Референци

ушориц
  1. Olimpijska zlata: Dominacija rukometaša u Minhenu
  2. Petar Fajfrić, biographical information
  3. ADUT ZA ZLATO IZ SENKE
  4. Спортски споменар, Петар Фајфрић
  5. Шабац – другачији од других
  6. Preminula legenda srpskog rukometa