Плющ
Плющ / блющ або цаганка (лат. Hedera helix, серб. бршљан, укр. плю́щ звича́йний, поь. bluszcz pospolity, слц. bl'ušt, рсй. плющ обыкновенный, або плющ вьющийся общеславянска назва) то древенасте цагаче коло древох, мурох на хижох або по мурикох.
Плющ | |
---|---|
Наукова класификация | |
Царство: | Plantae |
Дивизия: | Magnoliophyta |
Класа: | Magnoliopsida |
Ряд: | Apiales |
Фамилия: | Araliaceae |
Род: | Hedera |
Файта: | H. helix |
Биномне мено | |
Hedera helix
|
Опис рошлїни
ушорицКорень плющу добре розвити, алє нє идзе глїбоко до жеми. Стебло барз розвите, високе, грубе до 20 центи, прилапює ше коло рошлїни по хторей ше ґрабе з дробнима кореньчками. Лупа спочатку желєна, а познєйше постава кафовкаста. Млади вигнанци на початку рапави, познєйше траца власки, як и лїсца, а пупча овални, з кончистим верхом. Лїсца викравани, маю од 3 до 5 зубки, цми желєни, груби, длугоки од 6 до 10 центи, нє шедзаци су. Розпорядок им спирални. Квитки двополни, ґруповани до щитастих ґириздочкох, биляви, приємного паху, змесцени на конарчкох. Квети вельки од 2 до 4 центи. Погариково лїсточка єст пейц, а тиж так пейц и прашїки. Тлучок лєм єден. Плод плющу то бобка, цмей белавей фарби, з даскелїма нашеньками,а дозрева у жимских мешацох.
Бивальнїк
ушорицПлющ найволї вичношелєни або густи лїсцопадни лєси и бреговити подруча, алє ше го садзи и по заградкох и дворох як декоративну рошлїну.
Файти плюща:
1. плющ у черепчку (допатра ше у хижи);
2. анґлийски плющ;
3. златни плющ;
4. дябловски плющ.
Хороти
ушорицСухи лїсца – нєдобра температура або є слабо залївани; лїсца одпадую – хиби му шветлосци; бляди лїсца – черепчок му мали; жовти лїсца – барз є залївани.
Найчастейше го нападаю лїсцово уши и червени павук, цо значи же го треба третировац з одвитуюцима инсектицидами.
Хаснованє, лїковитосц и чкодлївосц
ушорицЛїсца плющу нашли применьованє у лїченю продуктивного кашлю и части су состойок сирупох процив кашлю. Вон розридзує густи секрет и доприноши лєгчейшому викашльованю. Плющ и антиоксидант хтори пречисцує воздух, окреме кед ше го хова у черепчох и трима у хижи, а зопера и процеси запалєня у чловековим орґанизме. Хаснує ше го и у терапиї як микотик и у антицелулитних третманох. Плющов олєй и плющов ґел ше хаснує при одстраньованю токсинох и целулиту з цела.
Плющ (Hedera helix) треба розликовац од отровного плющу (Toxicodendron radicans) хтори рошнє у природи и може спричинїц контактни дерматитис – алерґийску осипаносц на скори. Кед ше поє часц тей рошлїни, може присц до поврацаня и дияреї.
Литература
ушориц- Оксана Тимко Дїтко, Назви рошлїнох и животиньох у руским язику, Вуковар 2016, б. 21
- Словнїк руского народного язика I, О – Я, Нови Сад 2017, б. 73
Вонкашнї вязи
ушориц- Bršljan – dar prirode!, herbiko.com