Пляйстри

Пляйстри (єд. пляйстра: серб. саће, поль. plastry, слц. plasty, од нєм. Pflaster, а тото од лат. emplastrum) то келиї, очка з воску хтори правя пчоли за чуванє меду и нєшенє ваїчкох. Пляйстра представя вецей шейсцуглово келиї хтори правилно зложени єдна коло другей, так же медзи нїма нєт празни простор. Пчолово гнїздо зложене зоз пляйстрох на хторих ше находза пчоли и їх лягло. Таки способ будованя, односно форма келиї оможлївює пчолом найлєпше вихасновац простор и одкладац покарму (мед и пелин). Медоносни пчоли на таки способ будованя посцигую найекономичнєйши – шпоруюци способ будованя, алє и стабилносц пляйстрох.

Файти

Медоносни пчоли будую три файти пляйстрох: матични пляйстри або матичнїк, роботнїцки пляйстри и трутовски пляйстри. Матичнїк то келия у хторей ше розвива матка. Розликує ше по велькосци, положеню и форми у одношеню на трутовски и роботнїцки пляйстри. Вельки су коло 25 милиметри, а по форми здогадую на жалудз. Цо ше дотика положеня, матичнїк у обраценим и вишацим положеню. Кед ше матка вилягнє, пчоли знїщую матичнїк, а найчастейше го будую на роботнїцких пляйстрох. До матичнїку пчоли нє одкладаю мед. Роботнїцки пляйстри служа за розвой роботнїцох и одкладанє меду. Шейсцугловей су форми и пчоли их закриваю з ровнима восковима закривками. Трутовски пляйстри маю исту форму як и роботнїцки пляйстри, дакус су векши, алє ше трутовске лягло, то єст пляйстри поклопюю з вистирченима закривками у форми полукулї. У тих пляйстрох ше розвиваю трути и одклада мед.

Будованє

При будованю пляйстрох пчоли ше влапя за конєц (повалу) кошнїци, вишаю ше єдна за другу и так правя "зависи". Медоносна пчола зоз задню ногу преходзи прейґ задку з брухового боку, при чим заквачи восково лїсточко зоз шерсцочками щеточки хтора ше находзи на заднєй ноги и вицагнє з пошвочки. После того зоз заднїма ногами восково лїсточко преруци на преднї ноги и потим до устох у хторих ше прерабя восок. Преробок воску у устох ше состої зоз мишаня воску зоз шлїну и сцисканя. Кажди раз кед пчола сцишнє и оброби восково лїсточко у форми грудки, лїпи го за пляйстру хтору ше будує. Пчола прерабя єден воскови лїсток коло два минути. Под час будованя пчоли медарки ше зменюю, та так єдна пчола принєше грудку воску, залїпнє ю, сцишнє и такой после нєй приходзи друга пчола и повторює поступок и так шором.

Пчоли починаю будовац пляйстри так же перше залїпню за повалу кошнїци шор воскових лїсточкох у вертикалним положеню хторе ше ище вола и прилапни пляйстри. Тоти пляйстри маю полупризматичну форму и на нїх пчоли далєй надбудую цали пляйстри. Пляйстри ше прави так же єден угел призми обрацени на горе, а други угел на долу, док паралелни боки у вертикалним положеню. Шори бокох иду у водоровним або горизонталним шоре. З додаваньом пляйстровей основи меня ше способ будованя. Пчоли теди будую на таки способ же паралелни боки у водоровним положеню, а шор келийох ше предлужує у дияґоналним положеню.1

Пляйстрова основа

Основа пляйстрох достала таке мено по тим же є централна часц пляйстри. Пчоли иншак будую пляйстри так же правя ґиризду. Кед до штредку ґиризди уложиме пляйстрову основу, теди вони на нєй вицагую бочни страни келийох. У пляйстровей основи уциснути дна и початки бокох роботнїцких станїцох (так же основа зменшує число трутох). Пляйстрову основу видумал Нємец Мегринґ 1857. року, а усовершел ю Американєц Ваґнер 1861. року. Тото пренаходок бул вельки крочай за унапредзенє пчоларства, бо пчоли унапрямени на будованє пляйстрох там дзе ше сце (у рамику). Виробени пляйстрово основи грубши як природни пляйстри. Шиццок звишок воску з нїх пчоли хасную за будованє мурох станїцох. Пляйстри под терху меду лєгко пукню (напр. кед ше фурка мед), та прето треба пляйстрову основу змоцнїц з даскелїма шорами дроту. Таки пляйстри моцнєйши и можу витримац рукованє хторе рамик поставя пред модерне пчоларство. Єст и трутовски пляйстрово основи хтори ше хаснує при хованю маткох.2

Змесценє

Пчолово гнїздо ше состої зоз меншого або векшого числа пляйстрох. Число пляйстрох нє стаємне, а завиши од велькосци або твардосци заєднїци, од старосци тей заєднїци и од велькосци и форми простору у хторим ше гнїздо находзи. Анї велькосц пляйстри нє стаємна, алє и вона завиши од моци заєднїци, од єй старосци и од велькосци и форми простору у хторим ше гнїздо находзи. Пчола медарка вше будує свойо гнїздо з вецей пляйстрами. Пляйстри направени з пчолового воску, материялу хтори пчоли сами продукую. Пляйстра то велї шейсцстрани станїци хтори правилно пошоровани єдна коло другей, так же медзи нїма нєт нїяки празни простор; сушедни станїци маю заєднїцки мури або прегради єдна з другу. То правилне будованє мрежастого випатрунку.

Пляйстри (станїци) служа за одхов лягла и за одкладанє меду. Пляйстра виши у вертикалним положеню, притвердзена за повалу виглїбеня або кошнїци. Кажда пляйстра ма двойнїсти капацитет, то єст нє ма станїци лєм з єдного, алє з обидвох бокох. Кажда пляйстра лєжи у водоровним положеню, алє нє зошицким точно: дакус є нагнута ґу горе од дна ґу отвору. Так мед нє може чуриц вонка. Дна шицких пляйстрох обрацени до штредку, и тих з єдного боку и тих з другого. Шицки дна заєднїцки творя преграду хтора дзелї пляйстру по штредку.

Грубина пляйстри виноши од 21,50 до 25,50 милиметри, а глїбина 10 до 12 милиметри. Плїйстри пошоровани єдна коло другей. Розстоянє медзи пляйстрами виноши коло 11 милиметри. Пляйстри нє вше правилно понаправяни и паралелно пошоровани єдна коло другей: часто су помишани, поламани и попрекрижовани. За свой бивальнїк пчоли беру шицки можлїви розпуклїни и дзири. Їм добра и долїнка у жеми под кореньом древа, векши розпуклїни у стини и муре, а найбаржей углїбеня у древе. Вони найчисленши у лєсовитих крайох, и там их пчоли по правилу єдино и хасную. У чловековей блїзкосци пчоли хасную рижни пражнїни обєктох: пойди, облаки, та и просториї, гордови, лади и подобне.

Чловек вихасновал пчолов звик насельованя, та их почал змесцовац у своєй блїзкосци же би их вихасновал. Перши таки бивальнїки ше нїч нє розликовали од природного пчолового бивальнїку. Било то обичне дзираве стебло. Познєйше ше почало плєсц кошари зоз дзивей лози або и слами, а потим ше хасновало шафлїк або ладичку дескох.

То драга по хторей ше прешло од дзиравого стебла до модерней кошнїци з рамиками за пляйстри.3

Хаснованє пляйстрох

Пляйстри служа, медзи иншим, же би защицели ваїчка хтори матка знєше до їх поєдинєчних келийох. Матка тото роби же би ше з ваїчкох могли вилягнуц нови ґенерациї пчолох роботнїцох. Пляйстри тиж абсорбую ароматични компоненти з меду. Прето маю характеристични, приємни пах кошнїци. Барз су хасновити за обкладанє шлїжацей скорочки орґанох за диханє, як и ґастро-интестиналного тракту. Прето ше тот природни пчолов продукт препоручує тим цо куря, особом з респираторнима охоренями, як и особом хтори маю проблеми з претровйованьом.

Пляйстри ше, окреме у Коцуре, ище волаю вощини (оп. одреднїцу вощини)

Фразеолоґия

Достац пляйстру – нїч нє достац, достац купак

Литература

Словнїк руского народного язика II, О – Я, Нови Сад 2017, б. 167.

Вонкашнї вязи

https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D1%9B%D0%B5 Саће, Википедија на српском језику, sr.wikipedia.org/wiki/

https://spos.info/rad/pcelinje-sace/ Pčelinje saće, websajt SPOS, https://spos.info/rad/

Референци

1 https://blog.dnevnik.hr/apikultura/2013/03/1631524480/kako-pcele-grade-sace.html "Kako pčele grade saće", www.blog.dnevnik.hr, pristupljeno 14. 1. 2021.

2 https://pcelinaskolica.wordpress.com/radionica/pcelarska-oprema/ "Pčelarska oprema", www.pcelinaskolica.wordpress.com, pristupljeno 7. 1. 2021.

3 https://www.agroportal.hr/uzgoj-pcela/32251 Ivan Medved: "Smještaj pčelinjeg gnijezda", www.agroportal.hr,