Полїнче

Полїнче (лат. Artemisia L., серб. пелин, укр. полин, виходяр. pol'inča, слц. polynka, поль. piołun, горв. pelin, од псл. *pelyn и суф. -че. Початкове по- ознака сивернославянских язикох, а суфикс -че пошлїдок домашнєй морфолоґийней адаптациї). То рижнородни и барз числени род рошлїнох з фамилиї главочкаркох (Asteraceae) хтори ма медзи 200 и 400 поєдинєчни файти.

Полїнче
Наукова класификация
Царство: (нєранґоване): (нєранґоване): (нєранґоване): Ряд: Фамилия: Подфамилия: Племе: Род:	Plantae Скритонашенькаре Еудикотиледоне Asterids Asterales Asteraceae Asteroideae Anthemideae Artemisia
Типска файта
Artemisia vulgaris L.

Файти полїнча

До роду полїнчох спадаю вецейрочни лїсцасти получерякасти и черякасти рошлїни, а векша часц файтох позната по своїм горким смаку хтори доставаю од терпеноїдох и лактонох. Квитки им барз мали, а опращковюю ше лєм з витром. Лїсца з верхнього боку при векшини файтох закрити з билявима власками. Пелини найлєпше рошню на сухей, слунковитей жеми у хторей нєт поживни материї.

Даєдни з найпознатших файтох того роду то дзиве полїнче (A. vulgaris), обичне полїнче (A. absinthium), естраґон (A. dracunculus), биле полїнче (Artemisia herba-alba) и други.

Основни характеристики

Рошлїни з роду полїнчох вецейрочни (ридко єднорочни) лїсцасти и черякасти рошлїни високи медзи 3 и 150 центи, з моцним, вреценастим и древенастим кореньом. Специфични су по своїм горким смаку хтори доставаю од орґанских єдинєньох терпеноїдох хтори єст у лїсцу тих рошлїнох. Стебла углавним прости, нє барз груби, стрибернїстей и билявей фарби. Маю троугласту физиономию. Лїсца зменююцо розпоредзени и з єдного ґужлїка вибива углавним по єдно лїсце. Лїсца зложени и подзелєни на вецей пирка и при сподку су вельо векши, а з висину ше им велькосц зменшує. Квитки углавним менши, з векшей часци жовти, ридше червенкави и маю форму метолки. Кажди квиток ма вайцасту форму, длугоки є медзи 1 и 10 милиметри. Полїнча вецейдомни рошлїни, а на єдней рошлїни єст и хлопски и женски квитки.

Хаснованє

При даєдних припаднїкох того роду лїсца досц ароматични и маю екстремно горки смак, а даєдни нашли применьованє у поживовей индустриї и у медицини. Естраґон ше так хаснує як присмачкова рошлїна, а окреме є популарни як присмачка у французкей кухнї. Обичне полїнче ше пре свою горкосц од дава хасновало як средство за борбу процив блихох, молю и других инсектох, а нєшка ше хаснує за ароматизацию алкоголних напойох як цо вермут и апсинт. На Балканским полуострове ше прави характеристични ликер пелинковец, з интензивну арому полїнча и коло 35% алкоголу. Черякаста файта Artemisia arborescens („древенасте полїнче”) на Блїзким Востоку ше хаснує як тею у комбинациї з лїсточками мацериней душички. Орґанске єдинєнє артемисинин и його деривати хтори ше достава з екстракцию зоз лїсточкох сладкого полїнча (Artemisia annua) представяю єдно з найефикаснєйших средствох у борби процив малариї. Єдинєнє сантонин, хторе присутне при файти Artemisia cina ефикасно дїйствує на вируцованє паразитох з орґанизма (окреме хлїстох). Полїнче ше хаснує при женских хоротох: зменшує болї, реґулує менстуацию, мочов камень розклада и одводзи вонка, помага претровйованє у жалудку и ублажує корчи.

Кед ше сце повесц же дацо барз горке, гвари ше – горке як полїнче.

Литература

• Словнїк руского народного язика II, О – Я, Филозофски факултет, Одсек за русинистику, Нови Сад 2017, б. 224
• Оксана Тимко Дїтко, Назви рошлїнох и животиньох у руским язику, Вуковар 2016, б. 30, 59, 60

Вонкашнї вязи

• Пелин, Википедија на српском језику, sr.wikipedia.org
• PELIN – Artemisia absinthium, вебсајт Е-klinika , eklinika.telegraf.rs