Порилук

Порилук або цескова цибуля (серб. празилук, горв. poriluk, русй. лук-порей, укр. пор и тиж так цибу́ля пора, порей, пор, пір, поль. por, чес. pór zahradní, слц. por) то файта цибулї, одховани вариєтет южноевропско-заходноазийскей файти Allium ampeloprasum. Порилук дворочна лїсцаста рошлїна висока до 85 центи. Цибулька длуговаста, без оштрого паху. Лїсца длуговасто-ланцасти, а квет вельки и лабдасти. Хаснує ше у костираню швижи або варени.

Наукова класификация

Царство: Plantae

Дивизия: Magnoliophyta

Класа: Liliopsida

Ряд: Asparagales

Фамилия: Amaryllidaceae

Род: Allium

Файта: A. ampeloprasum

Биномне мено

Allium ampeloprasum L.

Историят: Велї науково назви хасновани за порилук, алє ше их тераз третирує як култивари A. ampeloprasum.

Походзенє и хаснованє – порилук по походзеню зоз Штредожемя и то давна рошнїна. За єдзенє ше хаснує стебло и лїсца.

Опис рошлїни: порилук дворочна рошлїна: перши рок формує моцне фалшиве стебло, при даєдних сортох високе и до 80 центи, шлїдуюцого року розвива длугоке стебло високе и до 2 метери. На стеблу ше находзи вельки лабдасти квет, з вельким числом цвиткох хтори опращкую инсекти. Нашенє дробне (1 ґрам ма 300-400 нашенка). Розстоянє медзи шорами (у центиметрох) 70-75, розстоянє у шоре 7-15, трошенє нашеня за розсадзванє g/ha 1000-1500, число рошлїнох по ha 140000-200000, а минимална температура ключканя 2 °C, оптимална температура ключканя 20 °C.

Продукция: порилук барз добре реаґує на гноєнє кед ше гної на час. Лєгко го мож одховац з нашеня и може стац на полю або у загради як предлужена жатва хтора ше одвива после 6 мешацох од садзеня. Жем муши буц розтресаца, мелка и добре дренирована. Звичайно дозрева вєшенї, алє го мож винїмац и вчас, кед є груби як палєц, а мож го и преридзиц и зохабиц най нарошнє вельо векши и грубши.

Чкодлївци – найчастейше го нападаю файти  трипсох Thrips tabaci и мольох, а часто є подлєжни и порилуковей ардзи (Puccinia allii).

Винїманє и чуванє – порилук ше винїма у новембру; рошлїни ше таргаю, вицагую, а кед то чежко идзе, корень ше подрезує з мотику. Рошлїни ше очисца од старих поламаних лїсцох, а корень скраци на 2-3 центи.

Файти - нєшка єст велї файти порилуку, алє спомнєме лєм нови гибриди: за лєтню продукцию вермонт, станлеу Ф1; за єшеньску продукцию варн; за жимску продукцию аркансас и лавренц.

Нутритивна вредносц на 100 g (3,5 oz)

Енерґия - 255 kJ (61 kcal)

Угльово гидрати - 14,15 g

Цукри - 3,9 g

Поживово влакна - 1,8 g

Масци - 0,3 g

Протеїни - 1,5 g

Витамини

Витамин А екв. - (10%)

бета-каротен - 83 μg

лутеин зеаксантин - (9%)

1.000 μg

1900 μg

Тиамин (Б1) -(5%)

0,06 mg

Рибофлавин (Б2) - (3%)

0,03 mg

Ниацин (Б3) - (3%)

0,4 mg

Витамин Б5 - (3%)

0,14 mg

Витамин Б6 - (3%)

0,14 mg

Фолат (Б9) - (16%)

64 μg

Витамин Ц - (14%)

12 mg

Витамин Е -(6%)

0,92 mg

Витамин К - (45%)

47 μg

Минерали

Калциюм - (6%)

59 mg

Желєзо - (16%)

2,1 mg

Маґнезиюм - (8%)

28 mg

Манґан - (23%)

0,481 mg

Фосфор - (5%)

35 mg

Калиюм - (4%)

180 mg

Други конституенти

Вода - 83 g

Литература

Радмила Шовлянски, Словнїк защити рошлїнох и животного стредку сербско-руско-латинско-анґлийски, Дружтво за руски язик, литератур и културу, Нови Сад 2010, б. 130
Сербско-руски словнїк О-Ш, Нови Сад 1997, б. 300

Порилук

Наукова класификация

Литература

Вонкашнї вязи