Солфедьо

Солфедьо (ит. solfeggio) то музична дисциплина хтора розвива чувствительне музичне ухо, интонацию и ритем. Солфедьо унапрямени на розвой музичного слуха уключуюци и такв. нукашнї слух: препознаванє, паметанє мелодиї (музична мемория). То система активносци шпиваня нотох зоз солмизацийнима складами: до, ре, ми, фа, итд. у одредзеним часовим тирваню, анализи слуханя музики и записованє диктатох. Обєдинює теорию музики и музичну праксу.

Походзенє

У Италиї у 11. вику, музички теоретичар Ґвидо зоз Ареца видумал систем нотациї хторому шейсц ноти хексакорда наволал спрам першого складу у каждим шоре гимни (на латинским язику) "Ut queant laxis" односно, „Гимна Св. Йоанови Хрестительови“; то склади ут, ре, ми, фа, сол, ла. Кажди шор хтори шлїдзи у гимни почина на шлїдуюцим ступню скали, так же мено каждей ноти бул склад хтори ше шпивал на одредзеней висини у гимни. На тот способ була поставена початна основа солмизациї, тиж початок єдней музичней дисциплини, хтора ше през вельо вики розвивала и „вирастала” до науки солфедя.

Цо то солфедьо

Солфедьо то система препознаваня и паметня мелодиї (музична мемория) у одредзеним часовим тирваню. Мож одшпивац вельо вежби и мелодийски приклади a ґу нїм потребно приступиц на адекватни, правилни способ. Теди годзини шпиваня и годзини солфедя допринєшу и помогню правилнєйше виучованє и спатранє музики вообще.

Робота и едукация у настави солфедя применює рижни системи, методични способи хтори през велї епохи створели познати музични теоретичаре и педаґоґове зоз обласци настави музики. По нєшкайши днї солфедьо як музична дисциплина ше барз усовершела.

За основу и початну роботу солфедя хасную ше звичайно єдногласови, док познєйше поступно ше уводза дво и вецейгласови мелодийски вежби хтори ше музично „читаю” зоз шпиваньом на розлични солмизацийни склади. Шпивац мож и на нєутрални склад (такв. на, ма, та, ти...) Циль настави солфедя же би оспособела школярох пречитац з лєгкосцу и чечно такв. ,,з места" (ит. prima vista) нотни текст.

Солфедьо у системи музичного образованя уключени у велїх державох та и у Сербиї як єден зоз главних и обовязних предметох. Його виучованє и едукованє ше найбаржей базує прейґ практичних и очиглядних способох ученя. Зоз порядним вежбаньом мелодийских и ритмичних вежбох, ученьом теориї музики и єй велїх елементох, солфедьо допомогнє фундаменталному виучованю музики и у инструменталней настави.

Задатки солфедя

Потребно же би змист солфедя, бул фокусовани нє лєм на форму ученя репродуковац початни нотни материял, алє и на активне ученє як препознац правила музичного язика през идентификацию и имплементацию. Поготов ше треба намагац розвиц творчи потенциял дзецка, розвивац його музикалносц и талант; то значи розвиванє музичних вредносцох. Универзални способ окремного музичного розвою школяра то директне порушованє творчей активносци. Прето єден зоз приоритетних задаткох предмета солфедьо то креативно-дизайнировани програми хтори обрацаю повагу на формиранє „Homo musicalis” – людзох хтори творя музику !

Характеристики

Вежбанє солфедя хасновите за музичарох-початнїкох а помага им же би ше упознали зоз партитуру, нотами, интонираньом мелодйских прикладох, рижнороднима теорийнима правилами, и вообще зоз ритмичнима подзелєнями, зоз окремну повагу на нєзвичайни ритмични фиґури як цо то синкопа, двойнїста (дупла) синкопа, нєправилни ритми, артикулацийни знаки у музики итд. Ритмични час ше найчастейше мера и предствя зоз рушаньом руки лєбо ноги, а тиж ше у такей настави применює и музична справа метроном.

Мож заключиц же основни задаток музичного предмета - солфедо то здобуванє музичней писменосци. Попри музичного описменьованя, настава солфедя ма ище єден значни циль а то розвивац музични схопносци.

Типи солфедя у настави

• солфедьо парлато, бешедни солфедьо, ноти ше читаю зоз їх солмизацийнима менами, у одредзеним провадзацим темпу и правилних тирваньох нотох; алє ше нє интоную (нє шпиваю ше).

• шпивани солфедю у хторим тиж ноти ускладзени, шпиваю ше (интоную) у одредзеней висини и зоз солмизацийнима складами (со, ми, ре, ла, фа,сол...итд.), у одредзеним темпу и правилним ритмом, найчастейше зоз тактированьом.

Литература

• Guido M. Gatti e Alberto Basso (a cura di), La musica. Enciclopedia storica, IV, Torino, UTET, 1966, p. 804 (на италиянским язику)
• Morris, Robert (2009). „Architectonic Composition in South Indian Classical Music: The "Navaragamalika Varnam"”. Ур.: Tenzer, Michael. Analytical Studies in World Music. Oxford: Oxford University Press. стр. 309. „The svara sections are sung in sargam (Indian solfege), using the Indian note names, sa, ri, ga, ma, pa, dha, ni (which correspond to the Western do, re, mi, fa, sol, la, ti).”
• Miller, Samuel D. (Autumn 1973), "Guido d'Arezzo: Medieval Musician and Educator", Journal of Research in Music Education, 21 (3), MENC_ The National Association for Music Education: 239–45, doi:10.2307/3345093, JSTOR 3345093, S2CID 143833782

Вонкашня вяза

• Корелация клавир. солфедьо, шпиванє, umetnickaskola.com
• Солмизация, Википедия на сербским язику
• Солфедьо цикави предмет, backapalankacesti.com
• Тренинґ за слух, play.google.com

Референци

1. Older commentators have proposed https://en.wikipedia.org/wiki/Historical_revisionism theories that he originated from England or Germany. Mafucci noted that theories other than Arezzo and Pomposa are too baseless to be considered. https://en.wikipedia.org/wiki/Guido_of_Arezzo#CITEREFPalisca2001a, Palisca 2001a, does not include Mafucci's conclusions; however, it is worth noting that Palisca's https://en.wikipedia.org/wiki/The_New_Grove_Dictionary_of_Music_and_Musicians, Grove, article was written before the publication of, https://en.wikipedia.org/wiki/Guido_of_Arezzo#CITEREFMafucci2003, Mafucci, Angelo (2003)

2. https://www.britannica.com/art/singing solfège su Enciclopedia Britannica Encyclopædia Britannica, Inc.

3. https://www.merriam-webster.com/dictionary/solmization solmization