Стана Дюрич-Клайн

Стана Дюрич-Клайн
Народзена	5. мая 1905.
Умарла	18.фебруара 1986 (81)
Державянство	югославянске
Язик творох	сербски, французки, нємецки, русийски
Школа	Ґимназия Штредня музична школа у Беоґрадзе
Универзитет	литература и история музики, Филозофски факултет, Беоґрад музични оддїл клавира, Сорбона, Париз
Период твореня	1929-1941 пиянисткиня 1932-1974 професор-музиколоґ
Жанри	музика, музиколоґия, наукови сотруднїк, енциклопедиста, есеїста, музиколоґийне новинарство, редакторство
Награди	Октоберска награда Беоґраду Орден за заслуги за народ зоз златну гвизду, Седмоюлска награда за животне дїло и други припознаня.
Похована	у Беоґрадзе (Сербия)

Стана Дюрич-Клайн (*5. май 1905 – †18. фебруар 1986), перша жена музиколоґ у Сербиї.

Биоґрафия

Стана Дюрич родзена у Беоґрадзе 5. мая 1905. року. Перше була одата за Владислава Рибникара, власнїка дньових новинох „Политика”. У малженстве мали два дзивчата и сина Слободана Рибникара (1929—2008, хемичар). У своїм другим малженстве Стана була одата за психолоґа и режисера Хуґа Клайна. У другим малженстве ше родзел син Иван Клайн, познати професор литератури и линґвиста.

Професийна музична драга

У Београдзе закончела ґимназию, нїзшу и штредню музичну школу. Студирала паралелно на Филозофским факултету кнїжовносц и историю музики (проф. Милоє Милоєвич) У Паризу ше усовершовала на Сорбони оддїл клавир, у класи професора Лазара Левия, тиж на Сорбони закончела Курс зоз францускей цивилизациї (франц. Cours de Civilisation francaise).

Од 1929. по 1941. року наступала як пиянисткиня у Беоґрадзе, Заґребе и других варошох бувшей Югославиї. Перша у нашим штредку хтора грала Концерт за клавир и оркестер у G-дуру Мориса Равела, Ноци у шпанских заградкох Мануела де Фаля, Клавирски концерт Иґнация Яна Педеревского и други композициї. Року 1932. постала член Организацийного одбору Народного универзитету Коларац. Участвовала, як виводзач и преподавач, у роботи познатих Музичних годзинох у тей установи.

Ушорйовала музични часописе Звук (од 1932. по 1936. и ознова од 1955. року) и Музични глашнїк. Звук основани 1932. року у Беоґрадзе зоз цильом же би упознал тедишню явносц зоз найвисшима професионалнима тенденциями и досягами у обласци музичней творчосци. Основни концепт и програмску ориєнтацию Звука установела праве Стана Рибникар, тедишня редакторка часопису.

Була професор у Музичней школи Станкович од 1937. по 1945. рок. Од 1950. по 1971. була доцент, затим професор Историї югославянскей музики на Музичней академиї у Беоґрадзе. Паралелно, од 1949. по 1974. року була активна у Музиколоґийним институту САНУ як секретар, затим наукови сотруднїк а од 1962. по 1974. року була його директор.

Обявела вельке число студийох, розправи и статї. У своїх студийох и статьох занїма ше углавним, зоз виглєдованьом жридлох историї сербскей музики (Перши сербски либрето, Вук Караджич и сербска музика, Йованка Стойкович – забути сербски музичар, велї статї о Корнелийови Станковичови и други).

Роботи хтори обявює визначую ше по ясно виложеним материялу, зоз озбильну документацию и писани зоз „швижим” стилом. Тиж писала, музични критики и сотрудзовала у домашнїх и страних енциклопедийох общого и фахового характеру.

Музична годизна у Задужбини Илиї М. Коларца, пошвецена Шопенови, на хторим преподавала Стана Дюрич-Клайн.

Музиколоґийна робота

Єй животне дїло то „Розвой музичней уметносци у Србиї”. То перша история сербскей музики. Вона руша од найстарших познатих податкох и памятнїкох, и сцигує по сучасну епоху. Други дїла то: „Музика и музичаре“ (вибрани статї и студиї); преподаваня на медзинародних музиколоґийних конґресох у Бечу: Gesellschaftsformen und Musikentwicklung, I951. и Ivan-Mane Jarnović, contemporain de Mozart, 1956. Обидва преподаваня обявени у конґресних зборнїкох; редакция и уводни слова за „Кнїжку о музики“ Петра Коньовича, „Прилоги биоґрафскому словнїку сербских музичарох“ Владимира Дьордєвича, „Вибор есейох“ Воїслава. Вучковича...

За перше виданє библиотеки „Сербска кнїжовносц зоз сто кнїжками” (Српска књижевност у сто књига), пририхтала першу, по нєшка єдину антолоґию сербскей музики есеїсткинї.

Участвовала як музиколоґ, на вельочислених наукових сходох у жеми и иножемстве. Єдна є зоз найзначнєйших сербских и югославянских музичних лексикоґрафох; текстох о сербскей музики и музичарох, сотрудзовала у найугляднєйших шветових музичних и других енциклопедийох:Die Musik in Geschichte und Gegenwart, анґл. The New Grove Dictionary of Music and Musicians, рус. Болъшая советская энциклопедия, ит. Enciclopedia della musica итд.

Програм концертa квартета зоз Заґребу и Стани Рибникар, хтори отримани у Задужбини Илиї М. Коларца 1936. року.

Була редактор за сербску музику у обидвох виданьох Музичней енциклопедиї Югославянского лексикоґрафского заводу у Заґребе и у Енциклопедиї Югославиї истого видавателя. Почим була сотруднїк и директор Музиколоґийного института САНУ формовала архивски зборнїк аутоґрафох, преписох, старих и ридких виданьох сербскей музики, єдну зоз найбогатших у нашей жеми. Зоз музичну критику почала ше занїмац пред Другу шветову войну (Музични глашнїк, Правда). Помедзи 1955. и 1980. була оперски и балетски критичар беоґрадских новинох Политика. Тиж була и прекладатель музиколоґийней литератури зоз французкого, нємецкого, руского и словенского язика.

Стана Дюрич-Клайн добитнїца Октоберскей награди Беоґрада (1974), Ордена за заслуги за народ зоз златну гвизду (1978), Седмоюлску награду за животне дїло (1982) и други припознаня.

У Сербиї почасово установена Награда „Стана Дюрич-Клайн”. спред НИУ ПОЛИТИКА, младим професором за ориґиналне доприношенє у обласци сербскей музиколоґиї: за резултати зоз обласци применєней музиколоґиї (защита сербского музичного нашлїдства, музиколоґийни прилоги виданьох и критикох, нотних и звучних записох, музиколиґийних обробкох нових одкритох нотних лєбо текстуалних рукописох и инших текстуалних нашлїдствох…)

Стана Дюрич-Клайн умарла 18. фебруара 1986. року у Беоґрадзе, дзе є и похована.

Литература

• Muzika i muzicari. — Beograd, 1956. (сербогорв.)
• Д. А. Агренев-Славянский и его роль в музыкальной культуре Югославии // Из прошлого югославской музыки, пер. с серб. — М., 197
• Реjovic R., Muzikoloska delatnost Stane Đurić-Klajn (Povodom 60-godisnjice rodenja), «Zvuk», 1968, No 85-86, s. 288-93.
• Stana Đurić-Klajn i srpska muzikologija povodom stogodišnjice rođenja Stane Đurić-Klajn (1908-1986) Stana Đurić-Klajn und die serbische Musikwissenschaft, aus Anlass des hundertsten Geburtstages von Stana Đurić-Klajn), 2010, ISBN 978-86-87757-05-9 (Informationen zu diesem Buch in englischer Sprache; PDF; 187 kB)

Вонкашня вяза

• Мина Божанић: Заоставштина Стане Ђурић Клајн у Музиколошком институту САНУ (Зборник Матице српске за сценске уметности и музику, 55, 2016. године, стр. 91-106) (на анґлийским язику)
• Енциклопедија српског народног позоришта, www.snp.org.rs
• THE RIBNIKAR FAMILY HISTORY, www.fondribnikar.com