Трешка
Трешка
ушорицТрешка часц польопривредней опреми хтора тлачи житарки, односно оддзелює нашенє од стеблочка. Скорей як тота машина направена, тлачело ше ручно з помоцу трепачки, а таке тлаченє була велька и длуготирваца трапеза. Тлаченє на таки способ заберало дас єдну штварцину вкупней польопривредней роботи. Механїзованє того процесу у польопривреди одстранєло значне количество чежкей роботи у польопривреди.
Першу трешку направел шкотски инженєр Ендрю Майкле 1786. року. Прилапйованє и хаснованє тих машинох бул єден зоз перших прикладох механїзациї польопривреди. Под час 19. вику хаснованє трешки ше розширело и барз олєгчало продукцию житаркох.
История
ушорицПерши трешки гонєни ручно або зоз конями. У одношеню на нєшкайши, гевти машини були барз малих димензийох. Велькосц, капацитет и фурма самей трешки ше з часом меняли. Були вше векши, ефикаснєйши, а помали ше починаю хасновац и трешки на парни погон. Айзая Дженинґс, схопни пренаходзач, модификовал постояцу машину так же ламанє стеблочка зведзене на минимум. Джон Ейвери и Гайрам Ейбиял Питс замерковали же польопривреднїком вельки проблем задава тото же машина нє оддзелює зарно од плєви, та 1834. року зоз модификацию постояцей машини ришели тот проблем.
Джон Райдли, австралийски пренаходзач, 1843. року розвил трешку хтора була вигодна за хаснованє у Южней Австралиї[1].
"Од пренаходку тей машини пан Ендрю Майкле и други, поступнє уводза надосц полєпшаня и иновациї. Шицки ше намагаю пошвидшац и поєдноставиц роботу машини. Кед була перши раз направена, добре оддзельовала зарно алє воно падало на громаду вєдно зоз сламу и плєву цо нє було задоволююце. Зоз дальшима преправками, пренаходзачом ше поспишело ришиц и тот проблем. Тераз лєгко оддзелюєме зарно од плєви хторе такой порихтане за тарґовище. Трошки тлаченя и чисценя зарна з помоцу механизациї вельо туньши"[2].
Трешка на териториї Сербиї
ушорицНа початку 20. вику у польопривреди ше у тих крайох хаснує желєзни плуг, шеячки за жито и кукурицу, метални дерлячи, а почина ше и тлачиц зоз трешку. Самоходна ґарнитура трешки ше состояла од парней машини (до котрей ше топело зоз сламу), самей трешки (дзе ше оддзельовало зарно), а познєйше додати елеватор котри служел за розношенє слами. У Керестуре людзе парну машину наволовали - огняна машина.
За роботу на самей трешки була потребна ґрупа од 12 - 15 роботнїкох хтори ше наволовали банда а их шеф - банди-ґазда. Тлачидба ше плацела з даваньом 8 - 12 % жита, цо завишело од того яки родни рок. Тото плаценє у натури ше волало рис. Од назбераного рису на концу тлачидби ше половка дзелєла роботнїком, т.є. банди, половку добивал власнїк машини, а вон машинїстови давал 1 %. Тоти парасти хтори мали вецей гольти жита звожовали снопи до свойого двора - гумна, та трешка ишла од обисца до обисца и тлачела. Попри плаци у натури, роботнїки доставали и фриштик, полудзенок и вечеру. Седемдзешатих рокох комбайни помали заменюю трешки. З помоцу нїх жатва и тлачидба ше окончую источашнє и вельо крадше. Трешки помали нєставаю и одходза до историї и забуца. Сучасна механїзация з початку нє була доступна шицким землєдїлцом, а окреме тим цо мали менєй жеми. Прето пришло до орґанизованя польопривреднїкох до землєдїлскей задруґи хтора им давала кредити за набавку нашеня, купованє орудия, а могли и жичац польопривредни машини и заєднїцки обрабяц жем.
Вонкашнї вязи
ушориц- Threshing Machines: Introduction
- Model of threshing machine (язик: дански)
- Vršidba, www.ravnoplov.rs
Референци
ушориц- ↑ Finnis, H. J. (1967) „Ridley, John (1806 - 1887)”
- ↑ Household Cyclopedia, 1881.