Федор Гербут
| Федор Гербут | |
|---|---|
| Народзени | 2. мая 1932. |
| Место народзеня | Вербас, Кральовина Сербох, Горватох и Словенцох |
| Умар | 25. септембра 2023 (91) |
| Школа | Ґимназия у Новим Садзе |
| Образованє | Универзитет у Беоґрадзе,
Универзитет у Бирминґему у Анґлиї |
| Наукови ступень | доктор наукох, 1964. |
| Институция | Институт Борис Кидрич |
| Академия | САНУ, порядни член |
| Обласц роботи | квантна теория информациї, заснованє квантней механїки, идентични часточки |
| Познати по | Основи квантней механїки и квантна теория информацийох |
| Поховани | у Беоґрадзе |
| Награди и припознаня | Порядни член САНУ, награда ИБК за найлєпшу роботу 1968. |
Федор Гербут (*2. май 1932—†25. септембер 2023[1] ) сербски теорийни физичар, шветово познати по посцигнуцох з квантней механїки и квантней теориї информациї.
Биография
ушорицФедор Гербут руского походзеня, по походзеню з Руского Керестура (народзени 2. мая 1932.), оцец Руснак по занїманю адвокат а мац Мадярка банкарска службенїца. У Руским Керестуре закончел основну штиророчну школу. (2 роки на руским язику, а 2 на мадярским). Школованє предлужел у Новим Садзе у осемрочней ґимназиї хтору закончел 1951. року.
На Природно-математични факултет у Беоґрадзе, студийну ґрупу физичней хемиї, ше уписал 1952. року. После двох рокох Федор Гербут ше преруцел на студиї физики. Дипломовал 1957. року. По закончених студийох, три роки робел як младши сотруднїк на Институту Борис Кидрич (нєшкайши Институт за нуклеарни науки Винча). Робел на Оддзелєню теорийней физики и тримал курс о теориї вироятносци.
Року 1960. Федор Гербут уписал як стипендиста Института Борис Кидрич, постдипломски студиї на Универзитету у Бирминґему у Анґлиї на оддзелєню за теорийну физику у класи професора Рудолфа Ернеста Паиерлс, єдного з водзацих физичарох того часу. Дохторовал з почесцами 1964. з обласци теорийней физики. Остатнї два роки докторских студийох паралелно робел и на Институту. Унапредзени є до наукового сотруднїка 1965, а до висшого наукового сотруднїка 1974. Року 1976. Др Федор Гербут напущел Институт предлужуюци свою виглєдовацку роботу як доцент на Природно-математичним факултету у Беоґрадзе. Два роки познєйше постал позарядови професор, а 1984. порядни професор[2].
Як єден з водзацих физичарох теоретичарох, др Федор Гербут 1988. року постал дописни член Сербскей академиї наукох и уметносцох, а 2003. року и порядни член Оддзелєня за математику, физику и ґео-науки. Його приступна бешеда ношела наслов Дистантни корелациї двох квантних часточкох (1989.).
Пензионовал ше 1997. року. По пензионованю др Федор Гербут предлужел активносци у САНУ, та 2003. достал статус порядного члена Академиї[3].
През шицку наукову роботу, др Гербут ше занїмал зоз виучованьом квантней механїки. Обявел вецей як 90 науково роботи у медзинародних часописох. Його роботи цитирани у вецей як 150 наукових статьох ширцом швета.
Др Федор Гербут умар 25. септембра 2023. року. Поховани є у Беоґрадзе.
Виглєдовацка робота
ушорицВиглєдовацка робота Федора Гербута може ше подзелїц до трох цалосцох:
- Основи квантней механїки – репрезентация вектора стану двочасточкових системох з антилинийнима Хилберт – Шмитовима операторами, антиунитарни корелацийни оператори, когеренция, АПР парадокс, постшрединґерова ґенералиция АПР парадокса, теория Хартри-Боґолюбова, скрити вариябли, идентични часточки, теория мераня, виводзенє закону вироятносци у квантней механїки, квантна лоґика, квантно-механїчни увид до квантних експериментох, интерпретация релативних станох, ретроактивне патренє здобуцох, двойни опсервабли
- Основи квантней теориї информациї – корелациї у бипартитивних и мултипартитивних системох
- Методолоґийни виглєдованя– симетриї и теория ґрупох, применєна математика и математична физика
Одбори: Одбор за физику, метеоролоґию, астрономию, предсидатель (1999); Наукови проєкт Статистичносц и каузалносц у квантней механїки, руководитель
Редакторска робота: Кнїжочки физичних наукох СФИН, член Видавательного совиту
Членство у фахових здруженьох: International Association of Mathematical Physicists, стаємни член
Вонкашнї вязи
ушориц- Федор Гербут, биоґрафия на вебсайту НАР, марец 30, 2018.
- Федор Хербут, биоґрафия на сербскей Википедиї, 22. авґуст 2014.
- Федор Хербут, Српска академија наука и уметности
Референци
ушориц- ↑ Herbut Fedor (27.09.2023.).Preminuo Fedor Herbut! ЕСПРЕСО.
- ↑ Бок Федора Гербута на сайту Физичного факултета у Беоґрадзе
- ↑ Официєлни сайт Федора Гербута.