Цитра (нємц. Zither) то струнови музични инструмент хтори ма 17-45 нацагнути струни по верху плїткей резонантней шкатули, нєправилней форми (длужина коло 55 cm, ширина коло 25-30 cm).
Концертна цитраЗвучни приказ цитри (долу приакзани нотни приказ)
Число струнох завиши од велькосци инструмента. Перши пейц струни зацагнути над прагами блїзко при виводзачови и грає ше на нїх мелодия. Стуни ше штимую по системи А4, Де4, Ґе4, Ґе3, Це3 (бечки штим) лєбо А4, А4, Ґе4, Де4, Ґе3, Це3 (минхенски штим). Тон ше достава так же ше потаргує струну зоз пирком (плектроном , плектрумом) лєбо зоз персценьом, хтори ше здзива на вельки палєц правей руки. Гевти други струни на хторих ше источашнє грає зоз мелодию и акорди, ґруповани до предходно наштимованих акордох, у квартох и квинтох.[1][2] Ноти за цитру записує ше у виолинским и бас ключу до двох нотних системох. Инструмент ма ясни, приємни алє по тембру єднородни звук а сам инструмент нє ма вельки виводзацки можлївосци.
Мено цитра походзи од старогреческого инструмента кит(ф)ара як и ґитара и ситар и ище даєдни инструменти зоз струнами.
У святим писму ше на даскелїх местох спомина инструмент китара хтора и предходнїца цитри. А у русийским прекладу Святого писма тот инструмент наволую цитра.
Канун инструмент розширени од Азиї по Медитеран и юговосточу Европу.
Цитра як народни струнови инструмент у Европи, найрозширенша у Австриї и Нємецкей од ХVIII вику. Тиж є народни инструмент Галичини и Закарпат'я. До конца 18. вику розвили ше два вариянти концертних цитрох. Єдна позната салцбурґска цитра (хторей заокруглєни єден бок и оддалєни є од виводзача) и Митенвалд цитра (на обидвох бокох заокруглєна). Обидва стили и вариянти ше применюю як концертни цитри, алє салзбуршки стил вельо вецей заступени. У Европи ше хаснує найвецей концертна цитра хтора ма 34-35 струни, алпска хтора ма 42 струни и ґитар цитра без часци зоз прагами.
Нєшка постоя вецей типи цитрох: дискант-цитра, прима-цитра, алт-цитра, тенор-цитра, концертна цитра. Шицки творя виводзацки ансамбл, и вєдно маю вельо векши тонски-звукови обсяг од Ґе (сол) контра октави, по де4 (ре) у штвартей октави. Сучасна цитра ма часто соло часци у оркестру граюци музични дїла.
Цитра ше у Сербиї найвецей хаснує у Войводини. Мадярска национална заєднїца цитру найдлужей затримала у своїх жридлових писньох и танцох як на валалє так и у варошох. Репертоар за цитру углавним творели писнї, алє и инструменталне провадзенє народних танцох: валцера, чардаша, кола итд. До наших крайох, цитру найвироятнєйше принєсли Мадяре зоз Азиї, зоз своєй праоцовщини.[3] У Сербиї у Србобрану (Войводина ) постої клуб любительох цитри хтори орґанизую манифестацию Златна цитра.
Йоган Штраус: Приповедки зоз Бечского лєса (вировок), нотни приклад за соло цитру
Предходнїки цитри
Музикованє на цитри
Музейна збирка у Нємецкей
Концертна цитра
Мадярска, Музични состав цитрох
.jpg)
