Чемернїк (лат. Helleborus odorus)[1] вецейрочна лїсцаста рошлїна, висока и до 60 cm, з ризомом (под'жемним стебелком) чарней фарби. Квитки му жовтожелєни и барз пахняци, а плод мещок чарнявей фарби. Коло подшнїжнїка, єден є з перших виснїкох яри, а часто ше зявює уж при концу жими. Єст го по лєсох и схилох Фрушкей гори.

Чемернїк
Наукова класификация
Царство: Plantae
Дивизия: Magnoliophyta
Класа: Magnoliopsida
Ряд: Ranunculales
Фамилия: Ranunculaceae
Племе: Helleboreae
Род: Helleborus

Назва рошлїни походзи од мена подобней рошлїни хтора ше вола чемерика (Veratrum), а у нашим язику єст слово щемериц ше. Наукова назва му Helleborus, а походзи од греческого слова „heleboros”. Греки под тим меном подрозумйовали и чемернїк, алє и єдну зошицким другу рошлїну хтора ше вола чемерика (род Veratrum). Чемернїк волали чарни хелеборос, а чемерику били хелеборос. Дзепоєдни тримаю же слово хелеборос значи подле єдзенє або отровне єдзенє, а други, заш, же хелеборос значи покарма за кози або за сарнї. Тоти други свойо толкованя повязую з наводами же ше епилепсию лїчело так же хори пили коже млєко, а кози єдли чемернїк.

Випатрунок

ушориц

Лїсца му вичножелєни з длугоким конарчком, роздзелєни як пальци, а по рубцох урезани як пикла, єднїсто або двойнїсто. Спак лїсца ма виражену нерватуру и дробенку мохотку.

Квитки вельки, маю од 5 до 7 cm, актиноморфни су и двополни. Лїсточка квиткового обмотку єст 5, широко су вайцасти, скоро округли, з кончиками ше преклопюю. Лїсточка корунки преображени до троугластей, тевчирастей нектариї. Прашнїки єст вельо, жовтей су фарби, а тлучки 3-8 з длугоким слупчком.

Плод чемернїку то мещок з длугоким джубком у хторим єст вельо нашеня чарней фарби.

Ризом ше з кореньом вибера на яр и вєшенї и швидко осушени на слунку хаснує ше у народней медицини як моцне средство за чисценє и мокренє, як и процив старих охореньох на скори (шуґи). У фармацеутскей индустриї екстракт ризома з кореньом ше хаснує за правенє лїку за шерцо (тонику).

Чемернїк лїковита, алє и отровна рошлїна. Тиж так є умерено медоносна. Лїковити и отровни прикмети чемернїку познати ище з античних часох. По старих записох, стари Греки го хасновали у лїченю шалєнства и кед сцели ефикасно и швидко отровац нєприятеля.

Хемийни состав

ушориц

Найважнєйши состойок чемернїку то хелебрин, з ґрупи кардиотоничних гетерозидох[2]. Хелебрин заступени у цалей рошнїни, алє го найвецей єст у ризому и кореню.

Литература

ушориц

Енциклопедия Нового Саду 12 (КОС – ЛЕР, Нови Сад 1999, б. 165

Оксана Тимко Дїтко, Назви рошлїнох и животиньох у руским язику, Вуковар 2016, б. 33, 59, 60

Радмила Шовлянски, Словнїк защити рошлїнох и животного штредку (сербско-руско-латинско-анґлийски), Нови Сад 2010, б. 121

Šilić, Č. 1990. Šumske zeljaste biljke. Zavod za udžbenike i nastavna sredstva: Beograd.

Вонкашнї вязи

ушориц

Čemerika (lat. Veratrum)

Najsmrtonosnija biljka naših prostora

Референци

ушориц
  1. Мirisavi kukurijek (Helleborus odorus)
  2. Кукурек, www.zdravasrbija.com.