Чернїца (Rubus fruticosus L.) – серб. купина, у укр. закарп. диялектох черниць, слов. диял. černica, поль. czernica (од: чарни) - вецейрочна черякаста рошлїна, чийо стебелко при даєдних сортох джобаце, а при даєдних без церня. Рошнє дзиво у мочарових лєсох и по схилох Фрушкей гори и коло драгох. У новшим чаше ше ю култивує на плантажох и по обисцох.

Чернїца
Чернїци у процесу дозреваня
Наукова класификация
Царство Plantae
(нєранґоване) Angiospermae
(нєранґоване) Eudicotidae
(нєранґоване) Rosids
Ряд Rosales
Фамилия Rosaceae
Род Rubus
Подрод Rubus (скорейша

назва Eubatus)

Файти
Rubus ursinus

Rubus laciniatus — вичножелєна чернїца

Rubus argutus

Rubus armeniacus — гималайска чернїцa

Rubus plicatus — дзива чернїца

Rubus ulmifolius

Rubus allegheniensis

и на стотки други микрофайти.

Чернїцово нацинє поцагане по жеми вола ше чернїчанка.

Плод чернїци ма форму збирней маґочковей (костковей) овоци подобней малини, чарней є фарби и ма барз добри диєтетски и поживни вредносци. Чернїци ше є сирови як овоц, а прерабя ше их до сирупох, желеох, джемох, сладкого, специялних винох, палєнки и оцту (есенцу). Млади лїсца чернїци з верхох конарчкох обера ше у юнию и юлию и суши у хладку, а зоз сухих ше вари тею (чай). Тею з чернїцового лїсца ше хаснує процив преганячки, гемороїдох, як и за виплокованє гарла при дифтериї.

Литература

ушориц
  • Енциклопедия Нового Саду 12, КОС -ЛЕР, Нови Сад 1999, б. 58-59
  • О. Тимко Дїтко, Назви рошлїнох и животиньох у руским язику, Вуковар 2016, б. 57, 61
  • Радмила Шовлянски, Словнїк защити рошлїнох и животного стредку (сербско-руско-латинско-анґлийски), Нови Сад 2010, б.122
 
Узрети чернїци

Вонкашнї вязи

ушориц
  • Купина, Википедия на сербским язику, sr.wikipedia.org
  • Kupina, agroklub.com.