Шеменєц

Шеменєц (серб. 1. семењача, кудељача, 2. кудељно семе; у зах. укр. сíменец, слц. semenec, вост. слц. śemeňec, поль. simieniec, од праслав. sěmę) – у нашим язику ма два значеня: 1. конопово нашенє; 2. «женски» конопи.

Доставанє шеменцу

Шеменєц ше доставало так же ше конопу посадзело медзи шори кукурици. Рошлїна ше ту може шлєбодно розвивац и принєше плод. Кед ше конопа вичулка и ма шеменцу, вола ше поскона. Случує ше же и «обична» конопа, зашата густо на полю, принєше шеменєц, та ше ю пущи же би добре зродзела. Вона вецей нє добра за обробок, алє шеменєц зна принєсц добри заробок. Руснаци шеменєц нє продуковали у векших количествох, анї го нє прерабяли до олєю. Звичайно ше звишок шеменцу предавало сушедному нємецкому жительству. Шеменєц ше пукало на огню и кусало як слунечнїк.

Дакеди стари хлопи сухе лїсце лєм зоз такей, женскей конопи, хасновали куриц у пипки (озда ефект бул як тераз зоз марихуани). Од таких дїдох ше питало никотин зоз пипки и кладло на лїшаї по целу же би ше вилїчело од нїх.

Доставанє шеменцу: шеменєц ше зоз поскони достава по шлїдуюцим шоре: кед конопа у кукурици подполно дозреє, витарга ше ю або вижнєє и повяже до снопох. Так зложене стої коло два тижнї же би ше конопа добре упарела. Теди ше позбера на мольбу векше дружтво и шеменєц ше витлука док є цепли.

Витлучени шеменєц ше муши превяц на витре лєбо на витернїци. Мехи ше полнї лєм до три ферталї, же би ше з часу на час могли преврациц и шеменєц дакус порушац. У процивним, окреме кед єст влаги, шеменєц поплєшнєє и нє будзе добри на шаце.

Витлучени поскони тиж хасновани: за правенє оградох, пойдзикох, пецох (як арматура до блата), а найчастейше за топенє и кладзенє огня у шпоргетох, понеже ше трима же поскони даваю високу температуру и же ше, кед вони горя, єдло швидше увари.

Хаснованє шеменцу – очисцени шеменєц стимулує здраве худнуце, зменшує нєдобри голестерол и реґулує кревни прицисок, злєпшує циркулацию и звекшує имунитет и енерґию, реґулує оптималну контролу цукру у креви. Шеменєц барз добре жридло есенциялних масних квашнїнох, та го мож хасновац на вецей способи.

Шеменєц найкомплетнєйше рошлїнске жридло поживи у хторим єст найвецей поживни состойки хтори ше находза у совершеним одношеню. Ма 25% протеїни (едестин и албумин) и есенциялни олєї (30%) хтори ше барз добре складаю. Шеменєц богати з омеґа 3 и омеґа 6 маснима квашнїнами, односно линолнами, линоленскима, ґама-линоленскима, алфа-линоленскима и другима маснима квашнїнами.

У нїм єст витамини А, Д и Е, як и даскельо витамини Б. Протеїни едестин и албумин одлични як додаток костираню за спортистох и шицки особи хтори з єдзеньом нє уноша достаточни количества протеїнох.

Шеменєц ше препоручує у костираню дзецох и самодругих женох, бо у нїм єст витамини (окреме Б6) и минерали (Fe, Zn, Cu, Mg, Mn).

Обичаї вязани за шеменєц - при наших людзох бул обичай кед дзивчата вечар пред шветом Андрия ишли «Андрия шац», або шеменєц шац. Ишли поєдинєчно або у ґрупох пред хижу у хторей бул дахто з меном Андри. До облакох тей хижи дзивчата руцали рижни зарна, вшелїяк и шеменєц, и кричали: «Андрию, Андрию, конопу ци шею на твою Вилїю. Сцела би я знац з ким ю будзем жац». Потим дзивка пошла ґу даяким прощом и читала на нїх дзевец дески од задку. Зоз дзевятей дески одкушела єден фалаток и нї зоз ким нє бешедуюци, понагляла дому. Дома тот фалаток з дески положела под свой заглавок, а ту тиж додала жвератко, гребень, мидло и ручнїк, наздаваюци ше же особа хтору будзе шнїц тей ноци, то будзе єй »будуци».

Литература

Словнїк руского народного язика, Филозофски факултет, Одсек за русинистику, Нови Сад 2017, б. 749

Любомир Медєши, Руска традиция, Нови Сад 2007, б. 258-261

Вонкашнї вязи

семењача, sr.wiktionary.org

Konopljino oljušteno seme, biokanna.rs

Seme konoplje oljušteno (organski proizvod), www.biospajz.rs