Шнїг

Шнїг то паданє у форми лядових криштальох води, хторе ше состої з множества пахулькох. Гоч ше состої з малих, нєправилних часцох, шнїг поправдзе зарнасти материял. Ма отворену и мегку структуру, док ше нє найдзе под вонкашнїм прициском. Шнїг ше формує кед водова пара сублимує високо у атмосфери на температури меншей од 0 °C (32°F), и после того спаднє на жем. Шнїг тиж може буц штучно направени з хаснованьом шнїгових дзелох, хтори поправдзе правя дробни зарна подобнєйши крупи.

Шнїг
Норвешки гайзибан преходзи през шнїг
Физични прикмети
Густосц	0,1 – 0,8 g/cm3
Механїчни свойства
Зацагуюца черствосц	(σt) 1,5 – 3,5 kPa (1)
Компресивна моц	(σc) 3 – 7 MPa (1)
Термални свойства
Точка пущаня	(Tm) 0 °C
Цеплотна преводлївосц	(k) за густосци 0,1 до 0,5 g/cm3
Електрични свойства
Диелектрична константа	(εr) за сухи шнїг 0,1 до 0,9 g/cm3
Физични свойства шнїгу
значно варирую од случая по случай, од причини по причину, и у цеку часу.

Шнїг ше затримує у форми змарзнутей криштальней води под час свойого животного циклусу, починаюци од часу кед ше под прикладнима условиями кришталї ляду формую у атмосфери, звекшую по милиметерски велькосци, преципитирую и акумулирую на поверхносци, потим приходзи до метаморфози у месце, и ултимативно до розпущованя, зосшлїзкованя або сублимациї. Курняви ше формирую напаваюци ше на жридлох атмосферскей влаги и жимного воздуху. Пахульки ше нуклеурую коло часточкох у атмосфери з прицагованьом подхладзених водових капочкох, хтори ше змарзую до криштальох хексаґоналней форми. Пахульки пребераю велї форми, медзи хторима плочочки, игелки, слупчки и ина. При акумулациї шнїгу можу ше формовац шнїгово наношенїска. З часом, приходзи до метаморфози акумулованого шнїгу, прейґ синтерованя, сублимациї и змарзованя-одмарзованя. Покля клима достаточно жимна за акумулацию з рока на рок, може присц до формованя ляднїкох. У процивним, шнїг ше звичайно сезонски розпущує, виволуюци одлїв до потокох и рикох и обновйованє поджемних водох.

Пахульки (Вилсон Бентли, 1902)

Главни обласци подложни шнїговим паданьом облапяю поларни реґиони, горнї часци сиверней хемисфери и горски реґиони ширцом по швеце з достаточним количеством влаги и нїскима температурами. На южней хемисфери, шнїг углавним огранїчени на горски обласци, окрем Антартика.

Шнїг вплївує на людски активносци як цо то транспортация: креируюци потребу за одметаньом драгох, колосекох и аеродромох; польопривреда: обезпечуюци воду за шаца и стваряюци потребу за защиту статку; на спорти як цо то скиянє, сноубординґ, вожнє шнїгоходу; и войованє: очежуюци цильни аквизициї, деґрадируюци перформанси борцох и материялох та огранїчуюци мобилносц. Шнїг вплївує на екосистеми, так же дава изолацийне пасмо вжиме под хторим рошлїни и животинї можу прежиц жиму.

Зявенє

Паданя шнїгу завиша од часу у року и локациї, хтора уключує ґеоґрафску ширину, надморску висину и други фактори хтори пообщено вплївую на хвилю.

Даєдни гори, з хторих и даєдни блїзко при екватору, маю стаємни шнїгов покривач на верху, уключуюци Килиманджаро у Танзаниї. Обратно, велї часци Арктику и Антартику маю мале количество шнїгових паданьох, упрекосц велькей жими.

Найвекши цалосни паданя на швеце вимерани на гори Маунт Бейкер (Вашинґтон, ЗАД) под час сезони 1998-1999. Кед вони виношели 28 метери, а найвекше количество дньових паданьох вимеране на Стриберним озеру (Колорадо, ЗАД) 1921. року и виноша 1,93 метери.

Литература

• P., Singh (2001). Snow and Glacier Hydrology Water Science and Technology Library. 37. Springer Science & Business Media. б. 756.

• Hobbs, Peter V. (2010). Ice Physics. Oxford: Oxford University Press. стр. 856.

• Opća enciklopedija JLZ svezak 7. Zagreb, 1981.

Вонкашнї вязи

• Шнїг на Wikimedia Commonsu

• Meteologos - швет метеоролоґиї, www.meteologos.rs
• National Science Digital Library - Snowflake, www.nsdl.arm.gov