Яново желє

Яново желє (лат. Galium verum L, серб. ивањско цвеће, у гуц. бешедох золотий iваньчик, у укр. бешедох за означованє тей рошлїни хасную ше назви святоянське зiлля, зiлля святого Iванна, поль. świętojanski kwiat) – назва рошлїни од Янов (швето Яна) + желє. Хаснує ше и назву яново квеце.


Яново желє

Наукова класификация
Царство: Кладус: Кладус: Кладус: Ряд: Фамилия: Род: Файта:	Plantae Tracheophytes Angiospermae Eudicotidae Gentianales Rubiaceae Galium G. verum
Биномне мено
Galium verum L.

Опис рошлїни - яново желє вецейрочна лїсцаста рошлїна з фамилиї Rubiaceae, квитнє од юния до октобра. Стебелка єй штироугласти, прости, високи од 30 центи по 1 метер и можу буц дакус мохоткави або голи. Лїсца линеарни и розпоредзени персценясто од 8-12. З лїца су цможелєни, голи у дакус рапави, а зоз спаку густо мохоткави и закончую ше зоз цереньчком на верху. Квитки дробни, позберани до метолкастих ґириздочкох чия осовина густо оброснута з краткима шерсцами. Венчиково лїсточка жовтей фарби и пахню на мед. Плод дробни, длугоки коло 1,5 милиметер, без мохоткох або церня, червени, а кед узреє - чарни.

Розширеносц и бивальнїк – яново желє барз розширена евроазийско-субмедитеранска файта хтора отамаль пренєшена до Сиверней Америки. Рошнє на бреговитих пажицох, коло драгох, по ричних и беґельских гацох, коло лїсцопадних лєсох и черякох, на отворених, слунечних бивальнїкох.

Хемийни состав дроґи – верхню часц янового желя хторе преквитло ше збера по сухей и слунечней хвилї и хаснує ше як дроґу прето же ма:

• флавоноїди, коло 2%;

• кверцетински ґликозиди: рутин, палустрозид, цинарозид и др.

• дакус етерского олєю;

• солї орґанских квашнїнох и др.

Хаснованє – яново желє ше углавним хаснує як народни лїк за лїченє запалєня печинки, хоротох покруткох и хронїчних хоротох орґанох за диханє. Окрем того, хаснує ше и при нервних поремеценьох як цо гистерия, знємиреносц, епилепсия и под.

Яново желє спада нє лєм ґу лїковитим рошлїном, алє и ґу медоносним, а хаснує ше го и за фарбенє сира. Дараз ше яново желє хасновало и як кляґ (за кляґанє млєка: кляґани сир), так же ше од лїсца швижей рошлїни згрудкавело млєко, а сир би вец достал сладкасти смак и красну жовту фарбу.

Традиция – на Яна обичай при православних Сербох положиц венчик янового желя на дзвери або капурки своїх обисцох, бо ше вери же тот венчик чува домашнїх од шицких нєвольох.

Литература

Оксана Тимко Дїтко, Назви рошлїнох и животиньох у руским язику, Вуковар 2016, б. 49, 62

Словнїк руского народного язика II, O – Я, Нови Сад 2017, б. 804

Гостушки, Р: Лечење лековитим биљем, Народна књига, Београд, 1979.

Грлић, Љ: Енциклопедија самониклог јестивог биља, Аугуст Цесарец, Загреб, 1986.

Јанчић, Р: Лековите биљке са кључем за одређивање, Научна књига, Београд, 1990.

Јанчић, Р: Ботаника фармацеутика, Службени лист СЦГ, Београд, 2004.

Јанчић, Р: Сто наших најпознатијих лековитих биљака, Научна књига, Београд, 1988.

Којић, М, Стаменковић, В, Јовановић, Д: Лековите биљке југоистичне Србије, ЗУНС, Београд 1998.

Миндел, Е: Витаминска библија, ФаМилет, 1997.

Мишић Љ, Лакушић Р: Ливадске биљке, ЗУНС Сарајево, ЗУНС Београд, ИП Свјетлост, 1990

Стаменковић, В: Наше нешкодљиве лековите биљке, Тренд, Лесковац

Туцаков, Ј: Лечење биљем, Рад, Београд, 1984.

Вонкашнї вязи

https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%98%D0%B2%D0%B0%D1%9A%D1%81%D0%BA%D0%BE_%D1%86%D0%B2%D0%B5%D1%9B%D0%B5 Ивањско цвеће, Википедија на српском језику, sr.wikipedia.org

https://herbasvet.com/lekovite-biljke/ivanjsko-cvece/ IVANJSKO CVEĆE, Herbasvet vebsajt, herbasvet.com

https://pfaf.org/user/Plant.aspx?LatinName=Galium+verum Galium verum - L. , Plants For A Future vebsajt, pfaf.org