Ґузбанок

File:Illustration_Buxus_sempervirens0.jpg

Наукова класификация

Царство: Plantae

Кладус: Tracheophytes

Кладус: Angiospermae

Кладус: Eudicotidae

Ряд: Buxales

Фамилия: Buxaceae

Род: Buxus

Файта: B. sempervirens

Биномне мено

Buxus sempervirens L.

Ґузбанок (лат. Buxus sempervirens, серб. шимшир, у укр. диял. букшпан, ґушпан, ґрушпан, слц. диял. krušpan, grušpan, вост. слц. budzban, budzbánok, поль. bukszpan, у руских валалох сиверней Мадярскей бузбанок. Пременєта нєм. назва Buschbam, можлїве прейґ мадяр. диял. gruspán, günspan, kuruspán, puszpáng. Наша назва ґузбанок настала од бузбанок як резултат дистинктивней асимилациї бб ˃ ґб) – вичножелєна файта з истоменового роду Buxus).

Розширеносц: ґузбанок медитеранско-горски елемент, терциярни реликт. Його природни ареал зложени з двох часцох: заходна, хтора облапя Алжир, сиверовосточну Шпанию, южну и централну Французку, по Швайцарску и Елзас и восточну, хтора ше пресцера од Истри и Македониї, прейґ сиверней Греческей до Малей Азиї.

Опис файти: ґузбанок рошнє як густо розконарени черяк або нїзке древо, висини до 8 метери. Лїсца му вайцасти або елиптични, длугоки коло 20 центи, з обидвох бокох голи и блїщаци. Кед ше их почуха, приємно пахню. Хлопски и женски квитки позберани вєдно у клупкастих ґириздочкох у пазухи лїсца. Квитнє вчас на яр. Плоди – капсули дозреваю у юнию.

Условия бивальнїку: ґузбанок добре подноши сушу и нїзки температури. Под'єднак добре рошнє на слунечних положеньох и у циню. Одпорни є и на городски условия. Ма добру моц вигнац младнїки и лєгко ше веґетативно розмножує. Барз добре подноши орезованє и штриганє. Рошнє досц помали, алє є зато длуговични.

File:Vrtbovsk%C3%A1_zahrada%2C_dekor_druh%C3%A9_parteru.JPG

Хаснованє: ґузбанково древо од давна познате по твардосци и черствосци. Стари народи з ґузбанкового древа правели гребенї, батоги, бичи и плохочки. Медзи иншим, ґузбанково древо ше хаснує и за правенє музичних инструментох и салонских стварох до обисца. У наших руских свадзебних обичайох з ґузбанку ше прави млодей венчик (под били венєц), а млодийови покрейтку.

Значносц у ожелєньованю: ґузбанок спада до найчастейше пестованих украсних древенастих файтох. Його хаснованє у ожелєньованю познате ище од античного часу. У заградох старого Риму з нього ше при орезованю и штириганю правело фантастични форми (топиярни форми) - прави "желєни скулптури". И нєшка ше го часто и дзечнє пестує вшадзи и хаснує за рижни наменки як цо живи огради, бордури (нїзки живи огради), топиярни форми, як поєдинєчни черяк або у ґрупох. Пре дробни лїсцочка и компактну коруну барз є декоративни як бордура у ґеометрийно формованих заградкох з квецом цо квитнє. Вигодни є и за комбинованє з файтами хтори маю рижно офарбени лїсца. Добре рошнє и у черепчкох и жардинєрох.

Отровносц и лїковитосц: шицки часци ґузбанку отровни. Єст коло 70 алкалоїди, уключуюци циклобуксин Д. Лїсца и лупа маю количество алкалоїдох коло три посто. Давно ше ґузбанок хасновало процив кашлю, хоротох жалудка и черевох и процив горучки, як цо малария. Як лїк процив малариї, гваря фармацеути, ґузбанок мож поровнац з кинином. Нєшка ше ґузбанок ридко хаснує як лїковиту рошлїну пре його токсичносц, бо дозованє проблематичне. У векших дозох приходзи до поврацаня, корчох, та и до шмерци.

Ґалерия

File:Buxus_near_Fichtengang%2C_Sch%C3%B6nbrunn.jpg

File:Buxus_sempervirens_IP1204022.JPG

File:Frue_kirkeplads_04.JPG

File:Buxus_sempervirens_2.jpg

Литература

Радмила Шовлянски, Словнїк защити рошлїнох и животного стредку, сербско-руско-латинско-анґлийски, Нови Сад 2010, б. 236 Оксана Тимко Дїтко, Назви рошлїнох и животиньох у руским язику, Вуковар 2016, б. 41, 61, 62

Вонкашнї вязи

https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%A8%D0%B8%D0%BC%D1%88%D0%B8%D1%80 Шимшир, Википедија на српском језику, sr.wikipedia.org

https://sh.wikipedia.org/wiki/%C5%A0im%C5%A1ir Vikipedija na srpskohrvatskom jeziku, sh.wikipedia.org

https://sr.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%B8%D0%B2%D0%B0_%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0 Жива ограда, Википедија на српском језику, sr.wikipedia.org