Гавран

Гавран
Наукова класификация
Царство: Тип: Класа: Ряд: Подряд: Фамилия: Род: Файта:	Animalia Chordata Aves Passeriformes Passeri Corvidae Corvus C. Corax
Биномне мено
Corvus corax

Ознаки

Гавран – велька чарна птица, досц векша од врани. То барз интелиґентна животиня хтора коeґзистовала з людзми през тисячи роки и постала предмет числених митох, народних традицийох и литературних творох. Длужина цела му 55–70, розширени кридла 115–139 цм, маса 0,8–1,6 кг. Трима ше звичайно сам, у парох або зоз своїма младима, алє даґдзе дзе єст вецей єдзеня збера ше и у векших ґрупох. Фарба му виєдначена, чарна, як при врани кракачки. Ма вельку главу, вельки оштри чарни джубок кус зогнути долу (висина джубка т.є. грубосц виноши вецей од половки висини глави), кончисти хвост. На гарлє кончисти пиря хтори стирча надолу и напредок формую своєй файти браду.

Фарба самцох и самицох ше нє розликує, самци дакус векши од самицох. Одроснути птици цалком чарни, зоз белавкасту металну ниянсу. Верхня часц джубка ма оштро вистирченого „конїкаˮ и малу квачку на верху. На дзиркох на носу ма напредок обрацену шерсц. Ноги чарни. Пазури вельки, загнути. Очи цмошиви. Млади птички маю чарне нєшвицаце пирє, без металней ниянси. Вони обачлїво менши и верткейши. При лєценю замахую з кридлами частейше як одроснути; при лєценю им тиж обачлїви длуговасти кончисти хвост.

Способ живота и справованє

Концом жими мож провадзиц воздушни бависка гавранох з пикираньом и преврацаньом на хрибет. Лєт маю швидки, нє так часто замахую з кридлами, дакеди им мож чуц маханє кридлох. Гавран ше може тримац, „стацˮ на єдним месце у воздуху. По жеми крача, пред лєценьом даскельо раз подскочи. Характеристичне за нїх нїзке дудняце ґравчанє „крук-крукˮ, а за младих „кра-краˮ. Видавaю и други, досц розлични сиґнали.

Паровац ше починаю кед маю два роки. Пари самицох и самцох стаємни. Гнїздо звичайно правя сами, алє дакеди ше уселя и до цудзих гнїздох. У єдним гнїздзе жию по даскельо роки. Гнїзда сушедних парох ридко оддалєни менєй од 1 км. Вишедовац младих починаю и скорей як ше шнїг розпущи. Самица знєше 4–6 белавкасто-желєни вайца зоз цмошивима пегами. Шедзи на вайцох 19–21 днї. Самец за тот час карми самицу. Свойо млади кармя обидвойо родичи. Млади охабяю гнїздо кед маю 5–6 тижнї. Кед охабя гнїздо, млади ше ище длуго тримаю коло родичох.

Розпрестартосц

Розширени су скоро по цалей Сиверней полулабди: У Евроазиї, Сиверней Америки и Сиверней Африки. У Европи жиє вшадзи окрем на даєдних арктицких островох и ровнїнских часцох тундри. У степох и централних часцох густих лєсох є ридки. Може жиц и по окраїскох варошох и у вельких паркох. Водзи углавним нєномадски способ живота. През жиму ше концентрує у варошох и валалох.

Жиє по лєсох, ричних долїнох, пустиньох и горох. Гнїздзи ше на високих древох и скалох. У населєньох ше гнїздзи на кулох, турньох и високих будинкох. У остатнїх рокох обачене же ше гнїздзи и по електричних линийох високого напруженя.

Прекармйованє

Гавран шицкоєдзаца птица. Барз значна часц у єдзеню му угинути животинї. Ловя и дробних цицарох (нє векших од заяца), єдза цудзи вайца, млади птички и одроснути птици, ящурки, риби, животинї безпохребцинарох. Гаврани хтори жию у урбанизованих часцох преходза на карменє з одрутками. Дакеди себе збераю резерви єдзеня.

Вонкашнї вязи

• Gavran, Vikipedija na hrvatskom jeziku

• Гавран, Википедија на српском језику