Дюрдьов
Административни податки
Держава Сербия
Автономна покраїна Войводина
Управни округ Южнобачки
Општина Жабель
Жительство
- 2011 5092
- густосц 29/ km2
Ґеоґрафски характеристики
Координати 45° 19′ 24″ С; 20° 03′ 56″ И
Часова зона UTC+1 (CET), влєце

UTC+2 (CEST)

Абс. висина 175 m
Поверхносц 175,5 km2
Инши податки
Поштове число 21239
Поволанкове число 021
Реґистерска ознака NS

Ґеоґрафски прикмети

ушориц

Релєф дюрдюьовского хотара досц ровнїнски. У структури шатви водзаце место ма кукурица, потим жито и ярец, гоч попри тих шацох Дюрдьовчаньох найчастейше споминали по ґереґох. Ловиско Ловарского дружтва Заяц забера поверхносц 8.033 ha з вецей файтами дзивини. Дюрдьов оддалєни 25 km од Нового Саду.

История

ушориц

Перше населєнє на месце нєшкайшого Дюрдьова ше спомина 1513. року як маєток  сримского владики. Його назви ше меняли, алє етимолоґийно були барз подобни нєшкайшому; Almas-Szent György, Gyứrken, Ђурђевац. У чаше под Турками тото населєнє припадало  тительскей нахиї после чого воно остало подполно пусте.  Насельованє нєшкайшого Дюрдьова почало 1800. року  кед ше 203 фамелиї приселєли зоз Темерину як гранїчаре (шайкаше). Новим жительом додзелєна жем хтору буду обрабяц, як и материял за хижи, безплатне нашенє и ошлєбодзенє од порцийох на три роки. Теди основана и православна парохия а перши парохове Йован Попович и Миша Костич принєсли зоз собу и матични кнїжки. Дозволу за вибудов церкви достали 1805. року од Дворского воєного совиту у Бечу. Уж 1806. року збудована православна церква  Св. Вознесеня Господнього.[1]

 
Церква  Св. Вознесеня Господнього

 У першей половки XIX вику висельованє Руснацох зоз їх матичним местох, Керестура и Коцура, предлужене  у двох напрямох: на юговосток  до Нового Саду,  до Дюрдьова и до валалох Шайкашскей и на юг до Шиду и Сриму. За насельованє териториї Шайкашского батальона Руснаци були заинтересовани ище штредком осемдзешатих рокох 18. вику, док Дюрдьов як населєнє ище анї нє бул формовани.  По церковних звитох,  найстарших матичних кнїжкох и церковних хронїкох, коло 1810. року Руснацох  у Дюрдьове  и дзепоєдних местох  Шайкашскей було уж 86 особи. Петнац роки познєйще, 1825. року,  було их 213 особи, з того 25 у Дюрдьове. Перши Руснаци у Дюрдьове були: Микола Сеґеди, Чапко, Бабянски, Паланчаї, Дїтко, Преґун, Михал Маґоч и Ферко Молнар.

Гавриїл Костельник у Хронїки грекокатолїцкей парохиї у Керестуре наводзи же ше Руснаци, хтори перши пришли до Дюрдьова, посербели. Їх число ше обачлїво зменшало под час револуциї 1848. року.  У другей половки XIX вику шлїдзела нова габа присельованя Руснацох так же  концом седмей децениї XIX вику у Шайкашскей єст коло 400 Руснацох. 1890. року у Дюрдьове єст коло 800 Руснацох, а концом вику, 1900. року  у Дюрдьове жили 4.465 особи: 2.937 Серби, 1.119 Руснаци,  332 Мадяре и 72 Нємци. Руснаци теди представяли штвартину жительох валала. .

З часом ше їх число звекшовало та их так 1910. року було вкупно 1476, 1921. – 1675, 1931. – 2129, 1948 – 2311, 1953 – 2298, 1961. – 2213, 1971. – 1908, 1981. – 1700, 2002. – 1197, а нєшка єст коло 900 Руснацох.

Духовни живот

ушориц

Як ше число Руснацох у Дюрдьове звекшовало так ше вони почали и лєпше орґанизовац. Унапредзовали ґаздованє алє и лєпше орґанизовали  дружтвени, образовни и  духовни живот. Руснаци у Дюрдьове достали свой простор за богослуженя уж 1880. року, кед им Дюра Виславски уступел предню хижу у своїм обисцу. Ту направена и дзвонїца а дзвон Дюрдьовчанє достали  з керестурскей Водици,  перши лавки до школи од Коцурцох, сами жителє дали свойо обисца за першу церкву и школу, обезпечели пенєж за купованє порти за нову школу и порту за церкву.

Од 1892. року почала еґзистовац  грекокатолїцка парохия Дюрдьов та вона  надалєй водзела  старосц о своїх вирнїкох у Шайкашскей. Парохия уж початком 1893. року достала и свойого стаємного священїка, Андрия Лабоша младшого. Приоритет у планох першого грекокатолїцкого пароха у Дюрдьове була активносц вязана за вибудов церкви. Його жаданя ше почали витворйовац аж 1900. року. Средства за будованє обезпечени так же Министерство угорскей влади дало 8.000 коруни, а остаток средствох зберани од жительства. Дзвон до першей церкви достали  з керестурскей Водици,  перши лавки до школи од Коцурцох, сами жителє дали свойо обисца за першу церкву и школу, обезпечели пенєж за купованє порти за нову школу, порту за церкву и збудовали церкву пошвецену Рождеству Пресвятей Богородици.[2].

Грекокатолїцка церква Рождества Пресвятей Богородици,(видео зоз дрона)
Од 1906. року на месце грекокатолїцкого пароха ше находзел священїк Максимилиян Хранилович хтори ту остал по 1912. рок, кед за нового пароха 1912. року поставени Дюра Биндас. Його дїялносц на полю вирского и народного просвищованя була всестрана. Закладал ше за вибудов новей школи, а за старших жительох основал читальню хторей дал мено Ґаздовске дружтво.

После Дюри Биндаса до грекокатолїцкей парохиї у Дюрдьове пришол священїк Мирко Боїч. Його дїялносц на подзвигованю вирского и културно-просвитного живота при Руснацох у Дюрдьове була рижнородна и плодна. Попри стараня о отримованю самей парохиї, вон основал Читальню младих Русинох, Кредитну касу, а з його заслугу на руским теметове 1927. року вибудована каплїчка. Тот священїк напущел дюрдьовску парохию 1936. року, а на його место пришол Михал Бесерминї и остал ту длуго после Другей шветовей войни. На його место пришол Владимир Пап Дюрань, а окремну значносц у историї рускей парохиї вшелїяк припада о. Йоакимови Холошняйови, хтори у нєй службовал од 1971. по свою шмерц. Таку традицию нєшка предлужел и його син – о. Михаил Холошняй.

Економски живот у валалє

ушориц

Руснаци свою еґзистенцию базовали скоро виключно на польопривредней продукциї, гоч ше константно зочовали з нєдостатком обрабяцей жеми. Аґрарна реформа котра запровадзена штредком 19. вику питанє власнїцтва над жему ришела лєм за єдну часц парастох, покля векша часц жила у худоби. Пре илустрацию, под час снованя Кральовини СГС, на єдного Руснака ишол гольт и пол жеми. Таки маєток бул достаточни лєм за основну еґзистенцию, та велї поставали наднїчаре.

Цо ше дотика пестованя польопривредних културох, до вельких пременкох пришло после 1945, окреме шейдзешатих рокох 20. вику кед дюрдьовски польопривреднїки почали продукцию заградкарских културох, насампредз гращку и ґереґох, а потим и паприґи.

У Дюрдьове ше у велькей мири пестовало конопу. Исновала кудзелярня як и Кудзелярска  задруґа хтора основана 1940. року. Розуми ше, було и гевтих цо ше занїмали з рижнима файтами ремеслох. З архивних списох дознаваме же у медзивойновим периодзе у валалє були заступени шлїдуюци ремесла: байбере, кушнїре, ковалє, ципеларе, тишлїре, тарґовци, месаре, бочкораше, скравци, муляре, шлосере, коминяре и други. Як ше число тих ремеселнїкох меняло, шведочи попис шеґертох и майстрох у периодзе 1927–1931. Вкупне число шеґертох у тим периодзе було 68, а медзи нїма були 18 Руснаци. После 1945. число ремеселнїцких мигельох ше зменшовало, алє по шейдзешати роки заш лєм робели 82 ремеселнїки, од хторих 36 були рускей етнїчней припадносци.

Руска култура и просвита

ушориц

Присельованє Руснацох осемдзешатих рокох 19. вику створело потребу за школу по руски та прето 1880. року у валалє основана Руска школа, змесцена у будинку нєшкайших улїчкох Краля Петра Першого и Рускей. Перше то була скромна набивана хижа з учальню хтора настала з валяньом преградного мура медзи двома хижами, а у заднєй хижи бул квартель за учителя. Спочатку, наставу окончовали поєдини грамотни парасти, а найчастейше то були дзияци. Перши таки "учитель" бул Дюра Кираль, а после нього Янко Ґубаш. Пре подли квалитет настави, Руснаци у Дюрдьове порушали 1883. року инициятиву за снованьом державней школи цо и витворене 1884. кед основана Руска державна школа. Настава у нєй отримована на державним, мадярским язику, а перши учитель бул Антоний Терек. Число руских дзецох нєпреривно росло, та проблем змесценя школи и далєй бул присутни. Вибудов нового руского школского будинку почал 1914, була претаргнута под час Першей шветовей войни, а вец знова предлужена по ошлєбодзеню и будинок шветочно отворени 1923. року. Руска державна школа приключена Державней сербскей основней каждодньовей школи кед достава назву Державна основна школа у Дюрдьове и од теди розвой школства у Дюрдьове провадзиме през роботу єдней школи. Цикави податок же 1939. року у сербским оддзелєню було вкупно 278 школяре, а у руским – 261 школяр. През свою историю школа у Дюрдьове пременєла даскельо назви, а нєшка ма назву Основна школа Йован Йованович Змай.

По Першу шветову войну, културни и дружтвени живот Руснацох бул скромни и углавним ше одвивал у рамикох грекокатолїцкей церкви и школи. Медзитим, були присутни и други традицийни форми забави и друженя, часто вязани за християнски швета и фамелийни преслави. Можебуц найприсутнєйша форма забави при дюрдьовских Руснацох були  пратки орґанизовани у жимских мешацох, док у лєтнїх мешацох огранизовани роґлї, кед ше младеж зберала на драже пред дачиїм обисцом и забавяла ше до позних годзинох. У дзепоєдних валалских карчмох (Чордашова, Копчанского, Планчакова) орґанизовани танци и бали, теди окреме популарна форма дружтвеного живота у цалей Монархиї, ище од першей половки 19. вику. Иснує податок же перши руски бал у Дюрдьове орґанизовани 1923. року у Чордашовей карчми. Була то свойофайтова атракция у влалалє, хтора заинтриґовала окреме младеж, алє и других жительох. Други традицийни форми забави вязани за церковни швета, а на окремни способ було означоване швето Рождества Пресвятей Богородици, хторому пошвецена грекокатолїцка церква у Дюрдьове.

У Дюрдьове од розвояченя Батальона по Першу шветову войну исновала єдна читальня – ткв. Руска читальня, основана 1900. року. Тоту читальню основал грекокатолїцки священїк Андрий Лабош, вєдно з учительом Александром Котом, хтори у нєй отримовали велї преподаваня у цилю народного просвищованя. Зазначене же Руснаци дзечнє одходзели до Читальнї и були дисциплиновани "як дзеци у школи". Дюра Биндас 1912. року основал Ґаздовске дружтво, а од 1913. року у Дюрдьове иснує Општинске привредне дружтво хторе припадало виключно Руснацом. После Першей шветовей войни основана Читальня на инициятиву священїка Мирка Боїча и була змесцена у карчми Дюри Хромиша – Бобаля и робела каждого штвартку.

Културно-просвитни живот Руснацох у Дюрдьове достанє свойо орґанизовани форми аж по снованю Руского народного просвитного дружтва 1919. року. Инициятива за його снованє рушела праве з Дюрдьова. Священїк Дюра Биндас у своїм писме од 13. децембра 1918. року послал вкупней рускей интелиґенциї поволанку за снованє єдней єдинственей рускей националней орґанизациї! У Дюрдьове уж 2. марца 1919. отримана схадзка у дворе тедишнєй рускей школи кед формовани Народни руски месни просвитини одбор, чий предсидатель бул о. Дюра Биндас. Попри РНПД-а, часц рускей интелиґенциї основала орґанизацию Културно-просвитни союз югославянских Русинох (КПСЮР), хтора од 1934. року мала свою секцию и у Дюрдьове. Єй предсидатель бул Янко Хромиш – Бачи Горки.

У медзивойновим периодзе, були и други форми дружтвеного живота у Дюрдьове. Такой по Першей шветовей войни до валалу пришол Иван Владимирович Розанов, русийски емиґрант. Вон 1921. року основал хор хтори насампредз виводзел духовну музику и робел по 1936. рок. Мено його хороводителя ноши и нєшкайши хор грекокатолїцкей парохиї – Розанов. Початки театралного аматеризма при дюрдьовских Руснацох вяжу ше за 1923. рок кед виведзена перша дилетантска театрална представа – Ґу Христови (автор: Гавриїл Костельник), а пририхтали ю учительки Феброна Еперт и Верунка Рац, як и представа На синокосу (автор:Петро Ризнич Дядя).

Културно-просвитне дружтво Тарас Шевченко основане 21. септембра 1948. року. Тото дружтво 15. марца 1981. року  пременоване до  Културно уметнїцке дружтво Тарас Шевченко, у Дюрдьове  познате под популарну назву Матка.  Тото КУД зоз свою дїялносцу  чува  руски шпиванки, розвива театер (у КУД по нєшка одбавени  вецей як 30  аматерски театрални фалати),  руске облєчиво,  танєц и обичаї Руснацох, алє и других народох зоз хторима Руснаци вєдно жию.

Руснаци у Дюрдьове укладаю вельки усиловносци же би зачували нє лєм свой национални идентитет, алє и идентитет валала у хторим жию. Чуваню духовней култури у велькей мири вшелїяк доприноши грекокатолїцка парохия, потим КУД Тарас Шевченко и школа. Же би ше зопарло нєставанє єдней часци руского културного скарбу, велька заслуга припада о. Михаилови Холошняйови хтори з вельким ентузиязмом позберал вельке количество историйного и етнолоґийного материялу, множество драгоциних рукописних и друкованих кнїжкох и зоз тим створел єдну красну музейну збирку под назву Руска одлога составену зоз 1229 артефактох материялней култури Руснацох.

Демоґрафия

ушориц

У валалє Дюрдьов жию 3872 полнолїтни жителє, а штредня старосц жительства виноши 37,1 роки (35,7 при хлопох и 38,5 при женох). У валалє єст 1638 обисца и у обисцу штреднє биваю 3,14 особи.

Демоґрафия[3]
Рок Жительох
1948. 5.008
1953. 4.819
1961. 4.669
1971. 4.531
1981. 4.668
1991. 4.517 4.472
2002. 5.137 5.263
Етнїчни состав спрам попису зоз 2002. року[4]
Серби 3.538 68,87%
Руснаци 1.197 23,30%
Роми 131 2,55%
Югославянє 61 1,18%
Мадяре 46 0,89%
Горвати 26 0,50%
Словаци 18 0,35%
Румуни 7 0,13%
Муслиманє 7 0,13%
Чарногорци 6 0,11%
Українци 4 0,07%
Нємци 4 0,07%
Словенци 3 0,05%
Руси 2 0,03%
Македонци 2 0,03%
Бунєвци 1 0,01%
Албанци 1 0,01%
Нєпознате 24 0,46%

Вонкашнї вязи

ушориц

Ґалерия

ушориц

Референци

ушориц
  1. Сербски сион, Карловци 1893. року
  2. Мирон Жирош: Руски жителє у Новим Саду и Шайкашскей до 1850. року, Бачванско-сримски Руснаци дома и у швеце 1745-1991, том I , 1997, б. 297
  3. „Кнїжка 9”. Жительство, компаративни препатрунок числа жительох 1948, 1953, 1961, 1971,1981, 1991,2002, податки по населєньох (PDF). [1] Беоґрад: Републични завод за статистику. май 2004. ISBN 86-84433-14-9.
  4. „Кнїжка 1”. Жительство, национална и етнїчна припадносц,податки по населєньох. [2] Београд: Републички завод за статистику. фебруар 2003. ISBN 86-84433-00-9.