Михайло Варґа
Михайло Варґа (*17. април 1952—†9. април 2019), културни и дружтвено-политични активиста и єден з найталантованших ґлумцох у аналох театралней уметносци на руским язику у Югославиї и Сербиї.
| Михайло Варґа | |
|---|---|
 | |
| Народзени | 17. априла 1952. року |
| Умар | 9. априла 2019. (67) |
| Державянство | югославянске, сербске |
| Язик творох | руски |
| Школа | Школа школярох у привреди |
| Период твореня | 1967—2018. |
| Жанри | ґлума, рецитованє, култура |
| Поховани | у Руским Керестуре |
| Припознаня | Златна значка КПЗ Сербиї (1986),
Зарї култури КПЗ Кула (1988), на Союзним фестивалу у Требиню 1990. року є преглашени за найлєпшого ґлумца-аматера |
Биоґрафия
ушорицМихайло Варґа ше народзел 17. априла 1952. року у Руским Керестуре. Ту закончел основну школу 1967. року, а Школу школярох у привреди 1970. року закончел у Кули. Такой после законченей школи почал робиц у приватнїка, а вец у Фабрики мебльох Дрина у Вербаше. Потим прешол на роботу службенїка у Новинско-видавательней установи Руске слово Нови Сад, з роботним местом у Руским Керестуре, и оталь пошол до пензиї.
Михайло Варґа бул у малженстве зоз Дарину родз. Орос. Мали двох синох, Михайла и Владимира.
Дружтвено-политични анґажман
ушорицВарґа як омладинєц бул вецей роки активни у Младежскей орґанизациї валала, як член предсидательства, а єден дворочни мандат, 1975/76. року, бул и предсидатель. У тим чаше бул и член Општинского комитету младежи. Були то роки кед Младежска орґанизация була окреме активна и орґанизовала велї активносци у новозбудованим младежским доме. Познєйше Варґа бул активни и у политичним живоце и бул вибрани и до Совиту Месней заєднїци, а коло 20 роки окончовал и длужносц секретара Месного здруженя СУБНОР-у.
Досяги у рамикох театралней уметносци
ушорицМихайло Варґа бул, од половки 60-их рокох, член театралней секциї у основней школи и танєчней секциї у Доме култури у Руским Керестуре а познєйше помагал културну мисию Дома култури анґажуюци ше у комисийох Фестивала култури Червена ружа.
Зоз театралну дїялносцу ше почал занїмац ище як штернацрочни школяр 1966. року. Бавел у театралним фалаце Дзивче зоз ширками Г. К. Андерсена (режисер Йовґен Медєши). Перши театрални фалат за старших, у котрим и вон достал улогу, була комедия Жоржа Фейдоа Пан ловар у режиї новосадского режисера Михайла Василєвича и його помоцнїка Витомира Бодянца. Од теди Михайло Михал Варґа постал стаємни член Керестурскей сцени АРТ/РНТ Дядя, познєйше Руского народного театра Петро Ризнич Дядя Руски Керестур, аж по час кед му чежка хорота зопарла шицки активносци.
Бул єден з найталантованших ґлумцох у историї Руского народного театра Петро Ризнич Дядя, а мож повесц нє лєм у рамикох керестурскей сцени театра, алє и у цалей рускей националней заєднїци у нашей жеми. Шведоча то и велї награди и припознаня хтори освоєл за вецей як 50 роки, а спомедзи котрих окреме значни: Златна значка КПЗ Сербиї (1986), Зарї култури КПЗ Кула (1988), а на Союзним фестивалу у Требиню 1990. року є преглашени за найлєпшого ґлумца-аматера.
Од 1967. по 2018. рок одбавел 41 улогу, а скоро шицки були главни. Попри тим, значне число зоз спомнутих представох було адаптоване и зняте за телевизию, а тиж и за радио. Вецей роки поряднє участвовал у рижних радио драмох за емитованє на руским язику, записаних на маґнетофонску пантлїку, та ше и нєшка репризую.
Михайло Варґа умар 9. април 2019. року. Поховани є на теметове у Руским Керестуре.
Михайло Варґа ґлумел у тих театралних фалатох:ушориц | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Рок | Театрални фалат
|
Улога
|
Рок | Театрални фалат
|
Улога
| ||
| 1967. | Г. К. Андерсен: ДЗИВЧЕ ЗОЗ ШИРКАМИ | 1996. | Дю. Папгаргаї: ЖОБРАЧА ГОРА | ||||
| 1972. | Ж. Фейдо: ПАН ЛОВАР | Ґонтран | 1998. | О. Вампилов: ЛОВ НА ДЗИВИ КАЧКИ | Дима, келнер | ||
| 1976. | Е. М. Ремарк: ОСТАТНЯ СТАНЇЦА | Маврер | 1999. | Ж. Фейдо: ПАН ЛОВАР | |||
| 1977. | М. В. Ґоґоль: РЕВИЗОР | Бобчински | 2000. | Й. С. Попович: ПОКОНДИРЕНА ТИКОВКА | |||
| 1978. | А. Вампилов: РОЗЛУКА У ЮНИЮ | Букин | 2001. | Дю. Папгаргаї: ДВА КАРТИ ЗА ЄРУСАЛИМ | Брундза | ||
| 1979. | Бертолд Брехт: ОПЕРА ЗА ТРИ ҐРОШИ | Едо | 2004. | Р. Доманович: СТРАДИЯ | Начальнїк у министерстве,
шеф делеґациї, граждан | ||
| 1981. | Е. Лабиш - М. Мишел: ФЛОРЕНТИНСКИ КАЛАП | Фадинар | 2005. | Д. Ковачевич: ЗБОРНЕ МЕСТО | Михайло Павлович | ||
| 1982. | Б. Нушич: ПОДОЗРИВА ОСОБА | Жика, срезки писар | 2005. | Муза Павлова: КАРУСЕЛ | Идиот | ||
| 1983. | Михайло Ковач: ОРАЧЕ | Микола | 2006. | М. Канюх: ВЕЛЬКА ПТИЦА | Велька птица | ||
| 1984. | Дю. Скарничи - Р. Тарабузи: КАВИЯР И ҐЕРШЛА | Антонио | 2007. | Б. Пекич: У ЕДЕНУ НА ВОСТОКУ | |||
| 1985. | Михайло Ковач: ГРИЦОВО ВОЯЧЕНЄ | Гриц | 2011. | АНГЕЛИ ЗИХОДЗА ЗОЗ ВАВИЛОНУ | |||
| 1986. | Дю. Папгаргаї: БАБКИ ЗОЗ СЛАМИ | Алек | 2011. | М.В. Ґоґоль: КОЦКАРЕ | |||
| 1986. | Б. Пекич: ҐЕНЕРАЛЄ | 3. Присутни | 2012. | Ш. Гудак: РУСАЛКА | |||
| 1986. | Б. Пекич: У ЕДЕНУ НА ВОСТОКУ | Нови | 2012. | Христо Бойчев: ОКРУЖНИ ШПИТАЛЬ | |||
| 1988. | А. Н. Островски: ЛЄС | Нєщешлївец | 2013. | С. Орос: НАЦИОНАЛНА СТРАҐЕДИЯ | |||
| 1988. | Б. Пекич: У ЕДЕНУ НА ВОСТОКУ | Нови | 2014. | Ян Лазорик: БЕРЕМЕ ШЕ, ТАК НАМ И ТРЕБА | |||
| 1989. | А. П. Чехов: ПИТАНКИ | Ломов | 2015. | Джон Нортон: ЦО ПОСЛУГА ВИДЗЕЛА | |||
| 1990. | М. В. Ґоґоль: ЖЕНЇДБА | Подколєсин | 2016. | Е. М. Кочиш: ВОНА НЄВИНОВАТА | |||
| 1992. | Дю. Папгаргаї: АҐАФИЯ СТАРОГО ПОПА ДЗИВКА | Митро Попович | 2016. | З. Павлович: ЗАЗБЕРОВАЧЕ ТРУПЛОХ | Гавриїл Костельник | ||
| 1995. | Дю. Папгаргаї: РОВНЯЦКИ СОБЛАЗНЇ | Кирил | 2018. | Милош Николич: КОВАЛЄ | |||
Литература
ушориц- Дюра Латяк, „Михайло Варґа, службенїк, ґлумец-аматерˮ, 50 роки Драмского меморияла Петра Ризнича Дядї, Руски Керестур, 2018. б. 132
- Тамаш, др Юлиян, „Руски театер Дядяˮ, Руски Керестур, лїтопис и история (1745-1991), Месна заєднїца Руски Керестур, 1992, бок 423.
Вонкашнї вязи
ушориц- Умар Михайло Варґа (1952-2019), вистка на Рутенпрес агенциї
- Михайло Варґа (1952-2019) In memoriam на ТВ Войводина
- Мирон Жирош, Мали, алє вельки народ, „Длугорочни ґлумци aмaтерeˮ, Михайло Варґа под числом 33, rdsa.tripod.com
Ґалерия
ушориц-
Михайло Варґа рецитує на єдним литературним сходзе
