Михайло Макай
о. Михайло Макай | |
---|---|
Народзени | 28. октобра 1922. |
Умар | 6. януара 2000. (78) |
Державянство | Кральовина Югославия, югославянске |
Язик творох | руски, українски, сербски |
Школа | Ґимназия Вербас, Вараждин и Ужгород |
Универзитет | Богословски студиї Ужгород, Калоча, Дяково и Заґреб |
Период твореня | 1948—1998. |
Жанри | священїцтво, хороводство, редакторство, публицистика |
Поховани | у Руским Керестуре |
о. Михайло Макай (*28. октобер 1922—†6. януар 2000), священїк, редактор, хороводитель, културни и дружтвени дїяч.
Биоґрафия
ушорицМихайло Макай започал свой живот 28. октобра 1922. року у Руским Керестуре. Народзел ше у численей фамелиї як остатнє, дзевяте дзецко Михала и Мариї нар. Маґоч. Основну школу закончел у Руским Керестуре, а до ґимназиї ходзел у Вербаше, Вараждинє и Ужгородзе, дзе и матуровал. Богословски студиї Михайло Макай започал у Ужгородзе, предлужел у Калочи и Дякове, а докончел у Заґребе. За священїка го 18. юлия 1948. року пошвецел дяковецки римокатолїцки владика Антун Акшамович.
Перша душпастирска служба од 1949. до 1955. року була му на парохиї у Жумберку. Потим два роки бул у Крижевцох секретар владики Гавриїла Букатка, а вец три роки духовнїк богословох у Грекокатолїцкей семинариї у Заґребе и капелан заґребскей парохиї. Од року 1960. по 1962. пошол до Риму на постдипломски студиї у Институту за духовносц. По врацаню з Риму о. Михайло Макай меновани за каноника-кустоса у Крижевцох а источасно предлужел зоз окончованьом длужносци священїка и капелана у Заґребе. Року 1966. року о. Михайло Макай послати за пароха до Руского Керестура и бул меновани за викара Бачкого викарияту, а 1. януара 1969. року за викара Войводянского Викарияту. О. Михайло Макай любел музику и шпиванє. Гоч нє мал окремне музичне образованє, сам научел ноти и грац на гармоники и ґитари. Шицко тото му помогло же би могол водзиц хорске шпиванє, перше у Крижевцох и Заґребе. У Руским Керестуре обновел церковни хор св. Миколая, спочатку мишани, вец хлопски, зоз котрим сам дириґовал, а хор виступал на рижних церковних святочносцох, аж и у иножемстве.
Редактор значних виданьох
ушорицО. Михайло Макай бул насампредз священїк и духовна особа, и як таки зохабел глїбоки шлїди у живоце Грекокатолїцкей церкви у дакедишнїм Крижевским владичестве. А насампредз, парох Макаї, як го звичайни людзе волали, глїбоки шлїд зохабел у шерцох людзох, найвецей своїх Керестурцох, дзе бул парох полни 32 роки. У своєй душпастирскей роботи источашнє дал вельке доприношенє и у видавательстве, у музичним, културним и дружтвеним живоце.
Зохабел о. Макай и материялни памятки, а то штири здания цо их збудовал коло церкви и коло церквочки Водици: вельку салу у церковней порти, хижу на єден поверх у парохиялним дворе, капеланию зoз двома квартелями коло парохиї и хижу на поверх у Водици. Опробовал ше як редактор у видавательней дїялносц церкви у цеку седемдзешатих рокох.
Од 1966. року парох Михайло Макай видал коло пейдзешат кнїжки, кнїжочки, брошури, скрипти и рижни публикациї. Добру часц тих текстох вон сам написал, вельо зложел, вельо преложел з других язикох. Перша кнїжка котру о. Михайло Макай написал и видал, бул катакиз под назву Моя вира, вишол 1965. року, а умножени є на циклостилу. Велька драгоциносц и комплет катакизмох на руским язику, у котрим дзевец окремни кнїжочки. Ґу свойофайтовим учебнїком припадаю и молитвенїк Отче наш (1970), кнїжочка Закон Божи (1975), даскельо дробнєйши кнїжочки зоз текстами хресней драги, дзевятнїцох, колядох, церковних писньох. Єст и єденац скрипти цо их о. Макай видал на циклостилу за потреби Центра за богословску културу у Новим Садзе.
Окремни опус хтори Михайло Макай порихтал творя Християнски календари, збирка од 24. рочних кнїжкох. Перши календар вишол 1968. року (за 1969. рок). Порихтал и видали 16 Християнски календари на українским язику (1977–93). На тих вецей як три тисячи бокох вельо того було публиковане. Тот календар у спомнутим периодзе бул єдина можлївосц публиковац статї вирского и релиґийно-наукового змисту.
О. Михайло Макай пензионовани 1998. року а умар 6. януара 2000. року у шпиталю у Новим Садзе. Поховани є у Руским Керестуре.
Литература
ушорицМиз Р. Живот чече и капка. История парохиї у Руским Керестуре. Нови Сад, 2010.
Вонкашнї вязи
ушориц- Од Календара по Енциклопедийни прегляд и Святе писмо, вебсайт НВУ Руске слово, 8. юлий 2019.
- 100 роки од народзеня о. Михайла Mакая, Рутенпрес, 26. октобер 2022.
- Макай Михайло, Енциклопедія Сучасної України