Мотиль

Мотилї
Наукова класификация
Домен: Царство: Тип: Класа: (нєранґоване): Ряд:	Eukaryota Animalia Arthropoda Insecta Amphiesmenoptera Lepidoptera Linnaeus, 1758
Надфамилиї
• Hesperioidea • Hedyloidea • Papilionoidea • Micropterigoidea • Heterobathmioidea • Eriocranioidea • Acanthopteroctetoidea • Lophocoronoidea • Neopseustoidea • Mnesarchaeoidea • Hepialoidea • Nepticuloidea • Incurvarioidea • Palaephatoidea • Tischeriodea • Simaethistoidea • Tineoidea • Gracillarioidea • Yponomeutoidea • Gelechioidea • Zygaenoidea • Sesioidea • Cossoidea • Tortricoidea • Choreutoida • Urodoidea • Galacticoidea • Schreckensteinioidea • Epermenioidea • Pterophoroidea • Aluctoidea • Immoidea • Axioidea • Hyblaeoidea • Thyridoidea • Whalleyanoidea • Pyraloidea • Mimallonoidea • Lasiocampoidea • Geometroidea • Drepanoidea • Bombycoidea • Calliduloidae • Noctuoidea

Мотилї (лат. Lepidoptera, серб. лептири, поль. motyle, слц. motýle) други по велькосци ряд инсектох, хторому припадаю дньово мотилї, молї и ноцни мотилї. Одроснути єдинки маю два пари мембранасти кридла и устов апарат прилагодзени за хлїпанє.

Ряд ма коло 180.000 файти подзелєни до 127 фамилийох и 46 надфамилийох. Дньово мотилї (Rhopalocera) то вельки кладус зоз шора мотильох (Lepidoptera). Одроснути дньово мотилї маю вельки, часто кричацо офарбени кридла, хтори обачлїво трепеца док лєца.

Мотилї преходза през подполну метаморфозу, хтора облапя штири фази животного циклусу. Кридлати одроснути єдинки нєшу вайца на рошлїну зоз хтору ше їх лїчинки, познати як гушенїци, буду кармиц. Гушенїци рошню, дзекеди барз швидко, а кед ше зошицким розвию, заґалеткую ше до бабки. Кед ше метаморфоза закончи, скорка на бабки ше подре, одроснути инсект ше пендра и кед ше кридла преширя и осуша, вон одлєци. Даєдни мотилї, окреме у тропских крайох, маю даскельо ґенерациї у єдним року, док други маю єдну ґенерацию, а даєдним файтом хтори населюю жимнєйши бивальнїки, треба и даскельо роки же би прешли през цали животни циклус.

Мотилї часто полиморфни и велї файти хасную камуфлажу и мимикрую же би обкеровали своїх предаторох. Даєдни мотилї и молї жию у симбиози або коменсалилизме з другима орґанизмами (напр. з брамушками). На велї мотилї нападаю паразити и паразитоїди, хтори жию у целох других орґанизмох, уключуюци протозои, двокридлово инсекти, даєдни файти осох и других безпохребцинарох, або су плєн других орґанизмох. Даєдни файти мотильох чкодлївци (док су у фази лїчинки), бо можу очкодовац домашнї шаца або древа; други файти опращковаче даєдних рошлїнох, а гушенїци даєдних файтох мотильох єдза чкодлїви инсекти.

Биолоґия

Основни прикмети – Одроснути мотилї маю два пари кридла рижних фарбох хтори пиґментовани з меланином, цо им дава чарну и кафову фарбу, як и з дериватами уринскей квашнїни и флавонами хтори им даваю жовту фарбу, а микроструктури лупкох и мохоткох правя структурну офарбеносц од хторей походза белава, желєна, червена фарба и ефект прелїваня у дугових фарбох.

Як и при шицких инсектох, цело мотильох подзелєне на три часци: главу (caput), перша (thorax) и брух (abdomen). Перша маю три сеґменти, кажди з єдну пару ногох. За розлику од векшини фамилийох дньових мотильох, моль може мац цверенкасти або пиркасти антени. Цицалка, кед ше нє хаснує, скруцена до спирали, а хаснує ше за цицанє нектару з квиткох.

Кридла дньових мотильох релативно блядих фарбох, за розлику од векшини мольох хтори лєца вноци и чийо кридла часто офарбени так же им оможлївюю добру камуфлажу. Дньово мотилї, кед мирую, тримаю кридла просто над целом, а молї тримаю свойо кридла водоровно (при чим кридла дорушую поверхносц на хторей моль стої) або их зукосом положа прейґ цела.

Лїчинки дньових мотильох, гушенїци, маю моцни глави на хторих змесцени кратки моцни устови прибор за кусанє поживи, найчастейше лїсца. Маю цилиндрични цела, брух ма дзешец сеґменти, звичайно зоз пейцома парами фалшивих ногох на сеґментох 3, 4, 5, 6 и 10; на першох ше находза три пари правих ногох хтори маю пейц сеґменти. Велї гушенїци добре камуфловани; други апостематики блядих фарбох хтори маю шерсцоки з токсичнима хемикалиями з рошнїнох хтори єдза. Бабки дньових мотильох, за розлику од мольох, нє закруцени до ґалеткох. Велї файти мотильох полно диморфни. Векшина файтох дньових мотильох ма ZW детерминацию полу, дзе женски пол гетероґаметни, а хлопски гомоґаметни.

Миґрация

Велї дньово мотилї преходза вельки оддалєносци под час своїх миґрацийох. Тоти миґрациї ше можу одвивац у вецей ґенерацийох и анї єдна поєдинєчно нє закончи цалу драгу. Популация монархох у восточней Сиверней Америки, же би ше прежимовала, лєци на югозаход до Мексика, при чим преходзи на тисячи километри. На яр приходзи до миґрациї у процивним напряме.

Дньово мотилї ше ориєнтую припатраюци ше на нєбо. Вони видза поларизовану шветлосц, та ше прето можу ориєнтовац аж и кед похмарене.

Ваїчка

Ваїчка дньових мотильох защицени з тварду часцу вонкашнього пасма обмотку хтори ше вола хорион. Вон обложени з ценким пасмом воску хтори чува ваїчко од висушованя пред тим як цо лїчинка ма часу зошицким ше розвиц. Кажде ваїчко ма вельке число дробни отвори тевчирох на єдним концу. Циль тих дзиркох оможлївиц же би сперма вошла и оплодзела ваїчкову клїтинку. Ваїчка дньових мотильох варирую по велькосци и форми медзи файтами, алє су звичайно у вертикалним положеню и крашнє моделовани. Даєдни файти мотильох нєшу ваїчка поєдинєчно, а други у серийох. Велї самички знєшу медзи сто и двасто ваїчка.

Ваїчка дньових мотильох притвердзени за лїсце з окремним лїпкачом хторе швидко постава тварде. Тото лїпкаче деформує ваїчка, а мож го лєгко видзиц бо окружує базу каждого ваїчка и формує менискус.

Ваїчка скоро вше на рошлїнох. Кажда файта дньового мотиля ма свою палету рошлїнох-домашнїх. Даєдни файти дньових мотильох огранїчени лєм на єдну файту рошлїни, а други хасную вецей рошлїнски файти, часто уключуюци и припаднїкох єдней фамилиї.

Фаза ваїчка тирва даскельо тижнї при векшини файтох дньових мотильох, алє ваїчка знєшени пред саму жиму, окреме у реґионох з умерену климу, прехода през фазу дияпаузи (мированя), а вилягню ше лєм на яр. Даєдни дньово мотилї з реґионох цо маю умерену климу, знєшу ваїчка на яр, а гушенїци ше вилягню на лєто.

Гушенїци

Лїчинки дньових мотильох – гушенїци єдза лїсце рошлїнох и препровадзую практично цали свой час у єдзеню и глєданю єдзеня. Гоч гушенїци векшини файтох рошлїноєди, гушенїци даєдних файтох предатори: Spalgis epius є щитасти уши, а файти з фамилиї белавих мотильох, як цо Liphyra brassolis, єдза лїчинки брамушкох. Вони комуникую з брамушками так же хасную вибрациї хтори ше преноша през подлогу. Брамушки даваю одредзени ступень защити тим гушенїцом, а вони натомест вилучую медову росичку. Даєдни гушенїци наводза брамушки з роду Myrmica же бих однєсли до брамушкових колонийох, дзе єдза брамушково ваїчка и лїчинки.

Природни нєприятелє – Найчастейши природни нєприятелє дньових мотильох птици, а ноцних - пергаче. Мухи нєшу ваїчка на гушенїци, а навалентни оси - до гушенїци. Гушенїцово цело служи як покарма лїчинком паразитскей мухи або оси. Хватаци птици и паразити отримую природну ровновагу и онєможлївюю же би ше мотилї барз намножели и же би їх гушенїци нанєсли чкоди рошлїном кармительком.

Литература

• Оксана Тимко Дїтко, Назви рошлїнох и животиньох у руским язику, Вуковар 2016, б. 14, 15, 6, 17. ==

Вонкашнї вязи

• Лептир. Википедија на српскохрватском језику, sh.wikipedia.org/wiki/

• Лептири. Википедија на српском језику, sr.wikipedia.org/sr-ec/