Шветлосц то часц спектру електромаґнетного зарйованя котрому обсяг габових длужинох видлїви з голим оком. Дараз ше гутори и видлїва шветлосц цо би бул плеоназем кед би ше термин шветлосц нє хасновал и у ширшим смислу же би означел електромаґнетне зарйованє гоч хторей габовей длужини (поведзме ултралилово зарї, хтори чловек нє видзи з голим оком, а хтори виволую флуоросценцию рижних материялох, часто ше наволую чарне шветло). Видлїва шветлосц ше обично дефинує як радияция у обсягу габових длужинох од коло 400 нанометери (nm), або 400×10−9 m, по коло 700 нанометери – медзи инфрачервену (зоз длугокима габовима длужинами) и ултралилову (зоз краткима габовима длужинами)[1][2]. Часто ше инфрачервени и ултралилови обсяг тиж наволує шветло.

Шветлосц
Дисперзия зарї билей шветлосци у троугластей призми. Приходзи до роздвойованя длугших габових длужинох (червене) и кратших габових длужинох (белаве).
лилова 380–450 nm
белава 450–495 nm
желєна 495–570 nm
жовта 570–590 nm
помаранчецова 590–620 nm
червена 620–750 nm

Главне жридло шветлосци на Жеми то слунко. Слунко, як и други гвизди, у процесу термонуклеарней реакциї стваря фотони, єдна часц так настатих фотонох, хтори ношителє електромаґнетного зарйованя и шветлосци, ошлєбодзує ше зоз Слунка. Слункова шветлосц дава енерґию хтору желєни рошлїни хасную за формованє цукрох, часто у форми ґлукози, а тоти цукри одпущую енерґию до живих существох хтори ше з нїма кармя(5). Процес фотосинтези дава виртуелно шицку енерґию хтору хасную живи существа. Историйно, ище єдно важне жридло шветлосци за людзох бул огень, од античних огньох по модерни керозински лампи. З розвойом електричного шветла и лоґорских електроенерґетских системох, електричне ошвиценє скоро подполно заменєло шветлосц огня. Даєдни файти животиньох ґенерую власну швелосц, цо ше наволує биолуминисценция. Наприклад, швицаци хробаки хасную шветлосц же би лоцировали парнякох.

Примарни свойства видлївого шветла то интензитет, напрям пропаґациї, спектер фреквенцийох або габових длужинох, и поларизация. Єй швидкосц у вакууму, 299,792,458 метери у секунди, то єдна з фундаменталних константох природи. За видлїву шветлосц, як и за шицки типи електромаґнетней радияциї (EMR), експериментално утврдзене же ше вше рушаю з тоту швидкосцу у вакууму[3].

На тим рисунку приказани час ширеня шветлосци од Жеми (лїво) по Мешац (право), хторе тирва 1,255 секунди

У физики термин шветлосц ше дакеди одноши на електромаґнетну радияцию гоч хторей габовей длужини, нєзависно од того чи є видлїва. У тим смислу зарї, X-зарї, микрогаби и радио габи тиж шветлосц. Як и шицки типи шветлосци, видлїва шветлосц ше емитує и абсорбує у барз малих „пакетох“ наволаних фотони, и манифестує свойства габох и часточкох. Тото свойство ше наволує габово – корпускуларна дуалносц. Виучованє шветлосци, познате як оптика, значна виглєдовацка обласц модерней физики.

Референци

ушориц
  1. International Lighting Vocabulary Архивоване 27. 2. 2010. на Wayback Machine. Number 17.4. CIE, 4th edition.
  2. Cecie Starr. 2005. Biology: Concepts and Applications Thomson Brooks/Cole.
  3. svjetlost Hrvatska enciklopedija. Leksikografski zavod Miroslav Krleža. 2017.