Никола Коперник
| Никола Коперник | |
|---|---|
 Никола Коперник, астроном
| |
| Особни податки | |
| Датум народзеня | 19. фебруар 1473. |
| Место народзеня | Торунь, Яґелонска Польска |
| Датум шмерци | 24. май 1543. (70) |
| Место шмерци | Фромборк, Яґелонска Польска |
| Образованє | Яґелонски универзитет, Универзитет у Падови, Универзитет у Болонї, Универзитет у Ферари |
| Наукова робота | |
| Обласц | теолоґия, математика, медицина и астрономия |
| Познати | по гелиоцентризму |
| Подпис | .svg)
|
Биоґрафия
ушорицНикола Коперник (лат. Nicolaus Copernicus, поль. Mikołaj Kopernik, нєм. Nikolaus Kopernikus, у младосци нєм. Niklas Koppernigk; Торунь, 19. фебруар 1473— Фромборк, 24. май 1543) бул польски астроном, математичар, правнїк, лїкар и економиста, перши науковец хтори формуловал гелиоцентрични модел вселенских целох[1][2]. Вон припадал ряду исусовцох.
Од 1491. по 1494. рок студирал теолоґию, математику, медицину и астрономию у Кракове[3]. Од 1946. по 1504. рок студирал канонске право (Универзитет у Болонї), астрономию (Яґелонски Универзитет, Краков) и медицину у Италиї. Потим бул по 1512. рок лїкар и секретар свойому бачикови, вармийскому бискупови (Вармия, пољске церковне князовство на улїву Висли). Потим, по конєц свойого живота бул священїк у Фромборку, дзе на єдней кули на твердинї хтора окружовала церкву, ушорел обсерваторию (Коперникова турня) зоз хторей розпатрал нєбесни рушаня. На основу тих розпатраньох, а и резултатох до хторих пришол, написал дїло О круженьох нєбесних сферох (лат. De revolutionibus orbium coelestium) у 6 кнїжкох, обявене у Нирнберґу 1543. року, нєпоштредно пред його шмерцу. Тото дїло було револуцийне преобраценє у астрономиї, та було стимулс капиталним пренаходком Кеплера и Нютна[4].
Коперникова лєбо гелиоцентрична система засновює ше на твердзеньох же ше Жем обраца коло своєй осовини и же кружи коло Слунка[5]. Тоти твердзеня пошвидко були прилапени у наукових кругох, алє источашнє виволали узбуну у кругох Католїцкей церкви та папа 1616. тото Коперниково дїло забранєл, тє. положел на Список забранєних кнїжкох аж по 1822. рок. Треба повесц же и протестантски церкви (нпр. калвинизем) були процив гелиоцентричней системи, а и же ю одруцовала нє мала часц науковцох того часу (нпр. Франсис Бекон) пре корелацию з меранями хтори нє були, у тим чаше, лєпши од ґеоцентричней або Птоломейовей системи[6].
Никола Коперник поховани у катедрали у Фромборку на сиверу Польскей. Медзитим, аж по 2005. рок точне место дзе вон бул поховани нє було познате, а того року го утвердзел археолоґ Јержи Ґасовски, цо познєйше потвердзене з идентификацию. Дня 23. мая 2010. Коперник ознова поховани у истей катедрали, алє зоз заслужену шветочносцу и на познатим месце.
Литература
ушориц- Miłosz, Czesław (1983).The history of Polish literature (2 вид.). University of California Press. б. 37
- Iłowiecki, Maciej (1981). Dzieje nauki polskiej (на язику: Polish). Warszawa: Wydawnictwo Interpress. б. 40.
- Хокинг, Стивен (2011). На плећима дивова - велика дела физичара и астронома (2 вид.). Београд: Алнари. б. 11—54.
- Armitage, Angus (1951). The World of Copernicus. New York, NY: Mentor Books.
- Armitage, Angus (1990).Copernicus, the founder of modern astronomy Dorset Press.
- Biskup, Marian (1973). Regesta Copernicana: (calendar of Copernicus' papers). (на језику: Polish). Ossolineum.
Вонкашнї вязи
ушориц- Историјска библиотека: Никола Коперник у делима раних биографа
- Историјска библиотека: Коперникове биографије као поље полемика
- Copernicus in Torun
- 'Body of Copernicus' identified– BBC article including image of
Референци
ушориц- ↑ Rabin, Sheila.„Nicolaus Copernicus” Stanford Encyclopedia of Philosophy.
- ↑ Miłosz 1983, б. 37
- ↑ „Nikola Kopernik: Bez njega bi svemir bio neshvaćen“ S. P., svetplus.com,
- ↑ „Nikola Kopernik“ geek.hr/znanost/]
- ↑ Gingerich, O. "Did Copernicus Owe a Debt to Aristarchus?" Journal for the History of Astronomy, Vol.16, NO.1/FEB, P. 37, 1985
- ↑ „Kopernik, Nikola - Hrvatska enciklopedija” www.enciklopedija.hr.