Општина Кула

Општина Кула то єдна з општинох у Републики Сербиї. Находзи ше у АП Войводини и припада Заходнобачкому округу. Спрам податкох зоз 2004. року општина забера поверхносц од 481 km² (з чого польопривредна поверхносц виноши 45404 ha, а лєси 279 ha).


Општина Кула
будинок СО Кула
Герб
Основни податки
Держава	Сербия
Автономна покраїна	Войводина
Управни округ	Заходнобачки
Шедзиско	Кула
Жительство	35.592 (2022)
Ґеоґрафски характеристики
Поверхносц	481 km²

Инши податки
Часова зона	UTC+1 (CET), влєце UTC+2 (CEST)
Вебсайт	www.kula.rs

Шедзиско општини то варош Кула. Општина Кула ше состої зоз 7 населєньох. Спрам податкох зоз остатнього попису 2022. року у општини жили 35.592 жителє^[1] (спрам попису з 2012. року було 43.101 житель)^[2]. У општини єст 8 основни и 4 штреднї школи.

Ґеоґрафия

Општина Кула ма централне положенє у Бачкей. Медзифункционална вяза и фактор повязованя своєй териториї то варош Кула. И попри того же на своєй териториї ма ексцентричне положенє, по своїх вецейнїстих функцийох Кула ма централну значносц. Так виражени функционални централитет окрем Вербаса и Зомбора нє ма анї єдно населєнє каналскей зони. Специфичносц транспортно-ґеоґрафского положеня кулскей општини наглашена з моментом транзитней деконцентрациї на ширше подруче Велького канала прецо и Червинка могла превжац часц тей транзитней функциї. У тим смислу Червинка ше явя як секундарна поларизацийна точка хтора спрам себе прицагує часц кулскей териториї и ма одвитуюцу улогу у функционалней реґионализациї.

Релєф

Релєфна єднообразносц того подруча лєм привидна бо при детальнєйшому розпатраню релєфа приходза до вираженя одредзени контрасти, найвиразнєйши у зявеню и розпрестартосци висшого лесного подруча (лесни плато), хторе у одношеню на нїзшу лесну терасу дава упечаток подзвигнутого на висше и урезаного релєфного блока. И єден и други релєфни елемент маю обрабяцу жем виского бонитету цо ше одражує на аґрарну вредносц тих предїлох.

Клима

Климатска континенталносц ше виказує зоз неґативнама януарскима и високима юлийскима температурами. За рочни цек температурох характеристичне же ше екстреми нє поклопюю з лєтнїм и жимским солстицийом алє єст винїмки од тей релативней правилносци.

Населєни места

Кула

Крущич

Липар

Нова Червинка

Руски Керестур

Сивец

Червинка

Демоґрафия

Населєня зоз векшинским сербским жительством Липар, Нова Червинка, Сивец и Червинка. Кула ма релативну сербску векшину, Крущич релативну чарногорску. Руски Керестур ма руску векшину.

Демоґрафични рушаня жительства указую позитивни напрями механїчного рушаня числа жительох општини у цалосци. Позитивни рушаня виказую и два водзаци населєня општини - Кула и Червинка. Други населєня виказую осцилаторни тенденциї з неґативнима вредносцами у остатнмї пописним цензусу.

Гетероґеносц и вимишаносц значна характеристика националного составу того краю. Найчисленше сербске жительство, а з националносцох найзаступенши Мадяре. Чарногорци найзначнєйша имиґрацийна компонента. Етнїцки спецификум того краю то Руснаци зоз свою интересантним и богатим културним скарбом.


Етнїчни состав спрам попису з 2011.^[3] року
Серби	25.237	58,55%
Руснаци	4.588	10,64%
Чарногорци	4.334	10,07%
Мадяре	3.412	7,91%
Українци	1.290	2,99%
Горвати	569	1,36%
други	1.720	3,99%
нєвияшнєти	1.951	4,52%
Вкупно:	43.101

Привреда

У привредних функцийох основну значносц маю индустрия и польопривреда. Индустрия зоз своїма капацитетами и з продукцию обачлїво превозиходзи општински рамики. Даєдни индустрийни конари здобаваю по значносци и файти продукциї державни релациї, а даєдни ше зявюю и на иножемних тарґовищох зоз своїма квалитетнима продуктами. Индустрию у цалосци характерує правилни вибор продукцийней ориєнтациї и часточни розвой. У слики аґрарного пейзажу приходзи до вираженя дружтвени маєток. Визуелно є наглашени з вельким престранством и индивидуални парцели з правилну и кратшу та узшу парцелацию. Числову превласц маю пажици, а други катеґориї жеми представяю одраженє еколоґийного штредку релєфних елементох.

У попри того же ше водзаце населєнє Кула розпресцера на восточней перифериї општинскей териториї, розпорядок населєньох у цалосци одражує такповесц изотелне розстоянє. На стику двох релєфних елементох пресцераю ше Кула, Червинка и Сивец. Руски Керестур найзначнєйше населєнє лесней тераси на хторей ше находзи и Крущич. На висшей лесней териториї ше находза лєм два населєня, Липар и Нова Червинка. Кула и Червинка як водзаци населєня ураховани до катеґориї варошских населєньох зоз варошскима проспектами и реконструованима централнима часцами. И у других населєньох општини наиходзиме у їх централних часцох на елементи варошскей архитектури. Розпрестартосц и вертикални линиї архитектонских обєктох прпорционални з велькосцу и значносцу населєня.

Литература

Кулска комуна, Економска политика, Београд

Кула Дїловни монитор, май 1994.

Моноґрафия фабрики Слобода, Єж, Беоґрад. 1970.

Каталоґ Кула. 1973.

Войводина - знаменїтосци и красоти, Литературни новини, Беоґрад 1968.

Франц Бланц - Kula und seine deutschen, Волфлґанґ Хен, Штутґарт, 1976.

Општина Кула - Ґеоґрафска моноґрафия, Кула - Нови Сад, 1982, Др Йосип Плеша, проф. универзитета

Вонкашнї вязи

Урядови вебсайт

Референци

↑ "Конєчни резултати попису жительства, обисцох и квартельох 2022. (кнїжка 1, национална припадносц општини и вароши)". popis2022.stat.gov.rs.
↑ "Компаративни препатрунок числа жительох 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 2002. и 2011." (PDF). Беоґрад: Републични завод за статистику, 2014.
↑ Етнїчна структура по попису 2011.

[1] "Конєчни резултати попису жительства, обисцох и квартельох 2022. (кнїжка 1, национална припадносц општини и вароши)". popis2022.stat.gov.rs.

[2] "Компаративни препатрунок числа жительох 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 2002. и 2011." (PDF). Беоґрад: Републични завод за статистику, 2014.

[3] Етнїчна структура по попису 2011.

[1]

[2]

[3]