Пекарня

Пекарня то предавальня у хторей ше прави и предава хлєб и други продукти зоз цеста (хлєб, кифли, поґачи, джеврек, рижни пити, бурек, бухти). Исную пекарнї у хторих попри хлєба и рижних печивох мож купиц и попиц напой (сок, йоґурт, млєко, чай...). Тоти пекарнї просторно менши и мож их класификовац як ресторани. У дзепоєдних державох дзеля пекарнї на тоти цо печу и предаваю лєм хлєб и на цукрарнї, дзе ше правя лєбо предаваю лєм слатки печива (колачи, питки, торти). Мали пекарнї найчастейше исную у руралних штредкох.

Рижни файти хлєба и печива, сучасна пекарня

История

Пекарски продукти постоя уж тисячи роки. Уметносц печеня була барз популарна под час Римского царства. Була то позната схопносц. Римски гражданє любели печива и часто их хасновали за значни нагоди як цо бали, вешеля, винчаня и подобне. Скорей розвою пекарскей уметносци, коло 300. роки п.н.е., печенє постало углядне занїманє Римянох. Пекаре почали пририхтовац хлєб дома у своїх пецох, хаснуюци помлєти житарки на муку за свойо хлєби. Поглєдованє пекарских продуктох обстало, а перши цех пекарох (ремеселнїкох) основани 168. п.н.е. у Риме. Пекарски продукти почали буц облюбени у Европи, промововали ше, а схопносц їх готовеня ше преширела и на восточни часци Азиї.

Печенє хлєба, предаванє и уживанє на улїци (нинберт Монат, коло 1760.року)

Пекаре дома упечени хлєб а и други продукти зоз муки предавали на улїцох и так витворйовали свой приход. Таки тренд постал узвичаєни и пошвидко ше печени продукти предавали по улїцох у Риму, Нємецкей, Лондону и велїх других векших варошох. Систем випоручованя пекарских продуктох ґаздовством и обисцом завишел од того же кельо було звекшане поглєдованє. Тото мотивовало пекарох же би обезпечели места дзе би людзе могли куповац пекарски продукти и печива. У Паризу основани перши пияц пекарских продуктох на отвореним, и од теди пекарнї постали звичайне место за куповинє смачних продуктох.

Дня 7. юлия 1928. пекара у Чиликоту, Мисури, представела нарезани хлєб на фалатки з помоцу автоматскей машини за резанє хлєба, хтору здумал и конструовал Ото Фредерик Роведер зоз леґури металох. Спочатку таки резани хлєб естетски нє випатрал крашнє, бул дакус здробени и змуляни. Справа за резанє хлєба була з часом усовершована и указала ше же є практична и постала барз глєдана и популарна.

Друга шветова война директно уплївовала на индустрию хлєба у Велькей Британиї. Пекарски школи под час войни були заварти, нє робели, а после законченей войни хибели схопни пекаре. Виход зоз таких нєвигодних обставинох бул праве у розвою нових иновацийох у продукциї и методох хтори би задоволєли шветово поглєдованє хлєба, уключуюци хемийни адитиви, премиски и специялизовани машини. Стари способи печеня продуктох з муки такповесц подполно викоренєни кед запановала индустриялизация и єй нови технолоґийни методи. Стари методи постали нєпотребни и финансийно нєрентабилни. У цеку того периода велї традицийни пекарнї нє обстали.

Кельо бул през историю чловечества значни продукт за костиранє-хлєб (печни зоз житаркох) мож видзиц зоз велїх историйних жридлох описаних у рижнородних публикацийох а тиж и литератури. Велїм уметнїком подобовей уметносци; технолоґия печеня хлєба та по предаванє и конзумованє була инспирация за їх дїла хтори и нєшка маю замерковану вредносц.

Специялитети

Даєдни пекарнї готовя и випоручую окремни печива з нагоди винчаня, рочнїци, родзеного дня, рижних забавох, сходох дїловного умрежованя и других збуваньох. Исную и пекарнї хтори готовя и предаваю хлєб и рижни печива за особи хтори маю алерґийни реакциї на состойки як цо то орехи, кикирики, ґлутен... Пекарнї можу обезпечиц ширши спектер дизайна колачох: то торти зоз вецей пасмох, свадзебени торти, торти на поверх, итд. Други пекарнї ше можу специялизовац за традицийни лєбо ручно виробени файти печених продуктох направених зоз локално млєтей муки, без средствох за третированє (вибильованє) муки лєбо средства за третированє муки, односно печенє того цо ше дакеди наволує „майсторски хлєб”.

Комерциялизация

У велїх жемох, предавальнї прехрамбених продуктох и супермаркетох предаваю хлєб на фалатки (предходно запаковани и нарезани хлєб), колачи и други печива. Вони тиж можу понукнуц печенє у предавальнї вєдно зоз продуктами, лєбо печиц на самим месце лєбо наполи упечени скорей випорученя до предавальнї, а даєдни понукаю и декорацию за торти. Заш лєм, велї людзе и далєй радше набавяю свойо печиво зоз малей майсторскей пекарнї, чи пре традицию, доступносц векшого асортиману пекарских продуктох, чи пре квалитет продукта характеристичного за пекарске ремесло.

Руснаци, пекарнї и печенє хлєба

По записох дзепоєдних публицистох, дознаваме же пекарнї концом 19. вику по менших местох и у валалох ище вше нє було, нє исновали. Хлєб пекли ґаздинї у своїм обисцу, дома. Руснаци тиж нє мали власни пекарнї у хторих би пекли хлєб и предавали своїм жительом.

Року 1899. зоз попису майстрох у Руским Керестуре, мож замерковац же єдини пекар бул Арт Лайош. Збувало ше так же руски фамелиї приношели свойо жито до пекарнї, а пекар мушел випоручиц фамелиї тельо печеного хлєба кельо була вредносц принєшеного жита. Так було и познєйше кед почали робиц пекарнї у валалє. Вельо вецей пекарнї започали з роботу после Другей шветовей войни, а интензивнєйше 60-70-их рокох прешлого вику поготов у городох. Теди ше почали отверац пекарнї и у валалох, тиж и по местох дзе жили Руснаци.

Руски пец

През длуги период Руснаци у своїх обисцох хлєб и други скромни печива (поґачи, колачи) пекли у такв. руских пецох, прето же други способи нє исновали. Руски пец у обису, найчастейше бул справени у заднєй хижи а до ньго ше топело зоз такв. просториї хтора ше волала приклєт. З початку пеци були направени зоз посконох а вец омасцени зоз блатом зоз жовтей глїни од нука пециска а тиж и зоз вонка. Скорей печеня хлєба, розложело ше до пеца огень нє барз моцни же би пец нє розпукал и запалєли ше поскони (палїци з конопи). Топело ше до пеца зоз вигрисками, копачами, чутками... Кед у пецу раз лєбо двараз прегорело, до пеца ше кладол уж викиснути и порихтани хлеб, хтори ше пекол коло два годзини. Упечени и виняти зоз пеца, хлєб по обисцу ширел пах.

Новши часи допринєсли (поготов концом 20. вику) тому, же ґаздинї престали дома печиц хлєб, и тота традиция такп. щезла. Тот каждодньови наєсток як и други печива, нєшка мож купиц у каждей прехрамбеней предавальнї лєбо у пекарньох.

Ґалерия

• 
  Пекаре
• 
  Пекарня
• 
  Приношенє муки за печенє хлєба
• 
• 
  Пекарня у прешлосци
• 
  Винцет ван Ґоґ, Пекарня
• 
• 
• 
  Илустрацийни историйни приказ печеня продуктох зоз муки
• 
  Мали фиґурки, статуети, направени зоз древа (штреднї вик)

Литература

• Олена Папуґа, Руске обисце

• Мирон Жирош, БАЧВАНСКО-СРИМСКИ РУСНАЦИ ДОМА И У ШВЕЦЕ 1745–2001, IV TOM (2004)