Скулпторство

Скулпторство (лат. sculpere – кресац, длабац) то уметносц, односно схопносц формованя тродимензионалних фурмох (скулптурох) зоз рижних материялох як цо то: камень, мрамор, древо, метал, глїна, скло, пластика и велї други. Скулпторство, попри малярства и архитектури, учишлює ше до подобовей, алє и до просторней уметносци, прето же скулптор зоз своїм уметнїцким дїлом оформює простор.

Скулптура, памятнїк погинутим борцом у НОВ, у центре Руского Керестура

Биста И. Баїча (композитор), аутор Еуґен Кочиш, руски скулптор

Формованє велїх скулптурох ма естетски, односно уметнїцки циль (напр. статуа, биста). На скулптуру можеме патриц и зоз функционалного боку. Кед функционална нота у ровноваги зоз уметнїцку, вец таку скулптуру воламе функционална скулптура (напр. фонтана).

Велї скулпторе твердза же кед ше ґу линиї, поверхносци и волумену, основним димензийом скулптури, дода симетрия, пропорция и ритем, вец таки скулптури припадаю абстрактному скулпторству.

Поняце скулпторства

Статуа, Симбол мудросци, аутор Питер д'Онта (1943)

Саме поняце скулпторства нє конєчне, нє може ше сконцентровац лєм на єдну катеґорию предметох або активносцох. Скулпторство ше нєпреривно меня и розвива нови активносци, дополнює зоз новима предметами до свойого обсягу уметносци. Нїхто зоз сиґурносцу нє може повесц цо будзе подпадац под катеґорию скулптури у блїзшей або дальшей будучносци.

Поєдини характеристики скулпторства, а хтори були у прешлих часох значни, нєшка у модерних часох нє присутни и прето вецей нє дефиную тоту уметносц. Єдна з нїх то же скулптури представяю природу. Пред 20. виком, скулптури представяли подоби людзох, а дакеди попри нїх и нєживи предмети, як цо то бависка и кнїжки. На початку 20. вику ше зявюю нєпредметни, абстрактни форми.

Типи скулптурох

Статуети - мали фиґурки особох хтори миша хлєб

Релєф

У прешлосци пановало становиско же скулптури и їх компоненти нєпременлївей форми и велькосци и же нє маю можлївосц рушаня. Зоз розвиваньом кинетичного скулпторства и тото становиско вименєне, понеже нєрухомосц вецей нє сущна за тоту уметносц.

♦ Биста то скулптура хтора приказує тродимензионалну горню часц особи, од паса по верх глави, а облапя перша, плєца и главу. Тоти скулптури найчастейше у природней велькосци и прави ше их зоз мрамору, каменя, древа, бронзи…

♦ Мала фиґурка – статуета, то скулпторске дїло (бисти и статуи) малого формату хторе представя особу, божество, предмет або животиню. Така фурма скулптури найстарша фурма скулпторского дїла (Вилендорфска Венера), а сировина за таки скулптури то глїна, метал, скло, древо, камень…

Шветла будучносц

♦ Статуа то тродимензионална скулптура хтора представя єдну цалосц особи, божества, предмета або животинї. Статуи можу буц состойна часц ентериєру, або ше находза шлєбодни у просторе – памятнїки, фонтани…

Окрем тих тродимензионалних фиґурох, под скулптуру ше подрозумює и релєф. Релєф то випупченя и удубеня на ровней поверхносци, хтора служи як подлога, так же ше на релєф патри лєм зоз єдного боку (преднього).

Скулптура хтора представя тродимензионалну фурму чловека може буц:

★ Сатуа, фиґура – цалосни приказ чловека

★ Портрет – приказ глави

★ Биста – приказ од паса по верх глави

★ Конянїк – приказ людскей фиґури на коню

Скулпторски технїки

Три основни технїки у скулпторстве хтори ше од давн-давна хаснує то моделованє, кресанє и вилїванє.

• Моделованє то технїка роботи зоз глїну и воском. То материяли хтори мож лєгко моделовац зоз додаваньом або однїманьом истих.

• Кресанє то технїка хтору ше хаснує при твардейших материялох як цо то камень, древо, мрамор и слонова косц. При тей технїки нєобходне хасновац орудия.

• Вилїванє то технїка при хторей ше за правенє скулптурох хаснує уж порихтани фурми або шаблони, звичайно зоз глїни. Фурма за портрет звичайно зложена зоз пейцох часцох: верхня, сподня и предня часц хтора ма два або три часци. Фурму ше посипе зоз чечуцим ґипсом. Кед ше ґипс стварднє, фурму ше очуха од звишку глїни а нукашньосц ше премасци з окремну мишанїну же би ше материял, зоз хторого ше прави скулптуру, нє залїпел за фурму.

Конструованє истих або розличних материялох и правенє скулптурох зоз заварйованьом тиж основни технїки, алє ше зявели познєйше, у 20. вику.

Материяли

Материяли зоз хторих ше прави скулптури то глїна, ґипс, рижни метали, бронза, древо, камень, мрамор, метални и пластични циви, скло, слонова косц, плех, папер, писок, ляд, шнїг и други.

Ґалерия скулптурох зоз рижних материялох

• 
  Скулптура зоз металу
• 
  Скулптура зоз древа
• 
  Скулптура зоз бетону
• 
  Скулптура зоз скла
• 
  Скулптура зоз солї

Вонкашнї вязи

• Кинетични скулптури, youtube.com
• Hronologija izlaganja skulpture u Srbiji 1945—2000, skulptura–hronologijaizlaganja.rs