Погосцительство при Руснацох у Бачкей
Погосцительство привредни конар котри облапя дїловносц готелох, ресторанох, карчмох, пансионох и подобне, а котри значни за розвой туризма. До погосцительства спадаю погосцительни подприємства и роботнї котри окончую услуги змесцованя, костираня и точеня алкоголного напою як привредну дїялносц. Погосцительни роботнї (обєкти) можу буц самостойни або у составе погосцительних подприємствох. У СФРЮ нє було дошлєбодзене тримац приватни погосцительни обєкти, а там дзе було як винїмок дошлєбодзене по републичних законох, нє шмела буц занята цудза роботна моц. У СРЮ дошлєбодзене тримац погосцительни обєкти и у приватней власносци и примац на роботу цудзу роботну моц.
Погосцительство у нашей прешлосци мало розлични третман, цо завишело од общей державней политики, односно державней системи. Под час Габзбурґскей монархиї у Керестуре такой по насельованю и оформеню валала справена коло Валалскей хижи и Паньска карчма. Руснаци здобули право точиц и пиц алкоголни напой. Кельо го пили рочнє и яки мало хасен Паньство (держава) видно зоз зачуваних архивних документох. Керестурски Руснаци були найвекши трошителє алкоголного напою (палєнки, вина и пива) у Бачбордоґским комитату, гоч Керестур по чишлє жительства нє бул найвекше населєнє место. Тота прикмета нам нє служи на чесц! Алє цо Керестур мал теди, нє ма ище анї нєшка. У осемдзешатих рокох XIX стороча у Керестуре у составе Паньскей карчми було обезпечене змесценє за путнїкох, змесценє у хлївох за конї и место за кочи.
Паньска карчма жила вецей од єдного стороча и була єдина. У нєй ше набавяло вино за шицки потреби валалских обисцох. Цена алкоголного напою облапяла и державну порцию. Од купованя вина и иншого, Паньство витвирйовало приход. Продуковац и предавац алкоголни напой мала право лєм держава. Селянє шмели печиц палєнки лєм у державних палєнчарньох и од каждей випеченей литри длужни були плациц порцию. Порцию мали плациц и од чокотох виновей лози. З єдним словом, Паньство мало монопол на трошенє алкоголного напою. Аж после утаргованя феудалней системи либерализоване и тото право. О роботи карчми и трошеню алкоголного напою мало ше старац валалске поглаварство. Карчма постала валалска, та попри общого державного приходу од випитого количества вина, хасну мала и општина. Єден час карчму видавала општина под аренду и хто ю вжал, мал плациц општини догварену аренду.
Правенє нового будинку Паньскей карчми у центре валалу на Вельким шоре до хладку, на месце старей руйнованей старей карчми, плацело ше зоз валалского буджету. Кед дошлєбодзене же карчми можу тримац и други, тота дакедишня карчма страцела скорейши приоритет и 1912. року є предата повратнїкови зоз Америки керестурцови Миколови Павловичови, котри по нєй достал назвиско „Паньски”. Вон у нєй тримал карчму по свою шмерц, а вец тот будинок одкупело РНПД за Руски народни дом.
Паньски карчми було у шицких векших местох у Войводини: окрем Керестура, и у местох дзе жили Руснаци — у Коцуре, Дюрдьове, Шидзе итд.
Медзи двома войнами тримац погосцительни обєкти дошлєбодзене и приватним особом. У Керестуре ше зявели як печарки после дижджу!
У СФРЮ нє було приватни погосцительни обєкти у вельких и розвитих местох, односно у индивидуалней власносци винїмково було погосцительни обєкти лєм у менших местох. Так було и у Р. Керестуре, дзе єдно число карчмох и салох национализоване. Дружтвени сектор мал монопол у погосцительстве. Од дзеведзешатих рокох XX стороча знова дошлєбодзене приватне триманє погосцительних обєктох. Тото право здобули квалификовани погосцителє у СРЮ. У шлїдуюуцих дзешец рокох число погосцительних обєктох як ресторани, бифеи, кафичи, чевабджиници, киоски и класични карчми нєзрозмирно звекшане.
Под час старей Югославиї карчмаре углавним були и тарґовци цо мали дутяни. Право на триманє карчми и дутяну ше могло лєгко достац. За карчмара нє требало окремне ученє як цо требало за ремеселнїкох и тарґовцох.
У СФРЮ уж требало здобуц квалификацию як и за тарґовцох, алє понеже погосцительства нє було у приватней власноцси, квалификациї ше здобувало у погосцительних школох и з витворену праксу у погосцительних подприємствох и роботньох.
Число погосцительних обєктох при Руснацох мало значни осцилациї. Тоти обєкти було вше вельо вецей як цо их наисце требало. Було их, лєм цо нє на шицких важнєйших углох шорох и улїчкох, а найвекши и найрентабилнєйши були тоти у штредку валалох. У штредку валалох понаправяни и сали за розвагу младих — танци, бали, свадзби.
Литература:
ушориц- Мирон Жирош, БАЧВАНСКО–СРИМСКИ РУСНАЦИ ДОМА И У ШВЕЦЕ 1745—2001 IV ТОМ, бок 13 и 14