Цимбал

Цимбал то струнови инструмент хтори походзи зоз Персиї ^[1]. Трапезастей є форми а звук ше достава зоз вдереньом древених палїчкох-млаточкох по струнох.

Характеристики цимабали

Його корпус направени зоз древа хторе одвитує добрей резонантносци. Верхня часц найчастейше зоз ядлїни а сподня зоз явора. Направени є так же ма трапезасти рам а метални струни розцагнути прейґа по верху рама опрез виводзача. Ширша часц на предку цимбала ма коло 135 цм а узша часц на задку 92 цм. Поставени є на своїх ножкох. Обсях тонох му од ,,Е" у велькей октави по ,,е" у трецей октави хроматски пошоровани.

Звуково характеристики цимбали

Тонски обсяг цимбали

Звук ше достава зоз благим вдереньом двох древених палїчкох-млаточкох по струни, хтори на концох дакус преширени и заокруглєни на горе як лопаточки. Обложени су зоз филцом, лєбо намотаним клочом зоз волни а може и зоз антилоп скорку. По волї инструменталисти мож з нїма вдериц слабше и мегчейше, лєбо моцнєйше. Од интензитета моцносци вдереня дравених лопаточкох будзе завишиц гласносц тона-звука. Интонация инструмента фиксирована-стална. Досц векша резонантна шкатула и длужина струнох оможлївює богатство звука a поготов розложених акордох и гранє тремола на длугших нотних тирваньох. Високотонски челїчни струни розспоредзени по штири за єден тон и ускладзени су, наштимовани. Басово струни додатно прецагнути зоз бакром, и розпоредзени су до ґрупох по три за єден тон и тиж су ускладзени. Звук цимбала досц моцни и дзвонки. Характеристичне при цимбалу же приходзи до интензивнєйшого злїваня звука яґод цо и при гарфи. Же би ше злїванє онєможлївело, звук ше зоперал зоз прислоном руки и подлокца на струни. Нєшкайши сучасни цимбал ма доправени систем уцихшовача, хтори зоз педалу ублажує и так сцихшує злїванє звука на лєгчейши способ.

Спада до ридких инструментох хтори ше нє штимую по одредзених рядошлїдох (системох) алє поєдинєчно. Мож на нїх грац на шедзацо кед су заквачени зоз ременчком коло шиї лєбо прейґ плєца виводзача, лєбо поставени на стол опрез виводзача ^[2].

Розширеносц цимбала

Роман Кумлик-цимбалиста з Галичини, Музей у Верховини Заходна Україна

Цимбал на подруче Европи принєсли Турки у штреднїм вику. Так же тот музични инструмент характеристични за велї бувши держави хтори залапйовала Аустроугорска и ище дакельо восточни держави медзи хторима Мадярска, Румуния, Молдавия, Польска, Чешка, Словацка, Билорусия, Україна, Горватска. Часц Сербиї-Войводина а тиж є популарни у Греческей а тиж и у южней Италиї.

Перши концертни цимбал направел Йозеф Шунда хтори пребувал як музични майстор на угорским двору 1874. року. Вон конструовал концертни цимбал зоз хроматским рядошлїдом од ,,Е “ (ми) велькей октави по ,,е1” (ми) у трецей октави. Цимбал ше и далєй усовершовал та так постал ровноправни зоз професийнима инструментами швета. Нєшка постої ,,фамелия“ цимбалох: прима, алт-тенор, бас и контрабас. Димензиї цимбали рижнородни спрам того за кого су наменєни и яку музику ше на нїм будзе виводзиц (народну, концертну итд.)

Димензиї цимбали
у cm	дзецински	мали	вельки
сподня основа	40	80-100	140
верхня основа	30	60-80	95
ширина	26	50-70	74
висина	2-5	7-10	15

Цимбал бул популарни музични инструмент широм Европи у такв. уметнїцкей музики, алє о єден час, вихабяни є зоз того жанру и бул прилапени у народней, поготову у Мадярскей дзе го популаризовали локални Роми. Прето и постої розличне роздумованє медзи етномузиколоґами о цимбалу, же чи то традицийни народни инструмент. Познати композиторе як цо Франц Лист, Иґор Стравински, Золтан Кодаль, Бела Барток ^[3] и други похасновали го у своїх композицийох.

Музика 20. и 21. вику ма погодносц применьовац велї музични форми и жанри та так и цимбали ше комбиную зоз даєднима ґрупами инструментох а мож го видзиц на концертох и у дуету зоз клавиром, и напр. даєднима дуйнима (флаута, саксофон и други), тиж и струновима (ґитара, тамбури) инструментами.

Цимбал, Селнча 2024. рок Юрай Судї

Звук цимбали окреме прицагуюци и за уметнїкох филмскей продукциї. Велї режисере похасновали звук инстурмента цимбали у своїх филмох. Зоз балканских просторох то бул Емир Кустурица. У филму Державна афера (муз. Ноко), Ґазда персценьох муз. Гуард Шор, Война мозґох (1968.) муз. Миклош Роже итд.

У Сербиї (Войводини) го применюю у своєй традицийней музики Мадярска, Ромска, поготов Румунска и Словацка национална меншина. Словаци цимбал менєй хасную алє го мож видзиц и чуц у виводзеню народних писньох и танцох Словакох у Новим Садзе, Ковачици, Войвелици (при Панчеве), Селенчи - дзе мож од 2011. року и учиц грац на цимбалу.

У Горватскей цимбал популарни у Подравини и Медзимурю припознати як неотрадицийни инструмент и защицени є як нєматериялни скарб тей держави. ^[4]