Янко Олєяр
Янко Олєяр (*10. януар 1928 - †11. януар 1994), учитель, културни дїяч, режисер и ґлумец–аматер.
| Янко Олєяр | |
|---|---|
 | |
| Народзени | 10. януара 1928. |
| Умар | 11. януара 1994. (66) |
| Державянство | югославянске |
| Язик творох | руски |
| Школа | Учительска школа Сримски Карловци |
| Период твореня | 1948 - 1988. |
| Жанри | просвита, култура, аматерска режия |
| Поховани | у Руским Керестуре |
Биоґрафия
ушорицЯнко Олєяр ше народзел 10. януара 1928. року у Дюрдьове, у фамелиї Осифа и Ани Олєярових. Янко мал и брата Михала. У Дюрдьове Янко Олєяр закончел основну школу. Учительску школу закончел у Сримских Карловцох 1948. року и истого року почал робиц як учитель у Дюрдьове.
У тедишнїм чаше у Дюрдьове бул значно розвити културно–просвитни живот Руснацох. По културних активносцох Дюрдьов теди бул скоро ровни Керестуру. Зоз приходом младих и сцелих учительох на роботу до дюрдьовскей рускей школи и Културно–просвитне дружтво „Тарас Шевченко” вельо достало. Медзи тима младима учителями бул и Янко Олєяр котри, вєдно зоз своїм колеґом Владимиром Копчанским почал робиц и на драмским полю. Уж у половки януара 1949. року вони двоме як режисере и ґлумци, вєдно з другима аматерами, премиєрно виведли Нушичов театрални фалат „Подозрива особа”. Робели вони и зоз школярами на пририхтованю драмских сличкох, алє о тим нє остали писани шлїди, лєм остало у паметаню їх тедишнїх школярох.
Перши писани шлїд походзи зоз 1946. року и реґиструє Янка Олєяра як ґлумца у театралним фалаце М.В. Ґоґоля „Женїдба”, виведзеним у Дюрдьове. Олєяр теди бул ище школяр учительскей школи, алє под час ферийох участвовал у пририхтованю и виводзеню театралних представох у своїм валалє.
У 1952. року Янко Олєяр бул як учитель на служби у Вербаше. И ту вон активно робел зоз школярами и у тедишнїм руским КПД „А. С. Пушкин”, дзе уж на початку спомнутого року, як корежисер зоз Владимиром Паланчанином, поставел Нушичов фалат „Так мушело буц”, у котрим витворел зоз замеркованим успихом и улогу Несторовича.
Янко Олєяр ше оженєл зоз Ирину родз. Гайдук, учительку з Руского Керестура. У малженстве мали сина Ромка.
Од 1955. Олєяр службовал у Руским Керестуре. У перших рокох вон векшу увагу пошвецовал музичним активносцом школярох и пошвидко основал школярски тамбурови оркестер. Медзитим, уж 1958. року ше пошвецел режиї у театре и зоз школскима дзецми порихтал и виведол театрални фалат „Били єлень” Владимира Назора.
Од 15. фебруара 1961. року Скупштина општини Кула меновала Янка Олєяра за першого директора новооснованого Дома култури у Руским Керестуре. По даскельорочней прерви знова бул меновани на тоту длужносц. Од того часу вон ше пошвецел у цалосци двом найвекшим културним манифестацийом у култури Руснацох и Українцох у тедишнєй Югославиї – Фестивалу „Червена ружа” и Драмскому мемориялу Петра Ризнича Дядї.
Янко Олеяр бул член та и предсидатель найвисших орґанох Фестивала култури "Червена ружа" (Управного и Вевершного одбору) а активно участвовал у орґанизованю вецей манифестацийох, окреме давал увагу Науковому совитованю на Фестивалу. Пририхтуюци свойо викладаня на рижни теми за Наукове совитованє Янко Олеяр детальнєйше позберал податки о обичайох Руснацох у Войводини. З тих материялох вон формовал идеї и правел синопсиси за ТВ емисиї та ше зявел як автор емисийох на ТВ Нови Сад о швету Дзуря, о Русадльох, о Кирбайох, о забивачкох швиньох. Вон ше интересовал за историю Руснацох, призберовал материяли з тей обласци и формовал тематски фельтони хтори обявйовал у новинох "Руске слово".
После пензионованя 1988. року поцагнул ше зоз явного живота, смуткуюци за сином–єдинцом котрому ше страцел шлїд у войни после 1992. року.
Умар 11. януара, а поховани є 12. януара 1994. року на теметове у Руским Керестуре.
Режирал тоти театрални фалати
ушориц| Рок | Театрални фалат | Место |
|---|---|---|
| 1951. | Бранислав Нушич: БИРОКРАТА | у Дюрдьове |
| 1952. | Ж. Б. П. Молиєр: НА СИЛУ ДОХТОР | ” |
| 1952. | Б. Нушич: ТАК МУШЕЛО БУЦ | у Вербаше |
| 1953. | Михайло Ковач: НА ШВИТАНЮ | ” |
| 1958. | Владимир Назор: БИЛИ ЄЛЕНЬ | у Руским Керестуре |
| 1958. | Воймил Рабадан: КЕКЕЦ | ” |
Ґлумел у тих театралних фалатох
ушориц| Рок | Театрални фалат | Улога | Место |
|---|---|---|---|
| 1946. | М. В. Ґоґоль: ЖЕНЇДБА | у Дюрдьове | |
| 1950. | А. Н.. Островски: ХУДОБСТВО НЄ ГРИХ | ” | |
| 1952. | Б. Нушич: ТАК МУШЕЛО БУЦ | Несторович | у Вербаше |
| 1964. | Б. Нушич: АНАЛФАБЕТА | у Руским Керестуре | |
| 1966. | М. Горки: НА ДНУ | Лука | ” |
Литература
ушориц- Дюра Латяк: ЯНКО ОЛЄЯР – учитель, културни дїяч, режисер и ґлумец–аматер - 50 роки Драмского меморияла Петра Ризнича Дядї, Завод за културу войводянских Руснацох, НВУ "Руске слово" и Дом култури Руски Керестур, Нови Сад, 2018, бок 168-169.
Вонкашнї вязи
ушориц- Яр зиходзи на жем - Народни обичаї Войводини, по идеї Янка Олєяра, ТВ Нови Сад, 1989. рок
- Забивачки швиньох - Обичаї з традициї Руснацох у Войводини (1. часц), по идеї Янка Олєяра, ТВ Нови Сад, 1984. рок
- Забивачки швиньох - Обичаї з традициї Руснацох у Войводини (2. часц), по идеї Янка Олєяра, ТВ Нови Сад, 1984. рок
- Забивачки швиньох - Обичаї з традициї Руснацох у Войводини (3. часц), по идеї Янка Олєяра, ТВ Нови Сад, 1984. рок