Янко Ґ. Рац
Янко Ґ. Рац (*19. авґуст 1942—†22. октобер 2021), дипл. инж. польопривреди, ґлумец –аматер.
Янко Ґ. Рац | |
---|---|
Народзени | 19. авґуста 1942. |
Умар | 22. октобра 2021. (79) |
Державянство | югославянске, сербске |
Язик творох | руски |
Школа | Стредня польопривредна
школа, Футоґ |
Универзитет | Польопривредни факултет,
Нови Сад |
Период твореня | 1961—1996. |
Жанри | польопривреда, театрална
уметносц |
Поховани | у Руским Керестуре |
Биоґрафия
ушорицЯнко Рац Рацмишков ше народзел 19. авґуста 1942. року у Руским Керестуре. Родичи оцец Ґабор и мац Ана, родзена Рац (Дзвонарова). Янко мал старшого брата Гавриїла. У родимим валалє 1957. року закончел основну школу, а стредню польопривредну школу закончел у Футоґу 1961. року. Янко Рац дипломовал на Польопривредним факултету у Новим Садзе 1967. року. Перше роботне место мал у ЗПЗ Русин у Руским Керестуре, такой по законченю Стреднєй польопривредней школи, 1961. по 1966. рок, а вец 1966. по 1968, рок робел у фабрики Витал у Вербаше.
Янко Рац бул оженєти зоз Марию родз., у малженстве мали сина Славка.
Од 1968. по пензионованє 1996. року Янко Рац робел у Польопривредним комбинату Перши май у Руским Керестуре.
Допринос рускому театру
ушорицЗоз театралну дїялносцу Янко Рац ше почал занїмац ище як школяр висших класох основней школи у Руским Керестуре, при наставнїкови Юлинови Колєсарови, як член бабкарского театра. Медзитим, замерковани постал як ґлумец-аматер у 1969. року, безпостредно пред снованьом Аматерского руского театра Дядя у рамикох Драмскей секциї Дому култури у Руским Керестуре, а вец як стаємни член Керестурскей сцен и АРТ Дядя. Єден є зоз шора наших славних театралних ветеранох, котри пренєсли славу нашого театра по цалей дакедишнєй Югославиї после успишних наступох на Союзним фестивалу аматерских театралних дружтвох на Хвару и у Требиню.
И попри одходу до пензиї, Янко Рац ище 18 роки предлужел поряднє участвовац у театралних проєктох АРТ Дядя у Руским Керестуре. Од першей улоги Анучкина у Ґоґольовей Женїдби 1969. року Янко Рац бул активни на сцени у ище 35 театралних сезонох у, вєдно, 36 улогох, а остатня була у Националней страґедиї Славка Ороса 2014. року.
Янко Рац ше упокоєл 22. октобра 2021. року. Поховани є на теметове у Руским Керестуре.
Янко Рац ґлумел у тих театралних фалатохушориц | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Рок | Театрални фалат
|
Улога
|
Рок | Театрални фалат
|
Улога
| ||
1969. | М. В. Ґоґоль: ЖЕНЇДБА | Анучкин | |||||
1970. | О. Коломиєц: ФАРАОНЄ | Оверко | |||||
1972. | И. Франко: УКРАДЗЕНЕ ЩЕСЦЕ | Бабич | |||||
1974. | Б. Нушич: ОЖАЛОСЦЕНА ФАМИЛИЯ | Танасиє | |||||
1975. | Й. С. Попович: КИР ЯНЯ | Мишич | |||||
1977. | М. В. Ґоґоль: РЕВИЗОР | Хлопов | |||||
1978. | Ст. Сремац: ПОП ЧИРА И ПОП СПИРА | Пера учитель | |||||
1979. | А. Вампилов: РОЗЛУКА У ЮНИЮ | Милиционер | |||||
1979. | ОПЕРА ЗА ТРИ ҐРОШИ | Волтер | |||||
1981. | Е. Лабиш-М. Мишел: ФЛОРЕНТИНСКИ КАЛАП | Бопертуй | |||||
1982. | Б. Нушич: ПОДОЗРИВА ОСОБА | Таса, практикант | |||||
1983. | М. Ковач: ОРАЧЕ | Андрий) | |||||
1970. О. Коломиєц: ФАРАОНЄ (Оверко)
1972. И. Франко: УКРАДЗЕНЕ ЩЕСЦЕ (Бабич
1974. Б. Нушич: ОЖАЛОСЦЕНА ФАМИЛИЯ (Танасиє)
1975. Й. С. Попович: КИР ЯНЯ (Мишич)
1977. М. В. Ґоґоль: РЕВИЗОР (Хлопов)
1978. Ст. Сремац: ПОП ЧИРА И ПОП СПИРА (Пера учитель)
1979. А. Вампилов: РОЗЛУКА У ЮНИЮ (Милиционер)
1979. Б. Брехт: ОПЕРА ЗА ТРИ ҐРОШИ (Волтер)
1981. Е. Лабиш-М. Мишел: ФЛОРЕНТИНСКИ КАЛАП (Бопертуй)
1982. Б. Нушич: ПОДОЗРИВА ОСОБА (Таса, практикант)
1983. М. Ковач: ОРАЧЕ (Андрий)
1984. Дю. Скарничи-Р. Тарабузи: КАВИЯР И ҐЕРШЛА (Раймондо) 1985. М. Ковач: ГРИЦОВО ВОЯЧЕНЄ (Фукс) 1986. Б. Пекич: НА ШАЛЄНИМ БИЛИМ КАМЕНЮ („Ґенералє“) (Спикер) 1986. Б. Пекич: НА ШАЛЄНИМ БИЛИМ КАМ. („У едену на востоку“) (Макс) 1988. А. Островски: ЛЄС (Бодаєв) 1988. Б. Пекич: У ЕДЕНУ НА ВОСТОКУ (Макс) 1989. А. П. Чехов: ПИТАНКИ (Спитованє и Свадзба) (Димба) 1990. М. В. Ґоґоль: ЖЕНЇДБА (Анучкин) 1991. Петер Ґреґор: ЩЕШЛЇВЕ КРАЛЬОВСТВО (Осудзени) 1992. Дю. Папгаргаї: АГАФИЯ СТАРОГО ПОПА ДЗИВКА (Давид) 1993. Р. Куни: СЦЕКАЙ ОД СВОЄЙ ЖЕНИ (Боби Френколин) 1995. Дю. Папгаргаї: РОВНЯЦКИ СОБЛАЗНЇ (Дюра, Йовґен) 1999. Ж. Фейдо: ПАН ЛОВАР (Перши полиционер) 1999. К. Кизи: ДЛУГО СОМ БУЛ ОДСУТНИ (Банцини) 2000. М. Ковач: ГРИЦОВО ВОЯЧЕНЄ (Дїдо) 2002. М. Горки: НА ДНУ (Татар) 2003. Др Г. Костельник: ЄФТАЙОВА ДЗИВКА (Предняк 2, Церков.,Послуш.) 2004. О. Вайлд: ВАЖНЕ БУЦ ОЗБИЛЬНИ (Лейн) 2004. Р. Доманович: СТРАДИЯ (Старик, Посланїк, Граждан) 2005. Муза Павлова: КАРУСЕЛ (Ефим Иванов, Покойни) 2006. М. Канюх: ВЕЛЬКА ПТИЦА (Йосафат, дїдо) 2007. Б. Пекич: У ЕДЕНУ НА ВОСТОКУ (Заренко) 2009. Алдо Николай: ГАМЛЕТ У ПИКАНТНЕЙ МАЧАНКИ 2014. С. Орос: НАЦИОНАЛНА СТРАҐЕДИЯ
Литература
ушорицДюра Латяк, „Янко Г. Рац, дипл. инж. польопривреди, ґлумец-аматерˮ, 50 роки Драмского меморияла Петра Ризнича Дядї, Завод за културу войводянских Руснацох, НВУ Руске слово и Дом култури Руски Керестур, Нови Сад, 2018, бок 180.
Вонкашнї вязи
ушорицВсоботу поховани ґлумец-аматер Янко Рац, Дюра Латяк/Мария Афич, Рутенпрес, 25. октобер 2021.