Забивачка при Руснацох

Забивачка була фамелийне роботне швето - торжество у пририхтованю швиньского меса и його преробкох за костиранє през жиму. До родительского дому од ранших годзинох сходзели ше синове и жецове лапиц ше до роботи. Зависно од фамелиї и єй потребох, мала ше заклац єдна, два, або аж три швинї. Роботи було надосц за шицких од рана до ноци: заклац швинї, опалїц зоз сламу або ошуриц з врацу воду, одстранїц або опалїц шерсц, шицко добре поумивац, розобрац, обробиц боки, вирезац шунки, оддвоїц сланїну, виняц садло, видвоїц живот (шерцо, бураґи, плюца, печинку...). Шицко тото у хижи, або у приклєце обробиц и пририхтац за дальши обробок и доробок.

Подзелєнє роботи на хлопску и женску

Хлопска робота була закончена зоз направенима колбасами, гурками и бендовом, засолєнима шунками, месом и сланїну. Вєдно у хижи дзе робели хлопи, робело ше и на дворе: чисцело черева за надзиванє колбасох и гуркох, кладло ше их до води зоз нарезану цибулю же би ше им ублажел пах, у котлох ше пририхтовало обаровина за гурки: розрубана глава, скорей виняти мозоґ, орезани уха, вирезана подгарлїна и сланїна, вирезани язик. Зависно од хлопскей роботи и порезаного шмальцу, часци сланїни цо нє охабени за солєнє и окурйованє, палєло ше огень под котлом або котлами и зоз ванґлох сипало шмалєц до котлох и „топела” ше масц, випражовало шкварки. З велькима древенима варехами ше у котлє шмалєц мушело мишац же би ше ровномирно количество у котлє зогривало и нє пригорело.

Женска робота була и рихтац єдзеня: фриштик з упраженей креви, за полудзенок паприґаш зоз добераного меса и на концу за вечеру колбаси и гурки. Шветочно-роботна вечера була месова юшка, варене месо, мачанка и печене месо, гурки и колбаси на тепшох у пецу, квашена капуста як шалата, а за конєц кифли зоз садлом, вино и даяка лимунада за дзеци.

Шицки роботи и єдла кед ше забиє швиню волаю ше дисновтор^[1].

Робота коло швинї

Шематски приказ часцох швинї

Хлопи уж раншу роботу починали зоз „правеньом масци”. Наздравяли з фляшку домашнєй палєнки зоз жаданьом же би було цо вецей масци. У роботи ю тиж запивали и у гумнє док ше опальовало заклану швиню, умивало и розберало на половки, резало главу и обрабяло ю, намакало до жимней води и, конєчно кладло до котла за обарйованє. Обарює ше нукашнї орґани: шерцо, плюца, печинку, покрутки, шлїжинку, язик як и обробену и розрубану главу, а тото шицко ше хаснує при правеню и надзиваню гуркох и правеню євки и бендова.

Половки швиньох ше уношело до хижи або приклєта кед було жимно робиц вонка.

Обрабянє половкох ше починало зоз вирезованьом шункох, оддвойованьом сланїни од меса и реброх, а вец ше окреме обрабяло шунки, сланїну, похребцину и ребра. Видвойоване месо за колбаси, оформени боки сланїни и резани шмалєц. При столє робели по правилу троме або штирме хлопи, приношело ше половки, а одношело уж обробени шунки, боки сланїни. До ванґлох резани шмалєц и одношени до котлох на праженє.

Женска робота була обробиц черева за колбаси и гурки, пририхтац фриштик, полудзенок и вечеру, напечиц садланїки и мерковац на котли.

Дзеци, зависно од рокох, були припатраче и учашнїки у роботох. Єдни цагали з ключками сламу зоз брадла, други ю зоз видлами прецаговали на окремни громадки, треци з „мехирох” правели фодбали , а шицки вєдно з вельким жаданьом обчековали упражени уха и хвост, як найсмачнєйши лакотки зоз забивачки. Опалєни уха ше резало по длужини на вецей фалатки, же би ше каждому ушло засмачиц ше, а даскельо ше фалатки охабяло тим цо од рана нє сцигли помагац.

Вечера була правдива госцина. На ню поволани баби и дїдове, сватове и свахи, шицки унуки, а на вечеру приходзели и тоти цо пре оправдани причини нє могли присц пре роботу и завжатосц, як и дзеци зоз своїма фамелиями зоз других местох и варошох. Єдло сервиране як на свадзби, чуло ше красни слова, приповедало о новосцох у фамелиї, предстояцих свадзбох и ґаздованю... Даєден шовґор або шестри и зашпивали...

Прибранци

Под конєц вечери приходзели „прибранци”, котри на своїм репертоаре мали франтовлїви точки, шпивали, дознавали ше як ше удали колбаси, чи гурки нє горки, чи нє пригорело месо у пецу...Сцели шицко покоштовац, а нє були скупи на словох, хвалєли и питали ище. Дзецом їх програма була найинтересантнєйша, бо цали наступ здабал на циркуз. „Прибранци” були пооблєкани у гандрох, хлопи зоз баюсами у хусточкох або фитюлами на главох, хвалєли ше як и дзеци: як су крашнє пооблєкани, яки маю красни шмати. Дзекеди и затанцовали, дупкаюци зоз ногами. Кед одходзели, сцели най ше им заплаци, питали шкварки, даєдну гурку, здала би ше им и даєдна шунка, алє шицко то було за старших знане на предок, а новосц и радосц за дзеци, котри можебуц на забивачки першираз видзели театер, а у нїм и участвовали. Госци часто и дзеци нагварели же би з нїма зашпивали, одтанцовали, або их учели гвиздац и звисковац як ше звискує на свадзбох док буду леґинє и дзивки.

Одход дому

Забивачка ше у родительским доме закончела у позних годзинох з одходом до своїх домох. Мац каждому свойому синови и дзивки цо були помагац, на одходзе подаровала дарунки зоз забивачки. Кажде єй дзецко достало фалат карменадли, гурки, фалат колбаси, шкварки... А садланїки зоз шлївковим маджуном ше ушло шицким, бо то були дарунки за унукох.

Забивачка истого дня закончена зоз предвидзенима роботами. Месо засолєне посладане до гордова, сланїна и шунки засолєни у коритох, гурки тиж обарени и поскладани до тепшох. Робота хтора остала за домашнїх то обрацац месо и сланїну у гордове. После одредзеного часу з помоцу даєдного сина сланїну, шунки и колбаси повишац, змесциц и окуриц у коминє або окремней курарнї.

Прибор и орудиє у тей роботи

У забивачки хасновани ножи, швинї опалєни зоз сламу, машинками на чутки и у остатнїм чаше з окремнима бутанскима огнями. Масц посипана до ванїчкох. Судзина хтору ше хасновало умита и поодкладана. Хасновалио ше тепши, ванґли, дзирави варехи, котли, шерпенки, а за вечеру шветочна судзина: танєри, миски, ложки, видлїчки, ножи. Од орудийох ше хасновало машинки за млєце меса и фурчи за надзиванє колбасох и гуркох.

Юшку, месо, колбаси и гурки, як и садланїки ше варело и пекло у пецу.

Дзеци ше учели як ше роби зоз швиню, а обовязка им була и начисциц цеску за колбаси и помогнуц у роботох за хтори уж доросли.

Забивачка як обичай

Забивачка тримана як значни фамелийни роботни сход найблїзших, родичох зоз своїма дзецми. То бул способ пририхтованя меса за жиму. През цали рок ше кармело швинї, даєдна и предата, а забивачка обчекована як торжество и дзецинска радосц. Резултат забивачки було засолєне месо у гордове, смачна вечера: юшка, варене и печене месо, колбаси и гурки... То були найсмачнєйши „лакотки” на нєдзельовим полудзенку и на вельки церковни швета: Крачун, Вельку ноц и Кирбай.