Музей

Музей (зоз старогреческого μουσείον, мусио – штредзиско) назва за установу и будинок, место дзе ше чува, виучує и виклада – хронолоґийно або тематично – збирки старих предметох, уметнїцких дїлох, предметох з обласци науки, технїки...

Спрам дефинициї ICOM-а (анґл. International Council of Museums, ICOM, серб. Медзинародни совит музейох, МСМ) зоз 1974. року, музей нєпрофитна установа на хасен дружтва и його розвою, отворена за явносц, за нащиву жительох хтори збераю, чуваю, виглєдую, комуникую и викладаю материялни и нєматериялни скарб зоз цильом виучованя, образованя и забави.

История

Перши зазначени податки о збирки драгоциних предметох ше находза у городзе Сузи (югозаходни Иран). Податки ше одноша на 1176. рок пред н.е. и даваю информациї о збирки предметох принєшених зоз воєно покорених обласцох. У городзе Персеполю (Иран) тиж ше споминаю палати зоз скарбнїцами и скулптурами греческей уметносци. Палати отвераю дзвери нащивительом у шветочних нагодох^[1].

Британски музей у Лондонє

У 5. вику пред н. е. у Атинским акрополю ше почина будовац ґалериї и музеї (Пинакотека - ґалерия малюнкох на уходзе до акрополю, Калкотека-будинок зоз скулптурами), Stoa poikile - конк украшени зоз мотивами битки при городзе Маратонє. Скарбнїци ше находза и у универзитетох при святилїщох у Атини, Коринту, Олимпиї. Збирки завитних дарункох чували и о нїх ше старали hieropoei (чуваре и священїки). У чаше геленизма настали перши музеї при библиотекох у хторих ше одвивали науково, културни и уметнїцки дїялносци (у Александриї у 3. вику пред н.е. и у Перґаму, у 2. вику пред н. е.).

Музей уметносци Ермитаж у Санкт Петербурґу спочатку була Жимска палата рускей царскей резиденциї.

Антични Рим (Стари Рим) нє припознава музей як институцию. Велї дїла подобовей уметносци ше збера и виклада у библиотекох, святилїщох або на отвореним просторе.

Нєшкайши тип музею ше зявює у чаше ренесанси у Италиї.

Сала славних рокенролу (Охайо, ЗАД) централни шветови музей пошвецени рокенролу

Од 16. вику рошнє интересованє за зберанє културно-историйно-наукових предметох и зявюю ше ґалериї у хторих ше чува уметнїцки дїла.

У 18. вику ше прави перши будинки за потреби музейох хтори отвераю свойо дзвери нащивительом: Музей Ешмолиєн (анґл. Ashmolean Museum) у Оксфорду, Природняцки музей ( нєм. Naturhistorisches Museum) у Бечу, Британски музей (анґл. British Museum) у Лондонє.

Найвецей явни музеї ше отвера после Французкей револуциї.

У 19. вику ше першираз зявює потреба за подзелєньом музейох. З єдного боку настава потреба основац енциклопедийни музеї зоз образовним приступом (Метрополитански музей уметносци у Нюйорку и Музей применєних уметносцох у Бостонє), а зоз другого боку, зоз наставаньом рижних наукових дисциплинох, формую ше окремни музеї:

• археолоґийни музей (1802. року основани лапидариюм у Авґустовим святилїщу у Пули, Археолоґийни музей у Сплиту 1820. року, у Задру 1830. року)

• уметнїцки музеї и ґалериї (Национална ґалерия у Лондонє 1842 року, Ермитаж у Петроґрадзе 1852. року)

• технїчни музеї (Conservatoire National des Arts et Métiers у Паризу 1794. року, Deutsches Museum von Meisterwerken der Naturwissenschaft und Technik у Минхену 1903. року, Технїчни музей у Заґребе 1854. року)

• историйни музеї (Музей Наполеона у Паризу 1970. року, Heeresmuseum у Бечу)

• етноґрафски музеї (Museum fur Völkerkunde у Бечу 1876. року, Етноґрафски музей у Сплиту 1910. року и у Заґребе 1919. року)

• природняцки музеї (Народни природняцки музей у Паризу 1793. року, Национални природняцки музей у рамикох Смитскониянскей институциї у Вашинґтонє 1846. року, Америцки природняцки музей у Нюйорку 1869. року)

• национални музеї (Народни музей у Задру 1832. року и у Заґребе 1846. року) хтори при малочислених народох афирмую национални идентитет.

У 20. вику ше у музейох виклада рижни вистави конциповани же би комуниковали зоз явносцу. Видава ше и каталоґи и други публикациї, вирабя ше и предава сувенири, орґанизує ше преподаваня и педаґоґийни роботнї за дзеци. У Другей шветовей войни векшина музейох була знїщена. По войни ше прави нови, вельки будинки, музеї:

◆ 1959. року Ґуґенгайм музей (музей абстрактней уметносци) у Нюйорку

◆ 1964. року Национални музей антрополґиї у городзе Мексику

◆ 1973. року Музей Ван Ґоґа у Амтредаме

◆ 1977. року Национални музей модерней уметносци у центре Жорж-Помпиду у Паризу

Окрем того же ше правело нови будинки, даскелї стари будинки ше реновирало и адаптовало за музейни потреби. Тедишнї будинок желєзницкей станїци у Паризу 1986. року достал нову наменку, присподобени є за вистави и у нїм отворени национални Музей Орсе, тиж так будинок готелу Сале реконструовани и у нїм 1974. року отворени тиж национални музей, Музей Пабла Пикаса (Париз).

Концом 20. и на початку 21. вику зявюю ше перши виртуални музеї, а зявює ше и музей MOWA (анґл. Museum of Web Art) хтори нє постої як будинок, алє ма поставени вистави хтори мож розпатрац (on line ) и виклада образовни програми.

Виртуални тури

▶ Музейна збирка у Руским Керестуре

▶ Историйно – етнолоґийна збирка Одняте од забуца у Коцуре

▶ Историйно – етнолоґийна збирка Одняте од забуца у Дюрдьове

Подзелєнє

★ Науково музеї (археолоґийни, историйни, етноґрафски, природняцки, технїчни, воєни, криминалистични, гиґиєнски, школски, моряцки...)

★ Уметнїцки музеї (музеї котри викладаю збирки малюнкох, скулптурох, ґрафикох и предмети применєней уметносци)^[2]

Спрам характеру, структури и териториялней компетенциї, музеї ше дзеля на державни, покраїнски, городски и музей родзеного краю. Часто ше хаснує и назви як цо то ґалерия (векша збирка малюнкох и скулптурох) и кабинет (за збирку ґрафикох, пенєжу и медальох).

Окрем просторийох за викладанє збиркох, сучасни музеї маю и просториї за чуванє, понеже ше нє шицки предмети викладаю, просториї за реставрованє и препарованє музейних експонатох, фотоґрафску лабораторию, просториї за фахових занятих роботнїкох, просториї зоз инвентаром и библиотеку.

Найпознатши музеї и ґалериї у Европи

– Фиренца: Палата Пити (Pitti) и Ґалерия Уфици

– Милано: Ґалерия Брера (Brera)

– Венеция: Ґалерия Академиї

– Рим: Музей историї и уметосци Лувр (Louvre), Музей уметносци Орсе

– Амстердам: Рийксмузеум, Музей Ван Ґоґа

– Лондон: Британски музей и Национална ґалерия, Музей Викториї и Алберта

– Мадрид: Музей уметносци Прадо, Музей кралїци Софиї

– Билбао: Музей модерней уметносци Ґуґенгайм Билбао

– Санкт Петербурґ: Музей уметносци Еритаж

– Москва: Трет'яковска ґалерия, Пушкинов музей

– Минхен: Стара и Нова Пинакотека, Нємецки музей

– Дрезден: Ґалерия старих майстрох у Дрездену

– Беч: Уметнїцко-историйни музей

Найнащивенши музеї

Шветова лїстина 20 найнащивенших музейох и местох за забаву у 2018. року^[3]
Шорне число по ч. нащивительох	Назва музея	Город	Число нащивительох
1.	Лувр	Париз	10.200.000^[4]
2.	Китайски национални музей	Пекинґ	8.610.092
3.	Музей уметносци Метрополитен	Нюйорк Сити	6.953.927
4.	Ватикански музеї	Ватикан (Рим)	6.765.186
5.	Национални музей авияциї и астронаутики	Вашинґтон	6.200.000^[5]
6.	Тейт Модерн	Лондон	5.868.562^[6]
7.	Британски музей	Лондон	5.828.552
8.	Национална ґалерия у Лондонє	Лондон	5.735.831
9.	Природняцки музей у Лондонє	Лондон	5.226.320
10.	Америцки природняцки музей	Нюйорк Сити	5.000.000
11.	Национални природняцки музей	Вашинґтон	4.800.000
12.	Национална ґалерия уметносци	Вашинґтон	4.404.212
13.	Китайски музей науки и технолоґиї	Пекинґ	4.400.000
14.	Ермитаж	Санкт Петербурґ	4.220.000
15.	Музей Джеджанґ	Ганґджоу	4.200.000
16.	Национални музей америцкей историї	Вашинґтон	4.100.000
17.	Музей Викториї и Алберта	Лондон	3.967.566
18.	Реина София	Мадрид	3.898.000
19.	Национални музей палати у Тайпею	Тайпей	3.860.000
20.	Музей Нанкинґ	Нанкинґ	3.670.000

Вонкашнї вязи

Музей. Википедия на сербским язику

Улога музеја. muzejvojvodine.org.rs

Музеј, Хрватска енциклопедија. enciklopedija.hr

Дефиниција музеја. icom-croatia.hr

Референци

↑ Wilkens, Alasdair (25. 5. 2011). „The story behind the world's oldest museum, built by a Babylonian princess 2,500 years ago”
↑ Enciklopedija likovnih umjetnosti. Sv. 3, Inj-Portl. Zagreb: Jugoslavenski leksikografski zavod. 1964. стр. 515.
↑ „Theme Index Museum Index 2018” (PDF)AECOM. 2019..
↑ „Art's Most Popular: here are 2018's most visited shows and museums”The Art Newspaper. 24. 3. 2019.
↑ „Visitor Statistics” Smithsonian. Приступљено 6. 6. 2019.
↑ „Visits made in 2018 to visitor attractions in membership with ALVA”Association of Leading Visitor Attractions. Приступљено 6. 6. 2019.

[1] Wilkens, Alasdair (25. 5. 2011). „The story behind the world's oldest museum, built by a Babylonian princess 2,500 years ago”

[2] Enciklopedija likovnih umjetnosti. Sv. 3, Inj-Portl. Zagreb: Jugoslavenski leksikografski zavod. 1964. стр. 515.

[3] „Theme Index Museum Index 2018” (PDF)AECOM. 2019..

[4] „Art's Most Popular: here are 2018's most visited shows and museums”The Art Newspaper. 24. 3. 2019.

[5] „Visitor Statistics” Smithsonian. Приступљено 6. 6. 2019.

[6] „Visits made in 2018 to visitor attractions in membership with ALVA”Association of Leading Visitor Attractions. Приступљено 6. 6. 2019.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]